Справа № 761/1029/22
Провадження № 3/761/1307/2022
15 вересня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Циктіч Віталій Михайлович, розглянувши справу щодо гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП невідомий, про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП,
гр. ОСОБА_1 18.12.2021, приблизно о 00 год. 07 хв., керував автомобілем «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у м. Києві проспектом Перемоги з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився.
Вказаними діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), що тягне відповідальність, передбачену ст.130 КУпАП.
У судові засідання 23.03.2022, 21.06.2022 та 15.09.2022 гр. ОСОБА_1 викликався шляхом направлення судової повістки на зазначену зі слів останнього у протоколі адресу, однак повістки гр. ОСОБА_1 під час доставки за його місцем мешкання не отримані, останній до суду не прибув.
Суддя враховує, що відповідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З викладеного витікає, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі гр. ОСОБА_1 у розгляді справи, тому наведені вище обставини дають підстави для висновку про свідоме ухилення гр. ОСОБА_1 від явки до суду.
Суддя, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення від 18.12.2021 серії ААД № 211550, який складений уповноваженою особою, відеозапис з бодікамери АА 00340, постанову Богунського районного суду м. Житомир від 14.12.2021 (справа № 295/13633/21), дійшов висновку про таке.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Вказаний пункт ПДР передбачає, що водій повинен на вимогу працівника правоохоронного органу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
У силу п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння фіксуються у протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно з положеннями ст.130 КУпАП відмова водія від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння утворює склад зазначеного правопорушення
З наведеного витікає, що наданими судді матеріалами має бути доведено, що водій ОСОБА_1 свідомо відмовився від пропозиції працівників поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки чи у відмовілному медичному закладі.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні. Ці дані встановлюються у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом тощо.
Як вбачається з долученого до матеріалів відеозапису з нагрудної камери інспектора УПП у м. Києві, під час зупинки водія ОСОБА_1 у працівників поліції виникла обґрунтована підозра щодо перебування водія у стані алкогольного сп'яніння. Однак, напоставлену працівником поліції пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано у протоколі.
Беручи до уваги наведене, суддя дійшов висновку, що водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.
Також, суддя бере до уваги, що відповідно до рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14.12.2021 (справа № 295/13633/21) ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
З наведеного витікає, що своїми діями гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Отже, зметою недопущення вчинення гр. ОСОБА_1 аналогічних проступків, враховуючи, що останній позбавлений права керування транспортними засобами, відсутність у нього критичних висновків щодо його попередньої протизаконної поведінки, суддя дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке становить підвищену суспільну небезпеку, яку особа створює під час керування транспортним засобом у стані сп'яніння, обставини вчинення адміністративного правопорушення, суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення адміністративного стягнення.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 130, 251, 283, 284 КУпАП, суддя
гр. ОСОБА_1 адміністративному стягненню за ч. 2 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з гр. ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя В.М. Циктіч