Справа № 761/22742/22
Провадження № 1-кс/761/12536/2022
02 листопада 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 72022000220000019 від 03.08.2022 за ч. 1 ст. 2051, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України про накладення арешту на майно,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернулась прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 72022000220000019 від 20.01.2021 03.08.2022 за ч. 1 ст. 2051, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України на грошові кошти «Нова-Постач», що знаходяться на банківських рахунках в АТ «МІБ».
На обґрунтування клопотання зазначено, що детективами Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні, яким встановлено, що службові особи ТОВ «Нова-Постач» у період періоду з 01.01.2022 по 30.06.2022 задекларували проведення ймовірно ризикових господарських операцій із придбання товарно-матеріальних цінностей у суб'єктів господарювання, що мають ознаки транзитності та фіктивності, зокрема ТОВ «Мегаторг ЛТД» (код ЄДРПОУ 42492033) з номенклатурою товару «куряче стегно, куряче філе, куряча тушка, тощо».
Встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Мегаторг ЛТД», ймовірно, містить ознаки ризиковості, що проявляються у декларуванні господарських операцій, пов'язаних з невідповідністю придбаних товарно-матеріальних цінностей тій категорії, виду чи номенклатурі, що в подальшому реалізовується, тобто у підміні номенклатури товару.
Зокрема, посадовими особами ТОВ «Мегаторг ЛТД» задекларовані господарські операції з придбання у період з 01.01.2020 по 30.06.2022 у підприємств-постачальників: ТОВ «Тедіс Україна», ТОВ «Альфа Плюс», ТОВ «Експансія», ТОВ «Кентуккі» сигарет, алкогольних та безалкогольних напоїв. Однак, реалізація зазначеного товару здійснена на адресу підприємств-покупців іншої товарної номенклатури (куряче стегно, куряче філе, куряча тушка, охороні послуги тощо).
Таким чином, на думку сторони обвинувачення, операції щодо реалізації товарно-матеріальних цінностей з номенклатурою товару «куряче стегно, куряче філе, куряча тушка» по ланцюгу постачання від ТОВ «Мегаторг ЛТД» до ТОВ «Нова-Постач» могли бути проведені з метою прикриття протиправної діяльності у сфері оподаткування та створення документальної видимості здійснення господарських операцій, які фактично носили безтоварний характер.
У зв'язку з викладеним, прокурор просила накласти арешт на належні ТОВ «Нова-Постач» грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках в АТ «МІБ», з метою збереження речових доказів, оскільки ці кошти, на думку прокурора, набуті товариством внаслідок здійснення безтоварних операцій з метою подальшого ухилення від сплати податків, тобто незаконним шляхом.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Представник ТОВ «Нова-Постач» - адвокат ОСОБА_4 просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, оскільки вважав його необґрунтованим з огляду на те, що податкова перевірка діяльності ТОВ «Нова-Постач» не здійснювалась, податкове повідомлення рішення на адресу товариства не приймалось, наданий слідчому судді стороною обвинувачення аналітичний продукт не містіть об'єктивних даних про фінансово-господарську діяльність ТОВ «Нова-Постач».
Також, представник товариства просив врахувати, що ТОВ «Нова-Постач» є суб'єктом господарювання реального сектору економіки та здійснює постачання продуктів харчування у 264 військові частини Міністерства оборони України, тому накладення арешту на грошові кошти товариства, що знаходяться на банківських рахунках, спричинить зупинку діяльності товариства та матиме наслідком неможливість обслуговування військових частин під час дії воєнного стану.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, заперечення представника власника майна, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про таке.
Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Досліджуючи існування на день розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими стороною обвинувачення матеріалами, зокрема, протоколом огляду Аналітичного продукту від 27.10.2022 № 283, Аналітичним продуктом від 25.10.2022 № 270, Аналітичним продуктом від 25.07.2022 № 42, протоколом допиту свідка, постановою про визнання грошових коштів ТОВ «Нова-Постач», що знаходяться на банківських рахунках, речовими доказами, певною мірою підтверджується факт вчинення кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 2051, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.
Вирішуючи питання доведеності стороною обвинувачення обґрунтованості наявності підстав, що виправдовують саме такий ступінь втручання у права юридичної особи, слідчий суддя бере до уваги, що відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовувати у своїй діяльності практику Європейського суду з прав людини.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на мирне володіння майном має бути законним.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що законним є втручання, якщо існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Таким чином, вказаний принцип пропорційності вимагає доведення стороною обвинувачення обґрунтованості застосування достатньо суворого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України метою застосування ініційованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.
Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.
З наведеного витікає, що певне майно підлягає арешту лише у разі, якщо воно є доказом обставин вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Не виключаючи, що грошові кошти на банківських рахунках ТОВ «Нова-Постач» можуть бути речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що доводи прокурора щодо обґрунтованості такого ступеню втручання у права та діяльність суб'єкта господарювання не є переконливими, оскільки не відповідають завданню ініційованого заходу забезпечення кримінального провадження, яке згідно з абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК передбачає запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна, на яке планується накласти арешт.
З викладеного витікає, що на ініціатора клопотання про арешт майна з метою його збереження як речового доказу покладений обов'язок довести, що таке майно потребує збереження, оскільки має доказове значення, виключно шляхом позбавлення його власника прав на користування та розпорядження таким майном.
Водночас, з огляду на воєнний стан у країні та діяльність ТОВ «Нова-Постач» щодо постачання військовим частинам продуктів харчування, обґрунтованим є висновок, що накладення на грошові кошти товариства, що знаходяться на банківських рахунках, арешту може позбавити цього суб'єкта господарювання можливості здійснювати господарську діяльність, що матиме наслідком невиконання державних контрактів та свідчить про невиправданість такого масштабного втручання у діяльність суб'єкта господарювання потребам досудового розслідування щодо встановлення обставин вчинення злочину.
З наведеного витікає, що стороною обвинувачення не наведені правові підстави застосування ініційованого нею заходу забезпечення кримінального провадження, що у силу ч. 2 ст. 173 КПК є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення у кримінальному провадженні № 72022000220000019 від 03.08.2022 за ч. 1 ст. 2051, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України арешту на грошові кошти ТОВ «Нова-Постач», що знаходяться на банківських рахунках у АТ «МІБ», відмовити.
На ухвалу упродовж п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1