Справа № 761/7972/22
Провадження № 3/761/3300/2022
13 жовтня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч Віталій Михайлович, за участі секретаря судового засідання Недоснованої К.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , її захисника Зоріна О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП щодо
гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, яка працює в Адвокатському об'єднанні «Армадум Груп», зареєстрована та мешкає за адресою - АДРЕСА_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25.12.2021 гр. ОСОБА_1 25.12.2021, приблизно о 21 год. 35 хв. керувала автомобілем «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Києві вулицею Ю. Іллєнка з явними ознаками алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовилась.
На думку особи, яка склала протокол, вказаними діями гр. ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), що тягне відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 своєї вини не визнала, зазначила, що за наведених у цій постанові обставин вона була зупинена працівниками поліції, які під час спілкування почали висловлювати припущення щодо перебування водія у стані алкогольного сп'яніння. Після цього працівники поліції склали протокол, відповідно до якого гр. ОСОБА_1 відмовилась від пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або у лікаря нарколога. Водночас, гр. ОСОБА_1 заперечувала факт висловлення на її адресу пропозиції щодо проходження огляду на стан сп'яніння, тому наполягала, що у її діях відсутній склад інкримінованого правопорушення, оскільки від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не відмовлялась.
Захисник Зорін О.В. також просив провадження у справі закрити, наполягав, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого правопорушення.
Суддя, заслухавши гр. ОСОБА_1 та її захисника, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення від 25.12.2021 серії ААБ № 280114, який складений уповноваженою особою, відеозапис з нагрудної камери співробітника поліції, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Реалізація вказаного завдання здійснюється шляхом оцінки судом доказів, якими у силу ст. 251 КУпАП можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.
До таких доказів закон відносить пояснення свідків, висновки експертів, показання технічних приладів та засобів, відеозаписів тощо.
Зазначені положення закону передбачають, що особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, піддає відповідній правовій оцінці докази, які містяться у матеріалах справи. Дослідження та врахування саме цих доказів має привести до обґрунтованого висновку про винуватість особи.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 ПДР.
Вказаний пункт ПДР передбачає, що водій повинен на вимогу працівника правоохоронного органу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Таким чином, наданими суду матеріалами має бути доведено, що під час зупинки транспортного засобу під керуванням гр. ОСОБА_1 , у останньої були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, однак на пропозицію працівника поліції водій відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння.
У силу рішення Європейського суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» адміністративні правопорушення, за які передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, є за своїм змістом кримінально-правовими, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, викладених у Рекомендації NoR (91), зокрема, особа, яка притягається до відповідальності, має право отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; тягар доказування, який покладений на відповідний адміністративний орган, є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
З наведеного витікає, що обов'язок збирання та наданнядоказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд не має права самостійно збирати додаткові докази, витребовувати документи, отже, судом рішення приймається виключно на підставі даних адміністративного протоколу та доказів, які підтверджують або спростовують викладені у протоколі обставини інкримінованого порушення.
З наданих суду матеріалів вбачається, що працівниками патрульної поліції 25.12.2021 складений протокол за фактом відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доказом, що на думку працівників поліції підтверджує наявність у діях гр. ОСОБА_1 ознак інкримінованого їй правопорушення, є долучений до протоколу відеозапис.
Дослідженням зазначеного відеозапису встановлено, що останній не відображає моменту зупинки водія ОСОБА_1 , а також на ньому відсутній момент висловлення працівниками поліції пропозиції на адресу водія щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки чи у лікаря нарколога.
На відеозаписі відображений процес складання працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення, під час якого відбувається суперечка між водієм ОСОБА_1 та працівником патрульної поліції, у якій водій наполегливо стверджувала, що пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння на її адресу від працівників поліції не надходило, тому ОСОБА_1 відмовляється від підпису вказаного документа.
У судові засідання 03.08.2022 та 13.10.2022 інспектор патрульної поліції Вовненко О.Ю., будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не прибув, про поважність причини неявки не повідомив.
Враховуючи наведені вище обставини, пояснення гр. ОСОБА_1 суддя дійшов висновку, що відеозапис, який не відображає повного перебігу подій з моменту зупинки водія до моменту висловлення підозри щодо перебування водія у стані алкогольного сп'яніння та вимоги щодо проходження огляду на стан сп'яніння, створює підґрунтя для сумнівів в об'єктивності висунутого гр. ОСОБА_1 обвинувачення та наявності у діях останньої ознак вчинення цього правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь. Тобто, суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з практикою ЄСПЛ, відповідно до якої у справі «Кобець проти України» ЄСПЛ зазначив, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведена поза розумним сумнівом».
Відповідно до зазначеної правової позиції «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Заслухавши пояснення водія ОСОБА_1 , дослідивши наявні у справі докази, суддя дійшов висновку про відсутність в діянні ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних і достовірних доказів, яких було б достатньо для визнання її винуватою у вчиненні цього правопорушення суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити через відсутність у її діях події та складу даного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представникомупродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя В.М.Циктіч