Справа № 2-а-1042/2010
02.08.2010 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Боровікової А.І.,
при секретарі Шол М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до в ідділу ДАІ з обслуговування адміністративної території в м. Ялта та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в АР Крим , і нспектора ДПС Ялтинської роти ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території в м. Ялта та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в АР Крим старшини міліції Бойко Олексія Петровича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, -
В березні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до в ідділу ДАІ з обслуговування адміністративної території в м. Ялта та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в АР Крим , і нспектора ДПС Ялтинскої роти ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території в м. Ялта та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в АР Крим старшини міліції Бойко Олексія Петровича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення . В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до постанови серії АК №345636 від 23.02.2010 року встановлено, що 23.02.2010 року він керував автомобілем НОМЕР_1 не надав перевагу у русі пешохіду пере ходячому проїзду частину по нерегульованому пішохідному переходу чим порушив п.18.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.122 КУпАП та постановлено накласти штраф у розмірі 340 грн.
В адміністративному позові вказано, що 23.02.2009 року і нспектором ДПС Ялтинської роти ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території в м. Ялта та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в АР Крим старшиною міліції Бойко О.П. винесена постанова серія АК №345636 по справі про адміністративне правопорушення, в якій зазначено, що він не надав перевагу у русі пешохіду, який переходив проїзду частину дороги на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив п.18.1 ПДР, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та постановив накласти штраф в розмірі 340 грн. Позивач пояснив, що 23.02.2010 року він дійсно знаходився у м. Ялта АР Крим. Приблизно о 14 годині він рухався по вул.. Київській на автомобілі марки ШЕВРОЛЕ ЛАЧЕТТІ, реєстраційний номер НОМЕР_2, при цьому не порушуючи вимог чинних ПДР. Однак його було зупинено інспектором ДАІ з приводу того, що він начебто не пропустив пішохода на нерегульованому пішохідному переході, чим порушив п. 18.1 Правил. Після нетривалої розмови інспектор ДАІ запросив його пройти до його службового автомобіля для складання протоколу про адміністративне правопорушення. З його запереченнями проти складання протоколу інспектор ДАІ не погодився, не врахував його усні пояснення. Зі змісту протоколу серії АК 155136, складеного інспектором ДАІ 23.02.2010 року в м. Ялта на вул. Київській, 72 витікає, що він керуючи зазначеним вище автомобілем не надав перевагу у русі пішоходу, який здійснював перехід проїзної частини дороги на нерегульованому пішохідному переході. Про те в протоколі не зазначено на якій саме ділянці дороги ним було вчинено правопорушення (тобто за описаної інспектором ДАІ обстановки не можливо без прив'язки до «сталого орієнтиру» чітко визначити місце правопорушення). Вимоги п.18.1. Правил передбачають, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Але інспектором ДАІ ані в протоколі, ані в постанові в справі про адміністративне правопорушення не зазначено, яким саме чином ним було «не надано перевагу» у русі пішоходу, а також не встановлено чи була створена реальна для пішохода перешкода чи небезпека. В протоколі та постанові інспектором ДАІ не зазначена будь-яка інформація про особу пішохода, якому начебто він створив перешкоду. А це в свою чергу свідчить, що інспектором ДАІ були порушені вимоги ст. 256 КупАП, оскільки із самого змісту п. 18.1 Правил слідує, що діяння водія посягають на безпеку особи - пішохода. А отже пішохід має бути потерпілим відповідно до ст. 269 КУпАП або принаймні свідком відповідно до ст. 272 цього ж кодексу.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії АК 155136 від 23.02.2010 року є незастережне інспектором ДАІ виправлення у номері пункту нормативно-правового акта, що його було порушено водієм.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.
Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вважає, що суб'єктивна думка, припущення та бажання інспектора ДАІ скласти протокол для звітності, не є законною підставою, не може бути достовірним та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення мною адміністративного правопорушення.
Більш того, згідно п. 1.6 Розпорядження Міністерства внутрішніх справ України від 21.05.2009 року № 466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» вимагається: «виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо)».
Як видно із постанови про накладення адміністративного стягнення, фото-, кінозйомка чи відеозапис не проводились.
Інший же доказ по справі - протокол про адміністративне правопорушення - складений з порушенням вимог до його написання, а тому не може бути доказом у адміністративній справі.
Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, порушує його права, передбачені ст. 268 КУпАП.
У ст. 254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред'явлено жодного доказу крім безпідставних звинувачень, «правопорушення» не зафіксовано належним чином, як того вимагає чинне законодавство, з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу, він не може бути належним доказом моєї вини, і за таких обставин відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;
Пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено», що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Таким чином, у наданих матеріалах, немає жодних доказів того, що ним було порушено будь-які правила дорожнього руху, окрім висновку про це відповідача.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідачі - представник в ідділу ДАІ з обслуговування адміністративної території в м. Ялта та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в АР Крим і і нспектор ДПС Ялтинської роти ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території в м. Ялта та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в АР Крим старшини міліції Бойко О.П. у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, тому суд, відповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України, вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи та докази наданні в судовому засіданні вважає, що позов потрібно задовольнити.
З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2010 року інспектором ДПС Ялтинської роти ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території в м. Ялта та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в АР Крим старшини міліції Бойко О.П . складено протокол серії АК №155136 та постанову АК №345636 23.02.2010 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.6,7).
Згідно вказаного протоколу ОСОБА_1 23.02.2010 року в м. Ялта АР Крим по вул.. Київській, керуючи автомобілем „Шевроле Лачетті”, державний номер НОМЕР_3, порушив вимоги п. 18.1 ПДР.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова інспектора за таких обставин підлягає скасуванню, оскільки винесена без достатніх доказів, вини правопорушника.
Жодних доказів порушення вимог правил дорожнього руху суду не надано.
Таким чином суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, Закону України «Про міліцію», ст.ст. 6-14, 69-71, 86, 99-103, 158-163, 167 КАС України, ст.ст.287, 288, 293 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Визнати незаконною та скасувати постанову АК №345636 від 23.02.2010 року по справі про адміністративне правопорушення (ч.1 ст.122 КУпАП) винесену інспектором інспектором ДПС Ялтинської роти ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території в м. Ялта та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в АР Крим старшини міліції Бойко Олексія Петровича ві дносно ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі та подання апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: А.І.Боровікова