12.08.2010 < копія >
11 серпня 2010 р. Справа № 2а-9839/10/0470
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Решетніка Миколи Олександровича про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Решетніка Миколи Олександровича з позовними вимогами про зобов'язання суддю Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська призначити наступний розгляд справи 2-714/10.
Згідно п.4 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Статтею 17 КАС України, передбачено, що Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Пунктом 6 ч.1 ст.3 КАС України передбачено, що адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частино 1 ст.126 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. (Офіційне тлумачення положення частини першої статті 126 див. в Рішенні Конституційного Суду N 19-рп/2004 від 01.12.2004) Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Згідно ч.1 ст.129 Конституції України, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Частиною 3 ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Процедура розгляду визначеним законом органом офіційного звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги передбачена Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та покладена на кваліфікаційну комісію суддів.
Як вбачається з поданого позову, ОСОБА_1 є позивачем у цивільній справі 2-714/10, яка перебуває у провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська. На думку позивача, зазначена справа не призначалася з грудня 2009р., що призводить до затягування часу, що є порушення ст.157 ЦПК України.
Конституційний суд України у своєму рішенні від 23.05.2001 у справі №6-рп/2001 в абзаці 11 пункту 4.2 зазначив, що виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ та прийняття по ним судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише відповідно до процесуального законодавства України.
Із аналізу вищевказаних норм права, та офіційного тлумачення них Конституційним Судом України, положень пунктів 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007р. «Про незалежність судової влади», суд приходить до висновку, що дії суду (судді) при виконанні ним своїх службових обов'язків, пов'язані із здійсненням правосуддя, а відповідно звернення до суду де відповідачами зазначені суд чи суддя у зв'язку з розглядом ним справ або заяв, слід розцінювати як вплив на суд.
Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням зазначених обставин, суд приходить до висновку, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
На підставі наведеного, керуючись ст..ст. 2, 3, 4, 17, п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя, -
< Текст >
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Решетніка Миколи Олександровича про зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя < (підпис) > Н.В. Турлакова
< для копій >
< для копій >
< для копій >
< для копій > < для копій >
< для копій >