10 серпня 2010 рокуСправа № 2а-2118/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання - Шергіній Ю.О.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Осадовського Р.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області про скасування припису,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом про визнання не законним та скасування припису Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області від 18 червня 2010 року за №36 «Про повернення коштів за неякісний товар».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно припису відповідача від 18 червня 2010 року за №36 зобов'язано повернути споживачу кошти за неякісний товар, оскільки ОСОБА_4 18.11.2008 року придбала пінобетонні блоки в кількості 65 м3 на суму 27 000 грн. та даний товар за домовленістю зберігався у суб'єкта господарювання. Однак, коли в березні 2009 року ОСОБА_4 звернулася, щоб забрати блоки виявилось, що вони втратили якість. Крім того, перевіркою нібито встановлено, що на блоки відсутня будь-яка документація, яка підтверджує якість та безпеку товару. Просить суд визнати незаконним та скасувати припис №36 виданий управлінням у справах захисту прав споживачів у Волинській області від 18 червня 2010 року.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві та просили скасувати припис №36 від 18 червня 2010 року «Про повернення коштів за неякісний товар» пояснюючи тим, що згідно накладної №5 від 18.11.2008 року ОСОБА_4 були придбані пінобетонні блоки, вартість яких склала 27 000 грн. По оплаті та прийняттю товару (під час якого покупцем було проведено його огляд, після якого не виникло зауважень до якості, комплектності, кількості товару) і на усне прохання товар було залишено на орендованій земельній ділянці до 18.12.2008 року на зберігання без укладання будь-якого договору. Пред'явлені вимоги покупця про повернення коштів, що товар нібито втратив товарний вигляд та став непридатний до використання є хибними, оскільки стверджувати, що якість товару знизилася можна лише на підставі висновку експертизи, якої проведено не було. Вид діяльності погоджено з Рожищенською санепідемстанцією, а якість продукції, яка виготовляється згідно ДСТУ БВ.2.7-137:2008 і не потребує сертифікації, підтверджується висновком Випробувальної лабораторії ЗАТ «ЛДК» №234 від 26.11.2009 року. Просять позов задовольнити.
Відповідач в запереченнях та представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнали та вважають їх такими, що не підлягають до задоволення з наступних причин. До управління 5 травня 2010 року надійшла скарга від споживача ОСОБА_4 з приводу порушень її прав і відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» 28 травня 2010 року надійшла згода на проведення перевірки, на підставі якого видано наказ за №356-п/000685 від 2 червня 2010 року та видано направлення на проведення перевірки посадовою особою управління Осадовським Р.Е. 17 червня 2010 року було проведено перевірку у підприємця ОСОБА_1 і складено акт за №000685. На підставі результатів перевірки та з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів (стаття 26 Закону України «Про захист прав споживачів) ОСОБА_1 винесено припис про зобов'язання останнього повернути кошти споживачу за неякісний товар. Вважають, що підприємець ОСОБА_1 порушив пункт 30 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України №104 від 19 квітня 2007 року, а згідно пункту 21 цих правил придбані споживачем великогабаритні товари споживач має право залишити на зберігання у суб'єкта господарювання на узгоджений строк шляхом укладення договору зберігання. Суб'єкт господарювання протягом зазначеного строку несе відповідальність за зберігання і якість товару. Встановлено, що на блоки відсутні будь-які супровідні документи, що підтверджують походження, якість безпеку товарів, тобто підприємцем не було надано таких документів, і за таких обставин представник управління вважає що ними додержано вимоги чинного законодавства щодо порядку проведення перевірки і припис винесено законно. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою, належну якість продукції та обслуговування, безпеку продукції, необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід та предмет перевірки.
Судом встановлено, що 2 червня 2010 року відповідачем було виписано направлення №000685 на проведення перевірки підприємця ОСОБА_1 згідно наказу №356-п/000685. Відповідно до даного повідомлення і застосування статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності» перевірка проводилася головним спеціалістом Осадовським Р.Е. відповідно звернення споживача №Я-116 від 5 травня 2010 року щодо повернення коштів за неякісний товар.
Відповідно до пункту 4 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повідомлення суб'єкту господарювання про проведення перевірки органи державного нагляду зобов'язані надіслати рекомендованим листом або вручити особисто керівнику чи уповноваженій особі під розписку повідомлення суб'єкту господарювання про проведення планового або позапланового заходу за 10 днів до дня здійснення цього заходу.
Однак, як встановлено судом будь-яких дій з боку відповідача, як того вимагає дана норма права не виконано та не надано доказів на підтвердження виконання.
Згідно пункту 11 статті 4 даного Закону, плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватись у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи - суб'єкта підприємницької діяльності.
Як встановлено судом і цього не заперечують сторони, що 17 червня 2010 року Осадовський Р.Е. на підставі направлення Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів серії ВЗ № 000685 на проведення перевірки від 2 червня 2010 року за підписом начальника управління провів перевірку у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у його присутності.
За результатами перевірки ним було складено акт № 000685 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 17 червня 2010 року.
Відповідно до даного Акту проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_4 придбала 18 листопада 2008 року блоки у підприємця ОСОБА_1, що підтверджується накладною №15 від 18 листопада 2008 року. Даний товар за домовленістю зберігався у підприємця ОСОБА_1. В березні 2009 року споживач приїхавши за товаром виявив, що товар перебував весь час під відкритим небом та втратив якість. Споживач звертався до підприємця з письмовою заявою від 24 березня 2010 року, де зазначалось прохання повернути кошти за неякісний товар, оскільки суб'єкт господарювання протягом зазначеного строку несе відповідальність за зберігання і якість товару. Управлінням зобов'язано підприємця ОСОБА_1 повернути кошти споживачу.
Також судом встановлено і цього не заперечують сторони, що 18 червня 2010 року начальником управління Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів видано припис №36 відповідно до якого заборонено відвантаження, реалізацію, продаж товарів, надання послуг, зазначених у пункті таблиці 1 до акта перевірки та зобов'язано повернути кошти споживачу.
Згідно пункту 21 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами №104 від 19 квітня 2007 року придбані споживачем великогабаритні товари споживач має право залишити на зберігання у суб'єкта господарювання на узгоджений строк шляхом укладення договору зберігання. Суб'єкт господарювання протягом зазначеного строку несе відповідальність за зберігання та якість товару.
Однак, відповідачем в суді це не доведено і відповідно ствердження покупця є безпідставним, оскільки договір зберігання не укладався ні в усній ні в письмовій формі.
Судом не приймається до уваги те, що товар був не якісний, оскільки стверджувати що якісь якості товару знизилися можна лише на підставі висновку експертизи, що управлінням зроблено не було, відповідно стверджувати про те, що товар «втратив якість» немає підстав.
Згідно статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.
Судом доведено і це підтверджується матеріалами справи, що підприємець ОСОБА_1 виготовляє з ніздрюватого бетону стінові дрібні блоки згідно ДСТУ БВ.2.7-137:2008.
Рожищенською санепідемстанцією було погоджено вид цієї діяльності (лист13.09.2007р. №7/728).
Виготовлення продукції (згідно ДСТУ) не потребує додаткової сертифікації на підставі дії наказу Державного комітету України з питань Технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 року №28 «Про затвердження переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні».
Суд погодився з твердженням позивача, що блоки стінові відповідають вимогам ДСТУ БВ.2.7-137:2008 і це підтверджується висновком Випробувальної лабораторії ЗАТ «ЛДК» №234 від 26.11.2009 року (протокол №234 від 26.11.2009 року).
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.
Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не являється рекламою.
Матеріалами справи підтверджено і судом взято до уваги, що спеціалістом управління не було зроблено запис у журналі перевірок, який знаходиться у «Куточку споживача», де, крім журнала реєстрації перевірок, знаходиться книга відгуків та пропозицій, норми ДСТУ згідно яких виготовляється продукція та прайс (відпускні ціни) на зазначену продукцію і це дає підстави стверджувати, що споживач мав право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На засадах змагальності сторін позивачем доведено протиправність припису №36 від 18 червня 2010 року.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що відповідачем не було виписано повідомлення про проведення перевірки і яке в порушення вимог статті 5 Закону не було взагалі вручено позивачу та не доведено до його відома про проведення відповідачем перевірки, також відповідачем не доведено того факту, що між покупцем і підприємцем був укладений договір зберігання продукції (блоків) та не доведено також, що виготовлення останніх було неналежної якості і реалізовувалося без підтверджуючої інформації про товар та невідповідність вимогам нормативних документів.
За таких обставин суд приходить до висновку, що слід скасувати припис, як такий, що винесений незаконно.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», суд
Позов задовольнити.
Скасувати припис Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області від 18 червня 2010 року за №36 «Про повернення коштів за неякісний товар».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А. Я. Ксензюк
Повний текст постанови виготовлений 13 серпня 2010 року.