21 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 300/2746/22 пров. № А/857/13394/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року у справі № 300/2746/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
суддя в 1-й інстанції -Главач І.А.,
час ухвалення рішення - 22.08.2022 року,
місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач), 07.07.2022 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% суми грошового забезпечення з 01 січня 2018 року;
- зобов'язати провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії в основному розмірі 83% суми грошового забезпечення починаючи з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб”, зважаючи на перерахунок з 01 квітня 2019 року та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії в основному розмірі з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії на підставі нової Довідки про розмір грошового забезпечення №9/1/3304 від 11 серпня 2021 року, виданої Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року відповідно до ПКМУ №704 за посадою начальник територіального центру-заступник військового комісара, яку він займав на день звільнення зі служби 15 листопада 2007 року, на підставі Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі №300/2780/21, рахуючи раніше проведені виплати, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при здійсненні перерахунку пенсії, неправомірно змінено відсотковий основний розмір пенсії з 83% до 70% грошового забезпечення, що призвело до невірного визначення розміру його пенсії. Перерахунок пенсії повинен був здійснюватися із застосуванням норми, що визначає основний розмір пенсії у відсотках від грошового забезпечення, яка діяла на момент призначення пенсії.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року у справі № 300/2746/22 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення основного розміру раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, при проведенні перерахунку пенсії, з 01 квітня 2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення згідно довідки складеної Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за №9/1/3304 від 11.08.2021 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням проведених раніше виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України з області вважає. що позовні вимоги г безпідставними та не підлягають задоволенню з наступних підстав. На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 по справі №300/5116/21 Головним управління Пенсійного фонду України в області в січні 2022 року проведено перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.04.2019, внаслідок якого розмір пенсійної виплати становить 19565,28 грн. Зобов'язань щодо проведення перерахунку пенсії у розмірі 83 % грошового забезпечення па Головне управління не було покладено. Позивачу призначена пенсії за вислугу років з 16.11.2007 року (вислуга років - 31) в розмірі 83% грошового забезпечення відповідно до Закону України №2262-Х11 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Збільшення грошового забезпечення співробітників органів внутрішніх справ (МВС) стало підставою для перерахунку пенсій за вислугу років усім колишнім співробітникам органів внутрішніх справ (МВС). Відтак, може скластися ситуація, за якої військовослужбовці, які до звільнення займали одну і ту ж посаду, мають одне і те ж звання, одну і ту ж вислугу років, одинакові додаткові види грошового забезпечення та розмір премії, матимуть різний розмір пенсії. Таким чином, у колишнього співробітника органів внутрішніх справ (МВС), який отримає нову довідку про склад грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.12.2019 па підставі Постанови №988, відбудуться фактичні зміни у його пенсійній справі і відповідно в правовому регулюванні даних відносин, які визначають порядок перерахунку його пенсії, так як попередній розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у відповідності до Постанови №103 взятий станом на січень 2016 року, а Порядку №260 набрав чинності з 27.05.2016. З урахуванням вказаного відпадуть процесуальні підстави керуватися і застосовувати правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019, ухваленої у зразковій справі №240/5401/18 (№Пз/9901/58/18), так як зміняться фактичні обставини правового регулювання спірних правовідносин на підставі іншої постанови Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19). Також, щодо врахування судами зразкової справи щодо зменшення відсоткового значення грошового забезпечення при перерахунку пенсій пенсіонерам-військовослужбовцям по справі №240/5401/18, то дане рішення суду не можна брати до уваги, так як у зв'язку із прийняттям Верховним Судом зразкової справи №160/8324/19 відбулись зміни в чинному законодавстві, а саме, судом встановлено, шо особи, які звільнені зі служби та призначено пенсію до 01.01.2018 року, слід враховувати при перерахунку пенсії основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення. При винесенні Верховним Судом зразкової справи №240/5401/18 суд звернув увагу на збільшення відсоткового відношення більше як 70% у зв'язку із тим, що особам, які звільненні до 01.01.2018 року не враховувались щомісячні додаткові види грошового забезпечення. Так як після ухвалення рішення Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 пенсіонерам- військовослужбовцям ухвалюються рішення про задоволення позову щодо врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, тому підстав для врахування даним пенсіонерам-військовослужбовцям більшого розміру відсоткового відношення як 70% відповідних сум грошового забезпечення - відсутні. Таке правове регулювання спірних відносин не є справедливим по відношенні до колишніх військовослужбовців, та створюють дискримінацію у праві на належне пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії громадян.
Просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року у справі № 300/2746/22 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, при перерахунку пенсії позивача, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 у справі № 300/5116/21, у якому не вирішувалося питання про відсотковий розмір пенсії позивача, неправомірно, самостійно, зменшив відсоткове значення розміру пенсії до грошового утримання з 83 відсотків до 70 відсотків.
Вказане є підставою для визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року виходячи з розрахунку 70% грошового забезпечення та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 виходячи із 90 % грошового забезпечення для обчислення розміру пенсії.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 04.08.2008 та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з протоколом за пенсійною справою 0901000695 (Міноборони) від 31.12.2017 (а.с.22), пенсія позивача обраховувалась з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з 83% розміру грошового забезпечення при вислузі 31 рік (26 календарних).
Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктами 1 та 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом України" Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.
На підставі складеної Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом довідки про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсій, передбаченого Постановою №103, відповідно до протоколу 0901000695 (Міноборони) від 01.01.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії з урахуванням 70% грошового забезпечення та виходячи з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років 50% (а.с.23).
У подальшому, Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (який є правонаступником Івано-Франківського обласного військового комісаріату), на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі №300/2780/21 від 19.07.2021, складено довідку №9/1/3304 від 11.08.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 (а.с.16).
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі №300/5116/21 (а.с.17-21) здійснило позивачу 04.06.2021 перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 70% суми грошового забезпечення.
Не погоджуючись із зменшенням грошового забезпечення з 01.04.2019 внаслідок перерахунку згідно оновленої довідки станом на 05 березня 2019 року до 70%, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).
Частиною 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Встановлено, що позивачу призначена пенсія у розмірі 83% грошового забезпечення, що підтверджується протоколом за пенсійною справою 0901000695 (Міноборони) від 31.12.2017 (а.с.22).
У подальшому стаття 13 Закону № 2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин вказана вище стаття передбачала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Однак, застосування 70 відсоткового показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, оскільки такий застосовується під час призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і тому, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Така правова позиція висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 лютого 2019 року, ухваленому за результатами розгляду справи № 240/5401/18, яке було залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.
Отже, для перерахунку пенсії позивача відповідно до ст.63 Закону № 2262-ХІІ відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому, при перерахунку пенсії, змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість, відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні, відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Таким чином, відповідач, при перерахунку пенсії позивача, неправомірно, самостійно, зменшив відсоткове значення розміру пенсії до грошового утримання з 83 відсотків до 70 відсотків.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив усіх заходів для всебічного і повного дослідження обставин справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року у справі № 300/2746/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. П. Сеник
судді Т. В. Онишкевич
Н. М. Судова-Хомюк
Повне судове рішення складено 21.11.2022 року