про залишення апеляційної скарги без руху
21 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/5153/21 пров. № А/857/14870/22
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Судова-Хомюк Н. М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі № 380/5153/21 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура" до Головного управління ДПС у Львівській області , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року задоволено повністю адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура" до Головного управління ДПС у Львівській області , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу.
Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення проголошено/постановлено 10.02.2022 в порядку письмового провадження.
Апеляційну скаргу Головним управлінням ДПС у Львівській області вперше подано 23 березня 2022 року.
09.05.2022 року Восьмим апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу про повернення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 року у справі № 380/5153/21, з підстав п.1 ч.4 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
19.10.2022 року Головним управлінням ДПС у Львівській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 року у справі № 380/5153/21.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Особою, яка подала апеляційну скаргу, заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Апелянт, пропуск строку на апеляційне оскарження обумовлює тим, що первинно подана ним апеляційна скарга була повернута судом внаслідок невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Однак скаржник просить звернути увагу на активну поведінку Головного управлінням ДПС у Львівській області, а також те, що було вжито всі необхідні заходи задля сплати судово збору за подання апеляційної скарги у даній справі. Також вказує про те, що невчасна сплата судового збору у зв'язку із неналежним фінансовим забезпеченням не є суб'єктивною, а вимушеною причиною. Також, обумовлює пропуск строку на апеляційне оскарження тим, що на території України введено військовий стан у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України та на право реалізації особи на судовий захист.
Однак, суд звертає увагу апелянта на те, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно з п.3 ч.1 ст.7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, окрім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, у тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху.
Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, у тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Cкаржник, який діє як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, не може і не повинен отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Суд вважає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
З матеріалів справи слідує, що, отримавши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали за наслідками постановлення Восьмим апеляційним адміністративним судом 09.05.22 ухвали про повернення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області у справі № 380/5153/21, скаржником апеляційну скаргу подано вдруге лише 19 жовтня 2022 року, тобто більше ніж через п'ять місяців після повернення первинно поданої скарги.
Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Обставини звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху, а також продовжено строк усунення недоліків, однак у зв'язку із невиконанням ухвали повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Відтак вважаю, що зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску такого не свідчать про поважність причин пропуску а тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз'яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі № 380/5153/21 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура" до Головного управління ДПС у Львівській області , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню ДПС у Львівській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяН. М. Судова-Хомюк