09 серпня 2010 р. Справа № 2-а-2631/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Вінярчука Д.В.
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Ямпільського районного центру зайнятості
до: ОСОБА_2
про: стягнення коштів в сумі 2167,41 грн.
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Ямпільського районного центру зайнятості (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 2167,41 грн.
Позов мотивовано тим, що в лютому 2007 року відповідач звернувся до Ямпільського районного центру зайнятості з метою працевлаштування і був зареєстрований як такий, що шукає роботу. Згодом відповідач подав до вказаного центру зайнятості заяву про призначення допомоги по безробіттю та надання статусу безробітного, в якій зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує.
12.02.2007 року ОСОБА_2 надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
В результаті звірки надходження до Ямпільського районного центру зайнятості інформації про належність ОСОБА_2 до числа зайнятих громадян з'ясувалось, що відповідачем укладались цивільно-правові угоди з ВАТ «Державний ощадний банк України» в період отримання допомоги по безробіттю.
Позивач вважає, що відповідачем не дотримано вимоги ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” щодо подання особою до центру зайнятості відомостей, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 за період з 26.02.2007 р. по 23.03.2010 р. безпідставно отримала допомогу по безробіттю у Ямпільському районному центрі зайнятості в загальній сумі 2167,41 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав обґрунтовані пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується реєстрами відправленої кореспонденції від 23.06.2010 р. та 30.07.2010 р. (а.с.20,48), а також повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 31.07.2010 р. (а.с.49).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а після з'ясування думки представника позивача дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 12.02.2007 р. та 03.11.2009 р. відповідач звертався до Ямпільського районного центру зайнятості з проханням надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України “Про зайнятість населення” та “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (а.с.4,5).
Керуючись ч. 1 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці і соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 р., Ямпільським районним центром зайнятості було призначено відповідачу допомогу по безробіттю у відповідному розмірі згідно вимог вищевказаних нормативно-правових актів України.
Однак, в ході проведення Ямпільським РЦЗ розслідування по достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення з'ясовано, що у період перебування на обліку в Ямпільському районному центрі зайнятості та отримуючи допомогу по безробіттю ОСОБА_2 укладала цивільно-правові угоди з ВАТ «Державний ощадний банк України» та отримувала дохід за виконану роботу.
Підтвердженням цього слугує лист Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці від 12.05.2010 р. № 01-33/1297 (а.с.6), а також договори підряду та акти приймання-передачі виконаних робіт, укладені між ОСОБА_2 та Вінницьким обласним управлінням ВАТ «Державний ощадний банк України» (а.с.23-42).
21 травня 2010 року заступником директора Ямпільського районного центру зайнятості Вінярчуком Д.В. складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, яким встановлено факт укладення цивільно-правових договорів між ОСОБА_2 та ВАТ «Державний ощадний банк України» в період отримання відповідачем допомоги по безробіттю (а.с.7).
На підставі зазначеного акту Ямпільським районним центром зайнятості винесено наказ №НТ 100521 від 21.05.2010 р. про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, у сумі 2167,41 грн. (а.с.9), який супровідним листом №01-20/212 від 26.05.2010 р. був направлений відповідачу (а.с.10) та отриманий останнім 29.05.2010 р. (а.с.11).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходив з наступного.
Згідно з п.п. 6,7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 р. №357, у разі встановлення центрами зайнятості недостовірних даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів приймається директором центу зайнятості і оформляються наказом.
Як вбачається з матеріалів справи, саме на виконання вимог вищевказаного нормативно-правового акту та керуючись наданою інформацією, Ямпільським районним центром зайнятості було прийнято та належним чином оформлене рішення про повернення коштів відповідачем, що були отримані з порушенням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” за період з 26.02.2007 р. по 23.03.2010 р. у сумі 2167,41 грн.
Задовольняючи позов, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, а статтею 39 вказаного Закону передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи підтвердження обставин, на які посилається позивач, а саме неподання відповідачем даних до Ямпільського районного центру зайнятості про факт свого працевлаштування під час отримання допомоги по безробіттю та відсутність у суду доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, а тому підлягають задоволенню, з урахуванням положень ст. 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. код. НОМЕР_1) на користь Ямпільського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття суму виплаченого забезпечення у розмірі 2 167 (дві тисячі сто шістдесят сім) грн. 41 коп. на розрахунковий рахунок № 37177002000907, код 20088020, МФО 802015, УДК у Вінницькій області.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови оформлено 10 серпня 2010 року.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович