м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
02 серпня 2010 р. Справа № 2-а-2301/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,
при секретарі судового засідання: Скалій Лесі Володимирівні
за участю представників сторін:
позивача : Федик Ю.Ю. - представник за довіреністю
відповідача : Долиняний С.В.- представник за довіреністю
третьої особи 1: Федчишин В.А.
третьої особи 2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд"
до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Вінницької міської ради та Стадницької сільської ради Вінницької області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №10000782310/0 від 30.05.2008 року
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 року скасовано ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25.12.2008 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №2а-7925/08 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Вінницької міської ради та Стадницької сільської ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №10000782310/0 від 30.05.2008 року, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Згідно протоколу розподілу справи між суддями від 02.06.2010 року для розгляду вищезазначеної справи визначено суддю Мультян М.Б., справі присвоєно №2-а-2301/10/0270.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.06.2010 року зазначену справу прийнято до провадження.
Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі акту перевірки від 25.05.2008 року, висновки якого є необґрунтованими. Так, на підтвердження вказаного, поряд з іншим, позивач посилається на те, що в Постанові Верховної ради України від 19.06.2003 року "Про зміну меж м. Вінниці Вінницької області", яка стала підставою для визначення відповідачу в оскаржуваному повідомленні-рішенні податкових зобов'язань зі сплати земельного податку, не визначено, які саме землі Стадницької сільської ради включаються в межі міста Вінниця, у зв'язку з чим неможливо встановити, яка саме частина належної ВАТ "Південьзахідшляхбуд" земельної ділянки входить у межі м. Вінниці та який її розмір. Також, зазначає позивач, в порушення вимог ст. 20 Закону України "Про землеустрій" не було розроблено проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень, та не внесено відповідних змін до державного кадастру, а відтак, спірна земельна ділянка належить до земель Стадницької сільської ради.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що спірна земельна ділянка площею 7,2329 га, яка належить ВАТ "Південьзахідшляхбуд", згідно з Постановою Верховної ради України від 19.06.2003 року "Про зміну меж м. Вінниці Вінницької області", включена до меж міста Вінниці і, відповідно до акту прийомки - передачі земель з Вінницького району до м. Вінниці, передана до земель м. Вінниці.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вінницької міської ради - проти задоволення позову заперечував, зазначивши про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності та на підставі закону.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Стадницької сільської ради в судове засідання не з'явився, пояснень щодо поважності свого неприбуття суду не надав.
Враховуючи, що в судове засідання з'явилися представники обох сторін та зважаючи, що неявка представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору не перешкоджає розгляду справи, в матеріалах якої містяться всі необхідні документи, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними матеріалами.
Заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши надані докази та матеріали справи, в судовому засіданні встановлено наступне.
В період з 25.04.2008 року по 13.05.2008 року відповідно до плану - графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання (а.с.96-103 том 1) та на підставі направлень на перевірку від 28.03.2008 року №851/10/23, від 25.04.2008 року №1083/10-23 (а.с.94-95 том 1) головними державними податковими ревізорами - інспекторами, радниками податкової служби ІІІ рангу відділу супроводження податкового аудиту великих платників податку, управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Вінниці Бугай Ж.М. і Коваленко І.П., завідувачем сектору податків з доходів фізичних осіб, інспектором податкової служби І рангу відділу адміністрування податку з доходів фізичних осіб та податку з власників транспортних засобів управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Вінниці Мельниковою Н.І., та головним державним податковим ревізором - інспектором, інспектором податкової служби І рангу відділу погашення простроченої заборгованості ДПІ у м. Вінниці Гаврилюк Г.С. проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання платником податків ВАТ "Південьзахідшляхбуд" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року.
Наказом начальника ДПІ у м. Вінниці №781/23п від 25.04.2008 року продовжено термін проведення зазначеної перевірки на 10 днів (а.с.96).
За результатами проведеної перевірки складено акт №1078/23-114/03449841 від 23.05.2008 року (а.с.106-158), яким зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 14 Закону України "Про плату за землю", яке полягає в тому, що підприємством занижено суму податкового зобов'язання зі сплати земельного податку за 2007 рік на суму 162885 грн.
Висновок податкового органу про заниження позивачем суми податкового зобов'язання зі сплати земельного податку за 2007 рік на суму 162885 грн. та відповідне порушення ним вимог ст. 14 Закону України "Про плату за землю" ґрунтується на тому, що належна позивачу земельна ділянка загальною площею 7,2329 га, яка розташована по вул. Промисловій в с. Стадниця, Вінницького району, Постановою Верховної ради України від 19.06.2003 року "Про зміну меж м. Вінниці Вінницької області", включена до меж міста Вінниці і, відповідно до акту прийомки - передачі земель з Вінницького району до м. Вінниці, передана до земель м. Вінниці, що не враховано ВАТ "Південьзахідшляхбуд", яке в січні 2008 року подало до ДПІ у м. Вінниці уточнюючий розрахунок земельного податку за 2007 рік, в якому зменшило раніше нараховану суму податку за землю в с. Стадниця на 108963 грн., визначивши суму своїх податкових зобов'язань виходячи з розміру земельного податку встановленого для земельних ділянок, розташованих у межах Вінницького району, занизивши тим самим податкові зобов'язання зі сплати земельного податку за 2007 рік на суму 162885 грн. (а.с.144 том 1).
30.05.2008 року на підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №10000782310/0 від 30.05.2008 року, відповідно до якого позивачеві визначено податкове зобов'язання зі сплати земельного податку в сумі 244328 грн., в тому числі 162885 грн. основного платежу та 81443 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.16 том 1).
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався своїм правом оскаржити його в судовому порядку, звернувшись із даним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.
Проаналізувавши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Як встановлено судом, 19.12.2003 року між Вінницькою районною державною адміністрацією та ВАТ "Південьзахідшляхбуд" укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 7,2326 га, що розташована за адресою: вул. Промислова №5, №7а, №9, №11, с. Стадниця, Вінницький район, Вінницька область (а.с.7 том 1).
Відповідно до п.1.2 зазначеного договору, земельна ділянка на момент її придбання була розташована на землях Стадницької сільської ради за межами населеного пункту.
29.12.2003 року на підставі вказаного договору ВАТ "Південьзахідшляхбуд" видано державний акт на право власності на придбану земельну ділянку за цільовим призначенням земельної ділянки - " для автомобільного транспорту" (а.с. 8), відомості про що 29.12.2003 року внесено до бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0520687303:07:001:0041 (а.с.9).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про плату за землю" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про плату за землю", об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до ч.1 ст. 37 Земельного кодексу України, платежі за землю надходять до бюджетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, на території яких знаходяться земельні ділянки.
Судом встановлено, що 26.01.2007 року позивачем, як власником земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 7,2326 га, що розташована за адресою: вул. Промислова №5, №7а, №9, №11, с. Стадниця, Вінницький район, Вінницька область (кадастровий номер 0520687303:07:001:0041), подано податковий розрахунок земельного податку від 23.01.2007 року, відповідно до якого задекларовано до сплати всього: 127844 грн. земельного податку, в тому числі 108963,33 грн. за спірну земельну ділянку, 18881,61 грн. за земельну ділянку по вул. Складській у м. Вінниці.
Разом з тим, 22.01.2008 року ВАТ "Південьзахідшляхбуд" подано уточнений розрахунок земельного податку, відповідно до якого зменшено податкові зобов'язання платника на суму 108963,33 грн. - в частині податкових зобов'язань зі сплати земельного податку за земельну ділянку в с. Стадниця (а.с.65-66 том 1).
Як з'ясовано судом, та підтвердив в судовому засіданні представник позивача, відображена в уточненому розрахунку сума земельного податку обрахована виходячи із ставки земельного податку, визначеного для земельних ділянок Вінницького району.
Однак, Постановою Верховної ради України від 19.06.2003 року "Про зміну меж м. Вінниці Вінницької області", спірна земельна ділянка у складі земель Стадницької сільської ради включена до меж міста Вінниці, що не було враховано позивачем при визначенні своїх податкових зобов'язань зі сплати земельного податку під час складання уточненого розрахунку від 22.01.2008 року.
На виконання зазначеної Постанови 08.01.2004 року комісією, створеною наказом Вінницького обласного головного управління земельних ресурсів від 16.12.2003 року №142, відповідно до акту прийомки-передачі земель з Вінницького району до м. Вінниця, проведено передачу земельно - облікових та інших документів статистичної звітності, які обліковувались в сільських (селищних) радах Вінницького району та передано до м. Вінниці територію загальною площею 774 га, в тому числі землі Стадницької сільської ради, та розташовану на них земельну ділянку ВАТ "Південьзахідшляхбуд".
Зокрема, як вбачається з додатку 1 до акту прийомки-передачі від 08.01.2004 року, землі Стадницької сільської ради, позначені на плані номерами 30,32,34,35,42 станом на момент передачі земель з Вінницького району до м. Вінниці перебували у власності ВАТ "Південьзахідшляхбуд" у складі та в межах земельної ділянки з кадастровим номером 0520687303:07:001:0041, про що свідчить витяг з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру (а.с.9) та план меж земельної ділянки (а.с.8 - на звороті).
Наведеним спростовуються твердження представника позивача про неможливість визначення меж земельної ділянки, що розташована на території, яка була передана до м. Вінниці.
Крім того, з висловлених в судовому засіданні пояснень представника позивача вбачається, що факт передачі до м. Вінниця спірної земельної ділянки ВАТ "Південьзахідшляхбуд", що розташована за адресою: вул. Промислова №5, №7а, №9, №11, с. Стадниця, Вінницький район, Вінницька область, позивач не оспорює.
Водночас, представник позивача, посилаючись на ст. 13 Закону України "Про плату за землю", відповідно до якої підстави для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, наголошувала на відсутності у відповідача підстав для донарахування суми податкових зобов'язань зі сплати земельного податку, оскільки відповідно до витягу з бази даних державного земельного кадастру в графі "Місцезнаходження земельної ділянки" зазначено "Вінницький район", а не "м. Вінниця".
Дані висновки позивача суд вважає хибними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки, хоча відомості державного земельного кадастру і є підставою для нарахування земельного податку, однак розмір земельного податку має визначитися платником з урахуванням, в тому числі, правового режиму земель в контексті зонування територій населених пунктів, на території на якій розташовані земельні ділянки.
Крім того, ст. 14 Закону України "Про плату за землю" зобов'язує платників земельного податку обчислювати суми земельного податку самостійно, зокрема шляхом подання відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Суд погоджується з твердженнями представника позивача про те, що ст.14 Закону України "Про плату за землю" не встановлює розміру земельного податку, який має бути сплачено, однак, звертає увагу останнього на те, норма зазначеної статті встановлює обов'язок платника податку самостійно обчислювати розмір податку відповідно до вимог Закону України "Про плату за землю", внаслідок невиконання якого має місце порушення даної статті та відповідне застосування негативних наслідків у вигляді суми донарахованого податку та штрафних санкцій.
Також, слід зауважити, що як вбачається з рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради №512 від 07.03.2007 року, з клопотанням про присвоєння поштових адрес будівлям цілісного майнового комплексу ВАТ "Південьзахідшляхбуд", які розташовані на спірній земельній ділянці, позивач звернувся до Виконавчого комітету саме Вінницької міської ради, що свідчить про наявність у останнього відомостей щодо належності спірної території до земель м. Вінниці.
Крім того, зазначеним рішенням ВАТ "Південьзахідшляхбуд" рекомендовано привести у відповідність документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку відповідно до ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".
Однак, як з'ясовано судом та підтверджується висловленими представником позивача поясненнями, жодних дій, спрямованих на приведення у відповідність документів, що посвідчують право власності ВАТ "Південьзахідшляхбуд" на спірну земельну ділянку позивач не вчинив, внесення відповідних змін у правовстановлюючі документи та у державний земельний кадастр не ініціював.
Посилання представника позивача на відсутність акту, який би посвідчував межі адміністративно-територіального утворення, не може бути взято судом до уваги, оскільки наявність чи відсутність цього акту не впливає на чинність Постанови Верховної ради України від 19.06.2003 року "Про зміну меж м. Вінниці Вінницької області", а сама постанова не є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Крім того, з акту перевірки від 23.05.2008 року вбачається, що ВАТ "Південьзахідшляхбуд" не здійснено перерахунок земельного податку у зв'язку зі зміною з 01.07.2007 року нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка з урахуванням коефіцієнтів індексації в 2007 році становила 299,69 грн.
З огляду на вказане суд дійшов висновку про обґрунтованість наведеного в акті перевірки розрахунку заниження ВАТ "Південьзахідшляхбуд" плати за землю в 2007 році, яким встановлено заниження зобов'язань зі сплати земельного податку на суму 162885 грн.
Згідно з підпунктом 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.
Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні оспорюваного податкового повідомлення - рішення відповідачем дотримані.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність свого рішення, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення №10000782310/0 від 30.05.2008 року слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України..
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 09.08.10
Суддя Мультян Марина Бондівна
02.08.2010