04 серпня 2010 р. Справа № 2-а-2421/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Васюти І.В.
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці
до: малого приватного проектно-будівельного, експлуатаційно-комерційного підприємства "Зінга"
про: стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3374,09 грн.
До суду звернулося управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (далі - позивач) з позовом до малого приватного проектно-будівельного, експлуатаційно-комерційного підприємства «Зінга» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3374,09 грн., мотивуючи його наступним.
Позивач вважає, що відповідачем в порушення положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в установлений строк та в повному обсязі не здійснена сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України, а тому за ним рахується заборгованість перед Пенсійним фондом України в сумі 3374,09 грн., що підтверджується наданими у справу доказами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини та додані у справу докази, просила позов задовольнити.
Відповідач заперечень проти позову не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, на адресу суду повернулося поштове повідомлення з причиною повернення «за зазначеною адресою не знаходиться» (а.с.28).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з участю його представника та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів відповідача, а після з'ясування думки представника позивача дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідач здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 28.07.1998 р. (а.с.5).
Згідно з довідкою Головного управління статистики у Вінницькій області № 3050 від 27.08.1998 року відповідач включений до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код - 13332324, місцезнаходження: вул. Фрунзе, 73/71, м. Вінниця, 21000 (а.с.6).
З матеріалів справи вбачається, що в якості платника страхових внесків відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (а.с.11).
Внаслідок несплати коштів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідачем утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків перед управлінням Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці в сумі 3374,09 грн., що підтверджується актом про результати планової перевірки малого приватного проектно-будівельного, експлуатаційно-комерційного підприємства «Зінга» від 31.05.2010 р. №94 (а.с.12-20) та розрахунками своєчасності сплати відповідачем страхових внесків (а.с.21,23).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з нижченаведеного.
Згідно з п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Статтею 15 Закону передбачено, що платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
В силу ч. 3 ст. 18 вищевказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки особисто, або через органи прокуратури на які покладено функції представництва інтересів держави в суді.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, сума, відображена в позовній заяві, підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з малого приватного проектно-будівельного, експлуатаційно-комерційного підприємства "Зінга" (21000, м. Вінниця, вул. Фрунзе, 73/71, код ЄДРПОУ 13332324) на користь Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3374 (три тисячі триста сімдесят чотири) грн. 09 коп.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови оформлено 09 серпня 2010 року.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович