вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
29 липня 2010 р.Справа №2а-6268/10/2/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АРК
до Феодосійського казенного оптичного завода
про стягнення 541807,06 грн.
за участю представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії, Автономної Республіки Крим (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Феодосійського казенного оптичного заводу 541807,06 грн. заборгованості по страховим внескам, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач всупереч вимог ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не здійснює сплату заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не сплачує заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», та не сплачує заборгованість з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим робітникам відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність та сумою пенсій встановлених іншими законодавчими актами, та не сплачує узгоджену заборгованість зі штрафних санкцій та пені.
Ухвалою Окружного адміністративного суд від 29.07.2010 року закрито провадження по справі № 2а-6268/10/2/0170 в частині стягнення з відповідача 119431,43 грн.
Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, 26.07.2010 року від нього надійшли заперечення на позовну заяву згідно яких він просить частково відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог за мотивами викладеними у запереченнях.
Також від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з уходом юрисконсульта у відпустку.
Розглянувши клопотання відповідача суд вказує на наступне.
У минулі судові засідання 15.06.2010 року та 12.07.2010 року відповідач також явку свого представника не забезпечував, заперечень на позовну заяву, яки витребував суд, не надавав. Також відповідачем у клопотанні вказано, що його представник не може з'явитися з поважних причин, однак доказів поважності причин неявки відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає що клопотання відповідача про відкладення слухання справи задоволенню не підлягає.
Приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
Відповідач зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Феодосії за № 07-01-0019.
Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон).
Згідно ст. 1 Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.
Ст. 3 Закону визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до п.2 ст. 5 Закону виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.
Страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі оплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом (п. 6 ст. 20 Закону).
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (п. 2 ст. 106 Закону).
Згідно пункту 6 статті 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати й сплачувати у встановлений термін й у повному обсязі страхові внески.
Відповідно до розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, поданого відповідачем позивачу в порядку звітності за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків за січень та лютий 2010 року в загальній сумі 117821,76 грн.
Відповідно до розрахунку суми позову наданої суду позивачем вищевказана заборгованість зі сплати страхових внесків станом на 30.04.2010 року відповідачем не сплачена.
Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної заборгованості.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в цієї частині позову належить задовольнити.
Також позивачем в період часу з 25.11.2004 р. по 26.11.2004 року була проведена перевірка з питання своєчасності, достовірності, повноти начислення та перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За результатами перевірки складено акт №280 від 30.12.2004 року згідно якого відповідачу донараховано зобов'язання по сплаті збору у сумі 268763,60 грн
Акт перевірки відповідачем отримано, про що свідчить підпис посадової особи відповідача на останньому аркуші акту.
Стаття 106 Закону передбачає, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
В порядку ст. 106 Закону позивачем було вручено відповідачу вимогу про сплату боргу від 30.12.2004р. № Ю-11136 на суму 268763,60 грн.
Частиною 3 статті 106 Закону України встановлено, що страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Враховуючи відсутність доказів незгоди відповідача з розрахунком суми заборгованості, оскарження вимоги № Ю-11136 від 30.12.2004р. суд вважає, що сума 268763,60 грн. є узгодженою.
Станом на день розгляду справи, згідно розрахунку суми позову, наданого позивачем, за відповідачем числиться заборгованість зі сплати узгодженої вимоги в сумі 268763,60 грн.
Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів оскарження вказаної вимоги, або сплати ним зазначеної заборгованості.
За таких обставин позовні вимоги у цієї частині позову також підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача у цієї частині позову, з підстав пропуску строків позовної давності, судом до уваги не приймаються у зв'язку з тим, що відповідно до ч.15 ст. 106 Закону №1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, а в даному випадку, приймаючи до уваги день отримання вимоги, застосуванню підлягає саме Закон України №1058-IV, а не Закон України №2181, на який посилається у запереченнях відповідач.
Відносно позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд вказує наступне.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Пенсійний фонд України призначає пенсії за віком на пільгових умовах. А стаття 8 зазначеного Закону передбачає, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.
Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій призначених згідно з пунктами «а», «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списком №1,2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36.
Розрахунки суми відшкодування розраховуються відповідно до підпункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.203р. №21-1 (далі - Інструкція).
Пунктом 6.4 зазначеної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Пунктом 6.8 цієї Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.9 не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Як вбачається з матеріалів, справи позивачем на адресу відповідача були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період за березень та квітень 2010 року.
Відповідно до розрахунків заборгованість відповідача з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за березень та квітень 2010 року, становить 17729,53 грн.
Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним заборгованості в сумі 17729,53 грн. з фактичних витрат Управління на виплату та доставку пільгових пенсій, яка також підлягає стягненню.
Також позивачем відносно відповідача прийнято рішення №359 від 31.03.2009 року про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі страхувальниками або органами Пенсійного фонду, згідно якого відносно відповідача застосовані фінансові санкції у виді штрафу у розмірі 835 грн. та пені у розмірі 17225,74 грн., а всього на суму 18060,74 грн.
Рішення про застосування фінансових санкцій отримано відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №149041.
Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів оскарження отриманого рішення, або сплати ним зазначеної заборгованості.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги у цієї частині позову також належить задовольнити.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 422375,63 грн.
Керуючись ст. ст. 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Феодосійського казенного оптичного заводу (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Московська, 11; ЕДРПОУ 14310649; п/р 260090130020912 у СФ ТОВ «Укрпромбанк», МФО 384867) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія, Автономної Республіки Крим (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Українська, б. 44; р/р 2560970448612, р/р 2560970548613, р/р 25600010048601 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 324805, ЕДРПОУ 22300286) 422375 грн. заборгованості.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.