вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
20.07.10Справа №2а-7577/10/8/0170
(13:51) м.Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Суконніковій Г.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Громадської організації "Чорноморський районний спортивно-техничний клуб Дельта"
до Відділу Держкомзему у Чорноморському районі АР Крим
про визнання незаконною бездіяльності, незаконним та скасування висновку, спонукання до виконання певних дій,
за участю представників сторін:
від позивача: Шмитов А.В довіреність б/н від 08.07.10,
від відповідача: не з'явився;
Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконною бездіяльності відповідача по ненаданню відповіді у встановлені законодавством строки; визнання незаконним і скасування висновку № 392 від 14.05.2010р.; зобов'язання відповідача розглянути документи, надані на державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 3,2 га, укладеного між Чорноморською селищною радою і Громадською організацією "Чорноморський районний спортивно-техничний клуб Дельта", з урахуванням незаконності відмови від 14.05.2010р. № 392.
В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправною відмову відповідача у наданні висновку про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 3,2000га, для облаштування спортивної площі і зайняття спортивно-технічними видами спорту на місці автодрому в смт. Чорноморське, Чорноморського району, укладеного між позивачем та Чорноморською селищною радою 06.07.09 р., викладену у листі Держкомзему у Чорноморському районі АР Крим № 392 від 14.05.10 р.; зобов'язати відповідача надати висновок щодо державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 3,2000га, для облаштування спортивної площі і зайняття спортивно-технічними видами спорту на місці автодрому в смт. Чорноморське, Чорноморського району, укладеного між позивачем та Чорноморською селищною радою 06.07.09 р., у відповідності до вимог чинного законодавства України, про що одночасно повідомити позивача.
Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.10 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 20.07.10 представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі та пояснив, що рішенням Чорноморської селищної ради № 1026 від 22.02.07 року позивачу було узгоджено місце розташування та розмір земельної ділянки та надано дозвіл на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для облаштування спортивної площі і зайняття спортивно-технічними видами спорту на місці автодрому в смт. Чорноморське, Чорноморського району, площею 3,2 га. Рішенням Чорноморської селищної ради № 3234 від 27.02.09 року був затверджений проект землеустрою та передано земельну ділянку площею 3,2 га позивачу в аренду строком на 49 років. Після цього між позивачем та Чорноморською селищною радою був підписаний договір оренди вищенаведеної земельної ділянки та позивач звернувся до відповідача з метою отримання висновку для державної реєстрації договору оренди, але йому було відмовлено листом від 14.05.10 №392 у наданні задовільного висновку щодо реєстрації договору про надання в оренду земельної ділянки із посиланням на ст. 124, 134 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України "Про оренду землі", у зв'язку з відсутністю в наданих позивачем документах даних про проведення земельних торгів (аукціону) щодо передачі в оренду вказаної земельної ділянки.
Представник позивача пояснив, що відповідач відмовляючи позивачу, не прийняв до уваги той факт, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву”від 16 вересня 2008 року N 509-VI передбачено, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. Таким чином позивач вважає, що він має право до 14.10.10 р. на реєстрацію договору оренди земельної ділянки та відмова відповідача у наданні позитивного висновку з підстав не проведення аукціону є незаконною.
У судове засідання 20.07.10 р. представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, заперечень до позову не надав.
На підставі ч.4 ст.128 КАС України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008 року, Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що Відділ Держкомзему України в Чорноморському районі АР Крим є територіальним органом із земельних ресурсів, відтак відповідач по справі є суб'єктом владних повноважень в розумінні ст.3 КАС України, а правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, є публічно-правовими, отже дана справа є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже “на підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
З матеріалів справи судом встановлено наступне.
Рішенням 12 сесії 5 скликання Чорноморської селищної ради від 22 лютого 2007 року № 1026 (а.с.9) позивачу було узгоджено місцерозташування та розмір земельної ділянки та надано дозвіл на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 3,2000 га для облаштування спортивної площі і зайняття спортивно-технічними видами спорту на місці наявного автодрому в смт. Чорноморське, Чорноморського району, з наступним наданням у користування.
Рішенням 37 сесії 5 скликання Чорноморської селищної ради від 27 лютого 2009 року № 3234 (а.с.27) був затверджений позивачу проект землеустрою по відведенню земельної ділянки, площею 3,2000 га, для облаштування спортивної площі і зайняття спортивно-технічними видами спорту на місці наявного автодрому в смт. Чорноморське, Чорноморського району та передано позивачеві в оренду строком на 49 років вищенаведену земельну ділянку (кадастровий номер 0125655100:01:003:0506).
Крім того зазначеним рішенням зобов'язано позивача, у місячний строк замовити у Чорноморському районному відділі земельних ресурсів виготовлення документів, що посвідчують право користування землею.
06.07.09 р. року між Чорноморською селищною радою та позивачем укладено та підписано договір оренди земельної ділянки, площею 3,2000 га для облаштування спортивної площі і зайняття спортивно-технічними видами спорту на місці наявного автодрому в смт. Чорноморське, Чорноморського району.
З матеріалів справи вбачається, ТОВ «Гео-Консалтинг» за дорученням позивача є виконавцем проекту землеустрою з відведення вищенаведеної земельної ділянки в аренду позивачу та з метою державної реєстрації вищенаведеного договору оренди, ТОВ «Гео-Консалтинг», за дорученням позивача, надав відповідачу проект землеустрою з відведення земельної ділянки, технічний звіт із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі, реєстраційну картку серії АБЕ № 458007, договір оренди № 88 від 06.07.09 р., що підтверджується актом прийому-передачі матеріалів, підписаним та скріпленим печатками ТОВ «Гео-Консалтинг» та Відділу Держкомзему у Чорноморському районі АР Крим 04.02.10 р. (а.с.8).
Листом вих. № 392 від 14.05.2010р. Відділ Держкомзему в Чорноморському районі повідомив позивача про відмову у наданні позитивного висновку для державної реєстрації договору про передачу в оренду земельної ділянки, посилаючись на ст. 6 Закону України “Про оренду землі”, ст.ст.124, 134 ЗК України, відповідно до яких, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Тобто відповідач відмовив у наданні задовільного висновку позивачу щодо проведення державної реєстрації договору оренди, у зв'язку з відсутністю в наданих позивачем документах даних про проведення земельних торгів (аукціону) щодо передачі в оренду вищенаведеної земельної ділянки.
Перевіряючи обгрунтованість позовних вимог судом встановлено наступне.
Суд зазначає, що поняття землі визначено у ст.1 Земельного Кодексу України N 2768-III від 25.10.2001 р. (надалі -ЗК України), де зазначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 2 ЗК України встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Серед передбачених ст. 12 ЗК України повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, визначено передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання їх в користування відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до частин 1, 2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно положень частин 1, 2 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Поняття оренди землі визначено Законом України “Про оренду землі” N 161-XIV від 06.10.1998 р. (далі-Закон № 161), де оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону № 161 орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до ст.13 Закону № 161 договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 14 Закону № 161 договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Відповідно до ст. 18 Закону № 161 договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду землі" Кабінет Міністрів України Постановою від 25.12.1998 р. № 2073 затвердив Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, який визначає єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок (далі Порядок № 2073).
Відповідно до п. 2 Порядку № 2073 державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Відповідно до п. 3 Порядку № 2073 державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.
Пунктом 4 Порядку № 2073 встановлено, що забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів:
-районні відділи земельних ресурсів;
-управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування;
-Київське і Севастопольське міське управління земельних ресурсів.
З вищенаведеного вбачається, що Відділ Держкомзему у Чорноморському районі АР Крим є органом, на який законодавець поклав обов'язок щодо забезпечення реєстрації договорів оренди відповідно у Чорноморському районі АРК.
Суд зазначає, що Порядком № 2073 передбачений обсяг документації, необхідний для здійснення державної реєстрації договору оренди. Відповідно до пункту 5 Порядку № 2073 заявник повинен надати до відділу земельних ресурсів наступні документи: заяву про державну реєстрацію договору оренди; договір оренди, план земельної ділянки; рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду; акт перенесення меж в натуру.
Документи за вказаним вище переліком були надані відповідачу про що свідчать матеріали справи (проектна документація) та акт прийому-передачі матеріалів від 04.02.10 року № 437.
В порядку, передбаченому чинним земельним законодавством позивачем були отримані усі необхідні погодження проекту землеустрою, що підтверджено матеріалами справи, а також 16.06.09 року Чорноморський РВ земельних ресурсів надав висновок № 869 про погодження технічного звіту по встановленню меж земельної ділянки в натуру.
Додаткові вимоги до договору оренди землі встановлені також статтею 15 Закону України “Про оренду землі”, відповідно до якої відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди.
Відповідно також до п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. № 2073 “Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі”відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених пунктом 8, порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 Закону України "Про оренду землі" є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди.
Як вбачається з листа Відділу Держкомзему в Чорноморському районі АРК від 14.05.10 року № 392, відповідач, відмовляючи в наданні позитивного висновку щодо проведення державної реєстрації договору оренди, не посилається на жодну з вищевказаних підстав.
Суд зазначає, що необхідний обсяг документів для надання дозволу у реєстрації договору оренди у повному обсязі був наданий представником позивача, проте відповідач посилається на підстави, не передбачені в законодавстві.
Порядок проведення конкурсу чи аукціону та набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах визначається законодавством.
Відповідно до абз. 3 п.1 розділу Х Перехідних положень ЗК України у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).
Судом встановлено, що зазначена норма абз.3 п.1 розділу Х Перехідних положень ЗК України діє до 15 жовтня 2010 року.
Отже, до даних правовідносин стосовно реєстрації договору оренди позивача підлягає застосуванню абз. 3 п.1 розділу Х Перехідних положень ЗК України.
Судом встановлено, що рішення Чорноморською селищною радою про погодження позивачу місця розташування та розміру земельної ділянки та про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки було прийнято 22.02.07 року, тобто до 01.01.2008 року.
Таким чином, відповідно до абз. 3 п.1 розділу Х Перехідних положень ЗК України передача в оренду земельної ділянки позивачеві здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).
Отже, відмова відповідача у наданні задовільного висновку щодо проведення державної реєстрації договору оренди, укладеного між Чорноморською селищною радою та позивачем є такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Разом з тим, відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, тільки відповідний орган місцевого самоврядування або місцева державна адміністрація, до компетенції яких відноситься конкретна земельна ділянка, має повноваження вирішувати питання щодо укладення договору оренди, або відмови в його укладенні.
Таким чином, відмовляючи у реєстрації договору оренди, Відділ Держкомзему у Чорноморському районі АР Крим перевищив свої повноваження, у зв'язку з чим його відмова є протиправною.
Крім того судом встановлено, що відпоідно до п. 11 Порядку № 2073 державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обгрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації.
З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що відповідач після отримання документів, у 20-ти денний термін був зобов'язаний перевірити подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки підготувати висновок про державну реєстрацію або обгрунтований висновок про відмову у такій реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було перевірено подані позивачем документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки складено лист № 392 від 14.05.10 р., яким позивача було повідомлено про відмову у наданні задовільного висновку. Суд вважає такі дії відповідача неправомірними, адже законодавець чітко встановив повноваження відповідача та їх межі щодо здійснення перевірки документів та викладення результатів перевірки документів, зазначивши, що результатом перевірки має бути висновок про державну реєстрацію або обгрунтований висновок про відмову у такій реєстрації. Натомість відповідач склав листа про неможливість надання задовільного висновку № 392 від 14.05.10 р., який направив на адресу позивача, що не передбачено чинним законодавством.
Суд зазначає, що відповідачем не було надано доказів складання висновку за результатами перевірки документів, наданих ТОВ «Гео-Консалтинг» за дорученнм позивача, на відповідність чинному законодавству, а також не надано доказів передачі реєстраційної справи виконавчому комітету Чорноморської селищної ради для відмови у державній реєстрації.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відмова відповідача в проведенні державної реєстрації договору оренди земельної ділянки у зв'язку з відсутністю в наданих документах даних про проведення земельних торгів (аукціону) щодо передачі оренди вказаної земельної ділянки не є такою, що заснована на чинному законодавстві, а також відповідач не законно відмовляючи у наданні задовільного висновку, виклав його у формі листа, тим самим вийшов за межі наданих йому повноважень, що також є порушенням норм чинного законодавства.
Отже, висновок відповідача, викладений у вигляді листа, щодо неможливості здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, наданої позивачеві, не ґрунтується на діючому законодавстві, порушує законні права та інтереси позивача на користування переданою йому земельною ділянкою, є таким, що викладений із порушенням норм чинного законодавства, а саме не передбачений нормами законодавства України.
Стаття 71 КАС України передбачає обовязок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У ході розгляду справи відповідач доказів правомірності своїх дій, які оскаржуються позивачем, не надав, не довів, що діяв неупереджено, враховуючи усі обставини правовідносин, що склалися, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та розсудливо, а тому суд вважає відмову відповідача в наданні висновку в державній реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 3,2000га для облаштування спортивної площі і зайняття спортивно-технічними видами спорту на місці автодрому в смт. Чорноморське, Чорноморського району, укладеного між Чорноморською селищною радою та позивачем, викладену у листі відповідача № 392 від 14.05.10 р. противоправною, такою, що порушує права позивача, які підлягають судовому захисту.
Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача, вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, належним чином обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.
У зв'язку зі складністю справи судом 20.07.2010 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 26.07.2010 року постанова складена у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Відділу Держкомзему у Чорноморському районі АР Крим у наданні висновку про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 3,2000га, для облаштування спортивної площі і зайняття спортивно-технічними видами спорту на місці автодрому в смт. Чорноморське, Чорноморського району, укладеного між Громадською організацією "Чорноморський районний спортивно-техничний клуб Дельта" та Чорноморською селищною радою 06.07.09 р., викладену у листі Держкомзему у Чорноморському районі АР Крим № 392 від 14.05.10 р.
3. Зобов'язати Відділ Держкомзему у Чорноморському районі АР Крим надати висновок щодо державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 3,2000га, для облаштування спортивної площі і зайняття спортивно-технічними видами спорту на місці автодрому в смт. Чорноморське, Чорноморського району, укладеного між Громадською організацією "Чорноморський районний спортивно-техничний клуб Дельта" та Чорноморською селищною радою 06.07.09 р., у відповідності до вимог чинного законодавства України, про що одночасно повідомити Громадську організацію "Чорноморський районний спортивно-техничний клуб Дельта".
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Громадської організації "Чорноморський районний спортивно-техничний клуб Дельта" (96400,АРК, смт.Чорноморське, вул. Южна, 34-в, код ЄДРПОУ 34533347, інші відомості не відомі) 3,40 грн. судового збору.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кушнова А.О.