Копія
Справа № 2-223/10
13 серпня 2010 року. Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Корнелюка В.С.,
за участю секретаря - Гергеші З.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах
справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі про нарахування підвищення до пенсії як особі, якій надано статус дитини війни,
29 липня позивач звернувся з даним позовом до суду. Позовні вимоги мотивує тим, що він має статус дитини війни і вправі одержувати підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте, це підвищення йому в такому розмірі не нараховувалося і не виплачувалося.
Просить відновити пропущений строк для звернення до суду, зобов'язати управління Пенсійного фонду доплатити підвищення до пенсії з 2006 року по червень 2010 року.
Позивач у судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. В запереченні проти адміністративного позову зазначив, що УПФ не є розпорядником коштів Державного бюджету України. В 2008-2009 роках підвищення до пенсії виплачувалося позивачу у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Позивач пропустив строк звернення до суду. Просить у задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується штампом у пенсійному посвідченні (а.с.7).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Дію даного положення було зупинено Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Даний закон у встановленому порядку не був визнаний неконституційним, тому підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання провести нарахування підвищення пенсії за 2006 рік відсутні.
Дію названої статті на 2007 рік було зупинено Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року (№1-29/07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) у Законі України "Про Державний бюджет України на 2007 рік": п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з врахуванням ст. 111 та ст. 111, за якою таке підвищення до пенсії виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").
Позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за період з 1 січня до 9 липня 2007 року задоволенню не підлягають, так як у цей період часу діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено вказану виплату.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VІ частина перша даної статті була викладена в наступній редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюються дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року (№ 1-28/08) зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II вищенаведеного закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Позовні вимоги про нарахування даного підвищення за період з 1 січня до 22 травня 2008 року задоволенню не підлягають, так як в цей період часу діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Статтями 21, 22 Конституції України передбачено, що права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Статтею 64 Конституції України визначено вичерпний перелік таких випадків.
У п. 17 рішення Європейського суду з прав людини від 6 вересня 2007 року по справі "Сікорська проти України" зазначено, що асигнування на виплати державою боргів може спричинити деяку затримку у виконанні рішень за рахунок бюджету Уряду, проте брак коштів у держави не виправдовує невиконання рішення, винесеного проти неї, чим порушено п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Нормативно-правовим актом, що визначає зміст поняття та розмір мінімальної пенсії за віком, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", отже, саме його слід застосовувати у частині визначення мінімального розміру пенсії.
Відповідно до ст.ст. 256, 257, ч.1 ст.261, ч.5 ст.267 ЦК загальна позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Зазначені позивачем причини пропущення строку звернення до суду відносяться до поважних, а тому його необхідно поновити.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Отже, з цього часу необхідно нараховувати допомогу згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
На день розгляду справи дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ніякими законодавчими актами не зупинялася, а тому позовні вимоги щодо стягнення підвищення до пенсії за 2009 - червень 2010 року рік є підставними.
Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що позивач має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р., а тому позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 та 22.05.2008 років, суд,
позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9липня по 31 грудня 2007 р., з 22 травня по 31 грудня 2008 р., з 1 січня по 31 грудня 2009 р., з 1 січня по 30 червня 2010 р. з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі в користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді в сумі 37 грн. та зобов'язати управління Державного казначейства у Локачинському районі повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8,50 грн. сплачений на рахунок Локачинської селищної ради.
Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення і може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області через Локачинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в той же термін з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
Головуючий / підпис/
Оригіналу відповідає
Суддя Локачинського районного суду В.С. Корнелюк