вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
22.07.10Справа №2а-8236/10/2/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.
при секретарі Дрягіні В.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі, АР Крим.
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 2000 грн.
за участю представників:
від позивача - Шилін В.С. - представник, довіреність № 94/10 від 16.04.2010 року;
від відповідача - не з'явився;
Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) податкового боргу в сумі 2000 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем не здійснювалась сплата єдиного податку, розмір якого узгоджений відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».
Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 22.07.2010 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву до суду не надав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача наполягав на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.
Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи за відсутності його представника, на підставі ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи за наявними в ній доказами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Відповідач 04.12.2008 року зареєстрований виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як фізична особа - підприємець за №НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» - суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно вибрати спосіб оподаткування доходів по єдиному податку шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Абзац 2 статті 2 зазначеного Указу передбачає, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності й не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Зі змісту абзацу 6 пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» випливає що, фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Пункт 5 зазначеного Указу передбачає, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність числення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
В матеріалах справи наявна заява відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 10.12.2008 року.01.01.2009 року відповідачем отримане свідоцтво серії Є № 602164 про сплату єдиного податку.
У порушення вимог закону, відповідач не здійснював сплату єдиного податку у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед бюджетом з лютого по листопад 2009 року у розмірі 2000 грн., що підтверджується розрахунком суми позову та обліковою карткою відповідача наданими позивачем.
Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
У зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога № 1/1635 від 25.02.2009 року, та друга податкова вимога № 2/1693 від 05.05.2010 року, однак, направлені вимоги відповідач не отримав у зв'язку з відсутністю за місцем проживання, про що було складено акти №2396/24-1 від 02.04.2010 року, та №3350/24-1 від 11.05.2010 року.
Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III встановлено, що у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги або повідомлення вважається днем їх вручення.
На підставі зазначеного вище, згідно з актами №2396/24-1 від 02.04.2010 року, та №3350/24-1 від 11.05.2010 року перша та друга податкові вимоги № 1/1635 від 25.02.2009 року та № 2/1693 від 05.05.2010 року розміщені на дошці податкових оголошень (повідомлень) з 02.04.2010р. та з 11.05.2010 року відповідно.
У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, що податкові вимоги були прийняті позивачем з порушенням вимог діючого законодавства.
Таким чином, загальна сума узгодженої заборгованості відповідача перед бюджетом за період з лютого по листопад 2009 року складає 2000 грн.
Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.
Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.
Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав заперечення проти позову та, у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 2000 грн., суд вважає, що позовні вимоги належить задовльнити.
У судовому засіданні, яке відбулось 22.07.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 27.07.2010 року.
На підставі викладено, керуючись статтями ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (95000, АДРЕСА_1, інн. НОМЕР_1 відомості про відкриті рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь місцевого бюджету Залізничного району м. Сімферополя (код платежу 16050201, р/р 34213379700003 в Управлінні Держказанчейства в АР Крим, МФО 824026, код 34740405) 2000 грн. заборгованості перед бюджетом зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.