вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
08 липня 2010 р.Справа №2а-5847/10/8/0170
(12:01год.) м.Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Гнатенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Керченського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (позивач 1), Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим (позивач 2)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення
за участю представників:
від позивача 1 - Ліхачов Артем Миколайович, довіреність № 41/1-8-616 від 15.12.2009р.;
від позивача 2 - Ліхачов Артем Миколайович, довіреність б/н від 01.02.2010р.;
відповідач - не з'явився;
від прокурора - не з'явився.
Суть спору: Керченський транспортний прокурор АР Крим в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 1700грн. фінансових санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було допущено порушення вимог ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині надання послуг за перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено у ст. 48 вказаного Закону, за що позивачем було накладено штрафні санкції в сумі 1700грн.
Ухвалами суду від 11.05.2010р. було відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду.
Прокурор та відповідач явку своїх представників у судове засідання 08.07.2010р. не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Представник позивачів у судовому засіданні 08.07.2010р. підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи його клопотання про неможливість розгляду справи без його участі, керуючись ч.6 ст. 71 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивачів, суд
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 4 КАС правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Таким чином, спір за участю Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК, яке є суб'єктом владних повноважень, належить до компетенції адміністративних судів та повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Проаналізувавши матеріали справи, пояснення представника позивачів, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується.
Постановою Кабінету Міністрів України за № 1190 від 08 вересня 2004 року утворено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті як урядовий орган державного управління у складі Міністерства транспорту та зв'язку та затверджено положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.
Відповідно до п. 8 положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1573/11853 28 грудня 2005 року, затверджено положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.
З Положення вбачається, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.
Відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні територіальні управління, крім іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.
Із аналізу положень Закону України «Про автомобільний транспорт», положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, суд приходить до висновку про наявність повноважень у начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим щодо застосування стягнень у вигляді штрафів до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які передбачені ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 3 цього Закону встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно зі ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:
для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Територіальним управлінням головної державної інспекції була здійснена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Так, 02.06.2009р. о 17 год. 00 хв. у м. Керчі по вул. Ворошилова, 1 державні інспектори Бадалов Р.І та Румієв Е.У. Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК провели перевірку транспортного засобу марки Мерседес 815 номерний знак НОМЕР_1, що належить ФОП ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює у відповідача та здійснює перевезення вантажу за маршрутом «Керч - Феодосія» Р.Н. ЮБ-0001156, відправник - ТД «Южний берег», отримувач - ОСОБА_5, який допустив порушення норм Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме здійснення перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема відсутня ліцензійна картка.
За результатами перевірки складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.06.2009р. № 132227 (а.с.6).
Вказаний акт перевірки підписаний та отриманий водієм позивача ОСОБА_4, про що свідчить підпис на бланку акту. Водій ОСОБА_4 з висновками акту ознайомився, про що зробив підпис власноруч на бланку акту № 132227 від 02.06.2009р., заперечень не вказано.
Акт перевірки № 132227 від 02.06.2009р. отриманий відповідачем 07.06.2010р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.16).
Таким чином, відповідачем на підставі встановленого позивачем факту відсутності документів під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирів, зокрема ліцензійної картки, допущено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
На підставі цього акту Територіальним управлінням головної державної інспекції в АР Крим прийнято постанову № 076548 від 16.06.2009р. про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. (а.с.7).
Копія постанови № 076548 від 16.06.2009р. про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. отримана відповідачем 23.06.2009р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.17).
Відповідачем у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надані докази сплати заборгованості або оскарження постанови про застосування фінансових санкцій.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанову у повному обсязі складено 13.07.2010р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (98100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Державного бюджету України фінансові санкції, накладені територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим в сумі 1700,00 грн. (р/р 31112106700002 в УДК у м. Сімферополі ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405, код бюджетної класифікації доходів 21081100 «Адміністративні штрафи і інші санкції»).
3. Після набрання постановою законної сили, за заявою позивача видати виконавчий лист.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кушнова А.О.