Справа № 357/10082/22
1-кп/357/1259/22
21.11.2022 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12022116030002508, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, утриманців не має, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 21.12.2021 Білоцерківським міськрайонним судом за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
2) 30.09.2022 Білоцерківським міськрайонним судом за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі та на підставі ч.1 ст.71 КК України, остаточно призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік три місяці,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 ,
Статтею 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту - Закон) передбачено, що обіг психотропних речовин, включених до таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (далі по тексту - Перелік), тобто і «амфетаміну», включеного до таблиці 2 вказаного Переліку, допускається для використання у медичній практиці за призначенням лікаря, а також в цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону, а саме: використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону); діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону); використання наркотичних засобів, психотропних речовий і прекурсорів у ветеринарній медицині (ст. 23 Закону).
Однак ОСОБА_3 будучи раніше судимим Білоцерківським міськрайонним судом 30.09.2022 Білоцерківським міськрайонним судом за ч.1 ст.309 КК України, на шлях виправлення не став та знову обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 КК України за наступних обставин.
Так, ОСОБА_3 06.10.2022 близько 16:00 годин, перебуваючи у власних справах поруч з гаражним кооперативом «Зірка», що по вул. Матросова в м. Біла Церква Київської області, де на земельній ділянці помітив поліетиленовий пакунок білого кольору з логотипом магазину «АТБ». ОСОБА_3 відкривши пакет побачив, що в середині знаходиться подрібнена речовина зеленого кольору та гілля рослини зеленого кольору.
Маючи в минулому досвід вживання наркотичних засобів, в тому числі й канабісу шляхом паління за загальними ознаками та запахом ОСОБА_3 переконався, що дана речовина є наркотичним засобом - «канабіс», та вирішив його незаконно придбати після чого поклав поліетиленовий пакет з вмістом канабісу до своєї наплічної сумки, де почав незаконно зберігати при собі для власного вживання без мети збуту.
Того ж дня, тобто 06.10.2022 близько 16:15 години поблизу гаражного кооперативу «Зірка», що по вул. Матросова в м. Біла Церква Київської області, ОСОБА_3 був зупинений працівниками поліції для перевірки на предмет зберігання заборонених предметів та речовин. В подальшому у ході проведення особистого обшуку у ОСОБА_3 виявлено та вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, а саме «канабіс». Загальна маса «канабісу», який ОСОБА_3 , всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту, становить 55,49 г.
Таким чином, ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту, протягом року після засудження за ст.309 КК України, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 було надано укладену 21.11.2022 між ним та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 угоду при визнання винуватості.
За умовами угоди сторони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.309 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення за кваліфікацією за ч.2 ст.309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст.309 КК України. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення за ч.2 ст.309 КК України - 1 рік позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71, пп. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України до покарання призначеного цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2022 та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.
У підготовчому судовому прокурор вказав на те, що при укладанні угоди про визнання винуватості були дотримані всі вимоги і правила кримінального процесуального та кримінального кодексів України, а тому просив затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді про визнання винуватості міру покарання.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення беззастережно визнав повністю, щиро розкаявся, просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену в ній міру покарання. Також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинуваченого повне розуміння ним своїх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст.468 - 475 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Відповідно до санкції ч.2 ст.309 КК України ті самі дії (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту), вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах караються штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, тому згідно ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана державним та суспільним інтересам.
Обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.474 КПК України роз'яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст.473, 476 КПК України, роз'яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473, ст.394, ст.424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, положення ч.4 ст.474 КПК України, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч.1 ст.476 КПК України. Укладення угоди є цілком добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується з призначенням судом узгодженого угодою виду та міри покарання.
Таким чином, умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, а також наявний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого судового провадження щодо ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Відтак дослідивши умови угоди та заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд вважає, що вказана угода може бути затверджена.
При цьому на переконання суду кваліфікація діянь обвинуваченого за ознаками ч.2 ст.309 КК України визначена правильно та суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст.309 КК України.
При укладені угоди враховано обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України: щире каяття винного, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення та обтяжуючу покарання обставину: вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Також враховано дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, непрацюючий, має постійне місце реєстрації та проживання, неодружений, утриманців не має, за місцем проживання характеризується посередньо, отримує медичну допомогу у лікаря-нарколога з приводу вживання ПАР із шкідливими наслідками, у лікаря-психіатра допомогу не отримує, перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних сержантів та солдат запасу в ІНФОРМАЦІЯ_2 як засуджений.
Згідно зі ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.
За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України сторони узгодили обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71, пп. «б», п.1 ч. 1 ст. 72 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2022 та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 30.09.2022 ОСОБА_3 був засуджений Білоцерківським міськрайонним судом за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі, підставі ч.1 ст.71 КК України, остаточно призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік три місяці.
У цьому кримінальному провадженні судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення 06.10.2022, тобто у період невідбутого покарання у виді одного року і трьох місяців обмеження волі, що свідчить про існування у ОСОБА_3 на момент вчинення нового кримінального правопорушення невідбутого покарання за попереднім вироком.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
З урахуванням положень пп. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України про те, що при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків, менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, невідбуте ОСОБА_3 за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2022 покарання у виді 1 року 3 місяців обмеження волі становить 7 місяців та 15 днів позбавлення волі.
Відповідно до ст. 73 КК України строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув'язнення допускається обчислення строків покарання у днях.
Таким чином, остаточне покарання ОСОБА_3 слід визначити на підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, з урахуванням положень ст. 72 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Так, відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.10.2022 ОСОБА_3 фактично був затриманий 06.10.2022 о 16-15 год. та цього ж дня 06.10.2022 о 20-12 год. звільнений з кабінету слідчого відповідно до постанови слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 06.10.2022
Таким чином, на підставі положень ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_3 слід зарахувати строк попереднього ув'язнення один день 06.10.2022 включно з розрахунку одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом стосовно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Згідно вимог ст. 124 КПК України процесуальні витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні від 17.10.2022 № СЕ-19/111-22/43250-НЗПРАП в розмірі 1 132.68 грн, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 21.11.2022, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.309 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2022 у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців обмеження волі, що відповідно до пп. б п.1 ч. 1 ст. 72 КК України відповідає 7 (семи) місяцям 15 (п'ятнадцяти) дням позбавлення волі, і остаточно визначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами угоди покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили не обирати.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення один день - 06.10.2022, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи у розмірі 1 132.68 грн (одна тисяча сто тридцять дві гривні 68 коп).
Речові докази: канабіс загальною масою 55.49 гр. з первинним упакуванням, які після проведення експертизи поміщено до спецпакету № 5878365 та, згідно квитанції № 1356 від 27.10.2022, передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, після набрання вироком законної сили - знищити.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
- обвинуваченим та захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Суддя ОСОБА_6