вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
09.08.10Справа №2а-1559/10/4/0170
о 12:58
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Антоновій А.В., за участі представників сторін:
від позивача - Тіткова А.М.;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Представництва Національної авіакомпанії Республіки Узбекистан «Узбекистон Хаво Йулларі» в м. Сімферополь в інтересах особи Національної авіакомпанії Республіки Узбекистан «Узбекистон Хаво Йулларі»
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008531701/3 від 06.11.2009 року,
Суть спору: Національна авіакомпанія Республіки Узбекистан «Узбекистон Хаво Йулларі» в особі представництва Національної авіакомпанії Республіки Узбекистан «Узбекистон Хаво Йулларі» в м. Сімферополь (далі - позивач) звернулась до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач, ДПІ) про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення №0008531701/2 від 27.08.2009 року.
Під час судового розгляду позивач змінив предмет позову: просив визнати недійсним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0008531701/3 від 06.11.2009 року, яким визначні зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 53610,87 грн.
Позов мотивовано невідповідністю покладених в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновків відповідача нормам діючого законодавства з питань оподаткування доходів фізичних осіб. Позивач зазначає, що під час проведеної посадовими особами ДПІ перевірки було встановлено отримання працівниками представництва Національної авіакомпанії Республіки Узбекистан «Узбекистон Хаво Йулларі» в м. Сімферополь доходу (у вигляді заробітної плати і компенсації витрат на оплату комунальних послуг) із джерелом його походження з території України за період з березня 2007 року по вересень 2008 року. За висновками перевірки позивач не утримав з цього податку суму податку з доходів фізичних осіб, у зв'язку із чим, податковий орган визначив суму податкового зобов'язання з цього податку і з штрафних (фінансових) санкцій, застосованих на підставі пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон №2181). Позивач вважає, що вказаний дохід підлягає оподаткуванню лише в Республіці Узбекистан, посилаючись при цьому на положення ст. 15 Угоди між Україною і Республікою Узбекистан про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, ратифікованої згідно із Законом України від 02.06.1995 року №201/95-ВР (далі - Угода про уникнення подвійного оподаткування).
Ухвалами суду від 01.02.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
За клопотанням представника позивача, для надання документів про сплату податків до бюджету Республіки Узбекистан, ухвалою суду від 18.06.2010 року зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 09.08.2010 року провадження у справі поновлено.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судове засідання 09.08.2010 року не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Під час судового розгляду справи надав письмові заперечення (а.с. 56, 57), просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що представництво Національної авіакомпанії Республіки Узбекистан «Узбекистон Хаво Йулларі» в м. Сімферополь, в порушення пп. 4.2.1, пп. 4.2.9, пп. 9.11.1 п. 9.11 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 року №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон №889), не утримав податок з доходів фізичних осіб з доходу, виплаченого на користь найманих працівників (ОСОБА_3 і ОСОБА_4.). Представник відповідача наполягав на тому, що ст. 15 Угоди про уникнення подвійного оподаткування не підлягає застосуванню до спірних відносин у зв'язку із тим, що вказані наймані працівники здійснювали діяльність на території України протягом періоду, що перевищує 183 дні, витрати по виплаті заробітної плати та інших доходів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 здійснювало представництво Національної авіакомпанії Республіки Узбекистан «Узбекистон Хаво Йулларі» в м. Сімферополь.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -
Представництво Національної авіакомпанії Республіки Узбекистан «Узбекистон Хаво Йулларі» в м. Сімферополь зареєстровано Міністерством зовнішніх економічних зв'язків України як представництво нерезидента, яке здійснює свої функції згідно із законодавством України, (а.с. 27), перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим.
Посадовими особами ДПІ проведено виїзну планову перевірку представництва Національної авіакомпанії Республіки Узбекистан «Узбекистон Хаво Йулларі» в м. Сімферополь з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року, за результатами перевірки складено акт від 07.04.2009 року №3353/22-01/20063865 (а.с. 13-22).
Згідно із висновками акту перевірки, представництвом Національної авіакомпанії Республіки Узбекистан «Узбекистон Хаво Йулларі» в м. Сімферополь порушено вимоги п. 1.3 ст. 1, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 9.11 ст. 9 Закону №889 у зв'язку із неутриманням суми податку з доходів фізичних осіб з виплачених сум заробітної плати, відпускних та підйомних, внаслідок чого донараховано податок на суму 18847,31 грн.; а також порушено вимоги пп. «г» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, з урахуванням п. 3.4 ст. 3 Закону №889 через неутримання сум податку з доходів фізичних осіб з доходу, отриманому як додаткове благо, внаслідок чого донараховано податок на суму 303,17 грн.
При розгляді Державною податковою адміністрацією в АР Крим скарги платника податків зменшено суму донарахованого податкового зобов'язання на 1280,19 грн. у зв'язку із неврахуванням строків давності, визначених Законом №2181 (а.с. 63).
Згідно із пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181, на підставі акту перевірки від 07.04.2009 року №3353/22-01/20063865, за наслідками процедури адміністративного оскарження, відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення № 0008531701/3 від 06.11.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 53610,87 грн., в тому числі 17870,29 грн. за основним платежем і 35740,58 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Судом встановлено, що в основу висновків про порушення представництвом Національної авіакомпанії Республіки Узбекистан «Узбекистон Хаво Йулларі» в м. Сімферополь вимог Закону №889 і донарахування суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 17870,29 грн. покладено наступні обставини.
Під час перевірки встановлено факт виплати з каси підприємства заробітної плати, відпускних та підйомних ОСОБА_3 (за період з жовтня 2005 року по березень 2007 року) і ОСОБА_4 (за період з березня 2007 року по вересень 2008 року) без утримання податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 18847,31 грн. Також встановлено, що представництвом Національної авіакомпанії Республіки Узбекистан «Узбекистон Хаво Йулларі» в м. Сімферополь компенсовані витрати вказаних осіб по комунальним платежам по квартирі, згідно виставлених рахунків, без утримання податку з доходів фізичних осіб у сумі 303,17 грн.
Судом встановлено, що відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону №889 платниками податку з доходів фізичних осіб є, в тому числі, нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України. При цьому пп. «д» п. 1.3 ст. 1 Закону №889 встановлено, що дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом.
Відповідно до пп. 9.11.1 п. 9.11 ст. 9 вказаного Закону доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.
Згідно із пп. «а» абз. 2 пп. 9.11.1 п. 9.11 ст. 9 Закону №889 додатково до визначень пункту 1.3 статті 1 цього Закону доходами з джерелом їх походження з України вважаються доходи, нараховані нерезидентам, які працюють на об'єктах, розташованих на території України, у тому числі у представництвах нерезидентів - юридичних осіб, незалежно від джерел виплати таких доходів.
Відповідно до п. 7.3 ст. 7 цього Закону ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті (15% - з 01.01.2007 року) від об'єкта оподаткування, нарахованого як будь-яких доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону.
Пунктом 3.2 ст. 3 Закону №889 встановлено, що об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України; загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.
До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору (пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону №889); дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом (пп. «г» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону №889).
Позивач не заперечує правильності визначення об'єкту оподаткування, проте зазначає, що доходи вказаних найманих працівників (ОСОБА_3 і ОСОБА_4.) не підлягають оподаткуванню в Україні в силу положень ст. 15 Угоди між Україною і Республікою Узбекистан про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна.
При цьому позивач зазначає, що виплати вказаним працівникам дійсно проведено із каси представництва Національної авіакомпанії Республіки Узбекистан «Узбекистон Хаво Йулларі» в м. Сімферополь, проте кошти фактично отримані від головного підприємства - Національної авіакомпанії Республіки Узбекистан «Узбекистон Хаво Йулларі» (Узбекистан), з яким ОСОБА_3 і ОСОБА_4 знаходяться в трудових відносинах. Позивач наполягає на тому, що ці працівники знаходились на території України у відрядженні, а не працюють в Україні за наймом.
Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Закону №889 якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми такого міжнародного договору стосовно суб'єктів, які підпадають під його дію.
Згідно із пунктами 1, 2 ст. 15 Угоди про уникнення подвійного оподаткування, з урахуванням положень статей 16, 18, 19, і 20 цієї Угоди платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, що одержуються резидентом Договірної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки в цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, одержані у зв'язку з цим винагороди можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
Незалежно від положень пункту 1 цієї статті винагорода, що одержується резидентом Договірної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо:
a) одержувач знаходиться в другій Договірній Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів протягом календарного року; і
b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом другої Держави; і
c) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в другій Державі.
З тексту пункту 2 статті 15 Угоди про уникнення подвійного оподаткування вбачається, що він застосовується лише за наявності усіх трьох чинників, передбачених пунктами «a», «b» і «с». Це підтверджується наявністю між ними з'єднувального сполучника «і», а не «або» (чи іншого альтернативного сполучника).
За відсутності хоча б одного із цих чинників, положення п. 2 ст. 15 Угоди про уникнення подвійного оподаткування не застосовуються, а підлягає застосуванню частина 1 цієї статті, яка дозволяє оподатковувати доходи від роботи за наймом у державі, в якій їх фактично отримано.
Враховуючи, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 знаходились на території України більш ніж 183 календарні дні, що не заперечується позивачем, суд не приймає до уваги твердження позивача щодо поширення на спірні відносини положень п. 2 ст. 15 Угоди про уникнення подвійного оподаткування.
Доводи позивача стосовно того, що вказані особи не перебували у відносинах трудового найму із представництвом Національної авіакомпанії Республіки Узбекистан «Узбекистон Хаво Йулларі» в м. Сімферополь, судом відхиляються, оскільки вони не мають правового значення для вирішення спору, враховуючи положення пп. «а» абз. 2 пп. 9.11.1 п. 9.11 ст. 9 Закону №889.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно визначив у спірному податковому повідомленні-рішенні суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб і з штрафних (фінансових) санкцій, застосованих на підставі пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181, а тому позов є таким, що задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні 09.08.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 13.08.2010 року.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Циганова Г.Ю.