21 листопада 2022 року Справа №160/18317/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
11.11.2022р. (згідно відомостей Укрпошта Документи) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не нарахування та не виплати додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установлену Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненою короно вірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови КМУ №375 від 29.04.2020, та провести повний розрахунок в період часу з 01.03.2022 по 26.09.2022;
- зобов'язати відповідача нарахувати позивачеві додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установлену Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненою короно вірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови КМУ №375 від 29.04.2020 провести розрахунок в період часу з 01.03.2021 по 26.09.2022;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не виплатити позивачеві суму середнього заробітку за час затримки та невидачі трудової книги, без урахування податків та інших платежів в розмірі 61866,68 грн.;
- зобов'язати відповідача в частині не виплатити позивачеві нарахувати суму середнього заробітку за час затримки та невидачі трудової книги, без урахування податків та інших платежів в розмірі 61866,68 грн.;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 61866,68 грн.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Згідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
У позові позивач посилається на те, що він є ВПО, проте, відповідної довідки до позову не додано та у позові не зазначено адреси ВПО, в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що додані до позову довідки ВПО від 26.08.2022р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є доказами того, що позивач є ВПО, також і фото скріншоту з Дії не містить адреси місця фактичного проживання/перебування позивача, що є порушенням вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначається, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач у позові зазначає, що його середній заробіток за серпень, вересень 2022 року за 57 діб становить 61866,68 грн., проте, у позові не викладено обставин з приводу норм матеріального права, якими керувався позивач при проведенні такого розрахунку, окремо такий розрахунок до позову не додано, також не додано до позову доказів відпрацювання позивачем саме 57 діб, в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
У позові позивач посилається на те, що трудову книжку йому було видано 07.11.2022р., проте, до позову таких доказів не додано, в порушення ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, позивач у позові просить визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не нарахування та не виплати додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину) відповідно до постанови КМУ №375 від 29.04.2020 за період з 01.03.2022 по 26.09.2022, проте, просить зобов'язати відповідача вчинити дії по її нарахуванню за період з 01.03.2021 по 26.09.2022, разом з тим, до позову доказів, які б свідчили про не нарахування та не виплату додаткової доплати з 01.03.2021 по 26.09.2022 не додано, в порушення ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
У позові позивач посилається на заподіяння йому моральної шкоди діями відповідача щодо невидачі йому трудової книжки у день звільнення, яка визначена позивачем у розмірі 61866,68 грн., проте, доказів на підтвердження того в чому саме полягають такі душевні моральні страждання до позову не додано, в порушення ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, суд звертає увагу позивача на те, що обов'язок по долученню до позову доказів, на які позивач посилається у своєму позові, покладено на позивача (не є обов'язком суду) і виходячи з вимог ст.ст. 72-77, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2022р. складає 2481,00 грн.
Тобто, за подання даного позову з вимогою немайнового характеру щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині не виплатити позивачеві суми середнього заробітку за час затримки та невидачі трудової книги, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн., виходячи із розрахунку: 2481,00 грн.*0,4, однак позивачем до позову не додано квитанцію про сплату судового збору у сумі 992,40 грн. в порушення вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, посилання позивача у позові на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", є безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Пільг щодо сплати судового збору за позовні вимоги, зокрема, про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині не виплатити позивачеві суми середнього заробітку за час затримки та невидачі трудової книги, п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не визначає, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору за подання позову в частині наведених позовних вимог згідно до положень п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Наведена правова позиція узгоджується також і з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в його постанові від 30.01.2019р. у справі №910/4518/16 та Верховного Суду, викладеній в його постанові від 19.02.2020р. у справі №761/943/18, дана правова позиція підлягає обов'язкову врахуванню адміністративним судом відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:
- довідки про те, що позивач є внутрішньо переміщеною особою із зазначенням адреси ВПО, у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин із зазначенням норм матеріального права та про докази, що підтверджують такі обставини, якими керувався позивач при проведенні розрахунку середнього заробітку за серпень, вересень 2022 року за 57 діб в розмірі 61866,68 грн., окремо надати такий розрахунок та докази відпрацювання позивачем саме 57 діб, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів того, що трудову книжку позивачеві було видано 07.11.2022р., у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів, які б свідчили про не нарахування та не виплату позивачеві додаткової доплати з 01.03.2021 по 26.09.2022, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів на підтвердження того в чому саме полягають душевні моральні страждання позивача, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 992,40 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись п.2, п.5 ч.5 ст.160, ч.3, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- довідки про те, що позивач є внутрішньо переміщеною особою із зазначенням адреси ВПО, у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин із зазначенням норм матеріального права та про докази, що підтверджують такі обставини, якими керувався позивач при проведенні розрахунку середнього заробітку за серпень, вересень 2022 року за 57 діб в розмірі 61866,68 грн., окремо надати такий розрахунок та докази відпрацювання позивачем саме 57 діб, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів того, що трудову книжку позивачеві було видано 07.11.2022р., у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів, які б свідчили про не нарахування та не виплату позивачеві додаткової доплати з 01.03.2021 по 26.09.2022, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів на підтвердження того в чому саме полягають душевні моральні страждання позивача, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 992,40 грн. у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва