21 листопада 2022 року Справа № 160/13181/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 грудня 2019 року на підставі наданої нової довідки Міністерства внутрішніх справ України в особі Державної установи «Територіального медичного об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 18.01.2022 року № 33/24/С-5990 про грошове забезпечення у розмірі 47230,04 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження будь-яким строком і без обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 1 грудня 2019 року на підставі наданої нової довідки Міністерством внутрішніх справ України в особі Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 10.05.2022 року про грошове забезпечення у розмірі 47230,04 грн. та, враховуючи, встановлений ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) розмір пенсії за вислугу років 80% відповідних сум грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Дніпропетровській області.
10.05.2022 року та 17.05.2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо здійснення йому перерахунку з 01.12.2019 року пенсії у розмірі 80% від розміру грошового забезпечення, що складає 47 230,04 грн., на підставі довідки від 18.01.2022 року, виданої Міністерством внутрішніх справ України в особі «Територіального медичного об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» на виконання рішення Окружного адміністративного суду в м. Києві від 14.05.2019 року у справі №826/12704/18 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 року у справі №160/8324/19.
Позивач зазначає, що до вищевказаної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ним було додано копію нової довідки від 18.01.2022 року №33/24/С-5990, виданої Міністерством внутрішніх справ України в особі ДУ «Територіального медичного об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення - 47 230,04 грн.
Однак, 13.06.2022 року позивач отримав від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області лист, яким позивача повідомили про відсутність підстав для перерахунку пенсії на підставі нової довідки від 18.01.2022 року №33/24/С-5990, виданої Міністерством внутрішніх справ України в особі ДУ «Територіального медичного об'єднання МВС по Дніпропетровській області».
Позивач з такою бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови йому у перерахунку пенсії, не погоджується, вважає її такою, що суперечать чинному законодавству України.
Ухвалою суду від 07.09.2022 року, після усунення недоліків позовної заяви, було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Заперечуючи проти позову, через систему «Електронний суд», відповідачем надіслано до суду письмовий відзив на позов, який долучено до матеріалів справи.
В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
За приписами частини 1, 2 та 4 статті 63 Закону №2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідач зазначає, що довідка про розмір грошового забезпечення є основним документом, на підставі якого здійснюється призначення та перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення внаслідок прийняття Урядом України відповідного рішення про перерахунок пенсії.
Також відповідач посилається на ч. 18 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до якої у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Окрім цього, відповідач вказує, що після скасування положень постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 року № 103 та на час розгляду адміністративної справи Урядом України не прийнято відповідного рішення про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), не видано нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством та не внесено відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 року №988.
При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не отримувало повідомлень про прийняття Кабінетом Міністрів України нових рішень щодо перерахунку пенсій особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону №2262.
Таким чином, відповідач зазначає, що перерахунок пенсії позивача за минулий час, повинен бути здійснений не більше як за 12 місяців з дня подання додаткових документів, тобто, за 12 місяців, які передують даті подання заяви про перерахунок пенсії та нової довідки про розмір грошового забезпечення, а не з дати з якої вимагає позивач.
Відповідач повідомляє, що на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла довідка від 18.01.2022 року №33/24/С-5990, яку долучено до матеріалів пенсійної справи. Але, в даному випадку має місце формування уповноваженим органом МВС довідки відповідно до заяви позивача, що в свою чергу суперечить приписам статті 63 Закону №2262, Порядку №45 та Порядку 3-1.
Отже, на думку відповідача, довідка уповноваженого органу МВС України від 18.01.2022 року №33/24/С-5990, носить суто інформаційний характер та не може бути підставою для проведення позивачу перерахунку пенсії.
Крім того, відповідач посилається на приписи ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та зазначає, що максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Також, відповідач звертає увагу, що Головним управлінням Пенсійного фонду України не приймалось рішення про перерахунок/відмову у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 18.01.2022 року №33/24/С-5990 у розмірі 80% грошового забезпечення.
Тому, вимога позивача про визнання відсоткового розміру (80%) грошового забезпечення під час перерахунку пенсії на підставі довідки від 18.01.2022 року №33/24/С-5990 є передчасною та не підлягає задоволенню.
Зважаючи на викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Позивач звернувся із заявою до відповідача щодо проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки Міністерства внутрішніх справ України в особі Державної установи «Територіального медичного об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 18.01.2022 року №33/24/С-5990, яка відповідно до супровідного листа Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 18.01.2022 року №33/24-120, була надіслана до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Листом від 13.06.2022 року № 16945-11805/Д-01/8-0400/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що частиною 3 статті 63 Закону №2262 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Умови проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» були визначені пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року у справі №826/12704/18, яке Шостим апеляційним адміністративним судом від 19.11.2019 року у справі №826/12704/18 залишено без змін, вирішено визнати протиправним та нечинним пункт 3 Постанови №103.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року №1088 «Деякі питання виплат пенсій окремим критеріям громадян», пункт 1-3 Постанови №103 виключено.
На підставі зазначеного, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що для проведення перерахунку пенсії на підставі довідки від 18.01.2022 року №33/24/С-5990, яка надана Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», немає законних підстав.
Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії на підставі нової довідки та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 року.
Відповідно до приписів ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Норма статті 43 Закону міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019р. у справі №826/3858/18.
Суд зазначає, що питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
При цьому, суд зауважує, що статтю 63 Закону № 2262-XII доповнено частиною третьою щодо перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 року № 900-VIII (набрав чинності 29.12.2015 року), яким також доповнено пункт 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" абзацом другим такого змісту: "За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб".
Таким чином, законодавцем з метою забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей, поширено на них пільги, компенсації і гарантії, передбачені Законом України "Про Національну поліцію" для колишніх поліцейських, членів їх сімей, а також запроваджено механізм перерахунку пенсій в залежності від грошового забезпечення поліцейських.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року, в адміністративній справі №826/12704/18, визнано протиправними та нечинними пункт 3 постанови №103.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р., в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Суд зазначає, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45.
Однак, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 року - з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас, алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та уповноважені органи у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача до відповідача пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Тобто, на вказані органи покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.
У свою чергу постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано у цілому пункт 6 Постанови № 103, яким вносилися зміни у Порядок № 45 (зокрема, у пунктах 1-3, 5 та додаток 2, а також доповнено цей Порядок додатком 3).
Поряд із цим, суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій, згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Зазначені висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.10.2019 року у справі № 553/3619/16-а.
Як вже встановлено вище, у зв'язку з скасуванням окремих положень Постанови № 103, Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» складено оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача від 18.01.2022 року № 33/24/С-5990 та адресовано Пенсійному органу відповідне звернення із вимогою здійснення перерахунку пенсії на підставі такої довідки.
Отже, підставою для перерахунку є оновлена довідка та відповідне звернення позивача, щодо його проведення.
За викладених обставин, суд погоджується з доводами позивача щодо протиправної бездіяльності відповідача, який попри отримання оновленої довідки, в якій до складу грошового забезпечення включено додаткові види грошового забезпечення, з урахуванням яких позивач має право на перерахунок пенсії, та враховуючи на те, що попередній перерахунок пенсії був проведений на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яка не містила усіх складових, не здійснив перерахунок його пенсії.
При цьому, суд відмічає про обов'язок відповідача здійснення перерахунку пенсії саме з 01.12.2019 року, тобто місяця, що йде за місяцем у якому виникли підстави для його (перерахунку) проведення (скасування пункту 3 постанови КМУ № 103).
Крім того, статтею 51 цього ж Закону визначено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, що і відбулось у розглянутому випадку.
Щодо вимоги здійснити перерахунок пенсії без обмеження будь-яким строком і без обмеження максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011 р.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016 року.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016р. № 7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас, положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019 р., що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Таким чином, суд вважає неприйнятними доводи відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром.
Відповідно, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження будь-яким строком і без обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 1 грудня 2019 року на підставі наданої нової довідки Міністерства внутрішніх справ України в особі Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 18.01.2022 року № 33/24/С-5990 про грошове забезпечення у розмірі 47230,04 грн., з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Стосовно позовних вимог позивача з приводу проведення перерахунку пенсії у розмірі 80 % грошового забезпечення суд ураховує, що відповідач за наслідками розгляду заяви позивача відмовив йому у перерахунку у зв'язку з відсутністю нормативно-правових актів Уряду України про зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців після набрання законної сили відповідним рішенням суду.
При цьому, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду.
Разом з цим, в матеріалах справи наявні докази того, що після призначення пенсії позивача, відповідач зменшив при перерахунку його пенсії її основний розмір з 85 % (не з 80 %, як зазначає позивач) грошового забезпечення до 70%.
Однак, суд вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки встановлення відповідачем граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 85 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій, при цьому що, процедура призначення та перерахунку пенсії є різною за змістом і механізмом їх проведення.
Тобто, при перерахунку пенсії застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 8 липня 2015 року у справі №732/48/15 та Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року у справі № 523/4930/15-а та від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17.
А отже, враховуючи, що на час призначення пенсії позивача її основний розмір визначався із 85 % грошового забезпечення та у подальшому відповідачем зменшений цей показник до 70 %, що фактично свідчить про те, що права позивача у цій частині позовних вимог вже порушені, суд доходить висновку про їх обґрунтованість та наявності підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем заявлено вимоги з приводу проведення перерахунку пенсії у розмірі 80 % грошового забезпечення. Однак під час розгляду справи, а саме: з висновку про призначення пенсії за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року та інших документів з пенсійної справи позивача, судом було встановлено, що ОСОБА_1 пенсія призначалась, виходячи з 85% грошового забезпечення, яку в свою чергу було зменшено до 70%.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії у розмірі 85 % грошового забезпечення.
Крім того, суд звертає увагу, що позивач у другому пункті прохальної частини позовної заяви просить провести перерахунок пенсії на підставі довідки Міністерством внутрішніх справ України в особі Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 10.05.2022 року.
Проте, як вже було встановлено судом, позивач звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки Міністерства внутрішніх справ України в особі Державної установи «Територіального медичного об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 18.01.2022 року № 33/24/С-5990, та надавав копію саме вищевказаної довідки.
Тому суд доходить висновку, що позивачем допущено описку у другому пункті прохальної частини позовної заяви, зазначивши дату довідки Міністерством внутрішніх справ України в особі Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 10.05.2022 року.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 1275-5880-0798-4197 від 05.09.2022 року.
Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підлягає сума 992,40 грн., сплата яких підтверджується квитанцією №1275-5880-0798-4197 від 05.09.2022 року, що міститься в матеріалах справи.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 грудня 2019 року на підставі наданої нової довідки Міністерства внутрішніх справ України в особі Державної установи «Територіального медичного об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 18.01.2022 року № 33/24/С-5990 про грошове забезпечення у розмірі 47230,04 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження будь-яким строком і без обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 1 грудня 2019 року на підставі наданої нової довідки Міністерством внутрішній справ України в особі Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» 18.01.2022 року № 33/24/С-5990 про грошове забезпечення у розмірі 47230,04 грн. та, враховуючи, встановлений ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) розмір пенсії за вислугу років 85% відповідних сум грошового забезпечення з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 21.11.2022 року.
Суддя І.О. Лозицька