21 листопада 2022 року Справа 160/18284/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
15.11.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.05.2021 № 522 та від 04.10.2022 № 6811 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЗ» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «РІАЗ» з переліку ризикових платників податків.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст. 160,161 КАС України, з наступних підстав.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При цьому, абз. 1 ч. 4 ст. 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Порядок адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, визначений ст. 56 Податкового кодексу України та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення з даною позовною заявою до суду, в обґрунтування якої вказано, що позивач використовував процедуру адміністративного оскарження рішення контролюючого органу від 31.05.2021 року, за результатом якої отримав нове рішення від 04.10.2022 року про відповідність платника податку критеріям ризиковості.
При цьому, позивачем не долучено до матеріалів справи скаргу на оскаржуване рішення від 31.05.2021 № 522 та доказів отримання рішення про результати розгляду такої скарги, у зв'язку з чим із матеріалів позовної заяви неможливо встановити дату з якої мав би розпочатися трьохмісячний термін, встановлений ч. 4 ст. 122 КАС України, для судового оскарження вказаного рішення.
У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.
Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18 та від 26.11.2020 року у справі 500/2486/19.
Тобто, оскільки, як КАС України так і ПК України передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, строк звернення до суду в даному випадку становить три місяці з моменту отримання позивачем рішення за результатами розгляду його скарги.
Разом із тим із даною позовною заявою позивач звернувся до суду 07.11.2022 (дата відправлення позову поштовим зв'язком), тобто з пропуском трьохмісячного строку звернення до суду, при цьому доказів поважності пропуску строку звернення до суду в частині оскарження рішення від 31.05.2021 № 522 не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Також, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2 ст. 94 КАС України).
З позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.05.2021 № 522 та від 04.10.2022 № 6811 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЗ» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, при цьому рішення долучені позивачем до матеріалів справи мають назву - рішення від 31.05.2021 № 522 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та від 04.10.2022 № 6811 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог та вірно вказати назву оскаржуваних рішень.
Також, відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі, коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року № 1928-IX, станом на 1 січня 2022 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2481,00 гривні.
Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, отже сума судового збору за заявлені дві вимоги немайнового характеру складає - 4962,00 грн.
Так, позивачем на підтвердження сплати судового збору долучено до позовної заяви платіжне доручення №702 від 28.10.2022 року про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн.
Таким чином, несплачена сума судового збору за подання даної позовної заяви складає - 2481,00 грн.
Для сплати судового збору за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЗ» про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині звернення до суду щодо оскарження рішення відповідача від 31.05.2022 року №522 - відмовити.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЗ» - залишити без руху.
Встановити позивачу строк у 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Дєєв