09 листопада 2022 року Справа № 204/824/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСерьогіної О.В.
за участі секретаря судового засіданняФесенка Р.О.
за участі:
представника позивача Головко Є.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та стягнення майнової шкоди, -
08.02.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Верховного суду надійшли матеріали справи за № 204/824/18 за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, р/р 31257201492745 в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 40108646, матеріальну шкоду у розмірі 224700,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11.02.2021 року (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 05.05.2021 року позовну заяву Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди залишено без розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду Департамент патрульної поліції звернувся до суду із апеляційною скаргою.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.08.2021 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 05.05.2021 року скасовано та з урахуванням ухвали суду від 17.12.2021 року про виправлення описки направлено для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Розпорядженням керівника апарату суду Наталії Чуфарової від 31.05.2022 року №140д призначено повторний автоматизований розподіл справи №204/824/18, у зв'язку із не перебуванням судді Захарчук-Борисенко Н.В. в автоматизованому розподілі КП "ДСС" напередодні відпустки.
Після повторного розподілу справу передано на розгляд судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіній О.В.
26.04.2021 року на адресу суду на виконання вимог зазначених в ухвалі суду від 15.04.2021 року від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ОСОБА_1 щодо завдання майнової шкоди Департаменту патрульної поліції;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції майнову шкоду у розмірі 224700,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час несення служби із забезпечення публічної безпеки і порядку внаслідок винних протиправних дій відповідача, які полягали у порушенні Правил дорожнього руху, що належним чином встановлено постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 204/1416/17 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено належний позивачу на праві власності транспортний засіб. Висновком експертного дослідження № 19/12.2/249 від 18.10.2017 року, виконаного Дніпропетровським науково-дослідним експертно- криміналістичним центром МВС України, визначено вартість матеріального збитку, завданого Департаменту патрульної поліції внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якого складає 120 891,47 грн. Разом з тим, згідно рахунку-фактури ТОВ «ДНДЗ ТРЕЙД» № 1604 вартість робіт та придбаних запчастин і матеріалів, необхідних для ремонту службового автомобіля Тойота Пріус, д.р.н. НОМЕР_1 , який було пошкоджено відповідачем у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, складає 224 700, 00 грн. Фактичні витрати позивача, пов'язані з відновленням пошкодженням транспортного засобу, підтверджені належним чином копією виписки по рахунку ТОВ «ДНДЗ ТРЕЙД», відповідно до якої позивачем (Департаментом патрульної поліції) перераховано на рахунок ТОВ «ДНДЗ ТРЕЙД» грошову суму 224 700 грн. на підставі акту виконаних робіт № 1604. У зв'язку з цим завдані позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнові збитки підлягають відшкодуванню саме в розмірі 224 700,00 грн. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 року прийнято уточнену позовну заяву від 26.04.2021 року Департаменту патрульної поліції та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.06.2022 року об 11 год. 00 хв.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
29.06.2022 року, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про відкладення судового засідання за станом здоров'я, судом вказане клопотання відповідача задоволено та відкладено розгляд справи на 20.07.2022 року на 13.30 год.
20.07.2022 року відкладено підготовче судове засідання до 14.09.2022 року о 14.00 год.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
14.09.2022 року відкладено підготовче судове засідання на 05.10.2022 року на 14.40 год.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 року продовжено ОСОБА_1 строк на подання відзиву на позов - до 14.10.2022 року.
05.10.2022 року відкладено підготовче судове засідання на 19.10.2022 року об 11.30 год.
Від ОСОБА_1 письмовий відзив на позов на адресу суду не надходив.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2022 року об 11:00 год.
У судове засідання з'явився представник позивача. Відповідач в судове засідання не прибув, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши матеріали всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що згідно витягу з наказу Департаменту патрульної поліції за №9 о/с від 21.01.2016 року рядового поліції ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського роти.
Із 21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 призначений на посаду поліцейського роти № 6 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції. Із 08 грудня 2017 року перебуває на посаді поліцейського роти № 6 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2017 року, яка набрала законної сили 03 липня 2017 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 340,00 грн.
Постановою встановлено, що 28 січня 2017 року о 18 год. 15 хв. у м. Дніпро на перехресті вул. Криворізькій та вул. Макарова водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_2 , виконуючи невідкладне службове завдання з увімкненими проблисковим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом, виїхав на перехрестя на забороняючий сигнал світлофору, не забезпечив безпеку дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який наближався до вказаного перехрестя з правої сторони на дозволений сигнал світлофору. При цьому водій ОСОБА_1 порушив пункт 3.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
Висновком експертного дослідження, проведеного Дніпропетровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України від 18 жовтня 2017 року № 19/12.2/249 встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу марки Toyota моделі Prius, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 120 891,47 грн.
Разом з тим, згідно рахунку-фактури ТОВ «ДНДЗ ТРЕЙД» № 1604 вартість робіт та придбаних запчастин і матеріалів, необхідних для ремонту службового автомобіля Тойота Пріус, д.р.н. НОМЕР_1 , який було пошкоджено відповідачем у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, складає 224 700,00 грн.
Власником автомобіля Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску, пошкодженого в результаті ДТП, та яким керував ОСОБА_1 , є Департамент патрульної поліції Національної поліції України, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .
Дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача ОСОБА_1 сталася під час виконання ним службових обов'язків, що зокрема, підтверджується розстановкою сил та засобів 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції 28 січня 2017 року.
Фактичні витрати позивача, пов'язані з відновленням пошкодженого транспортного засобу підтверджуються копією виписки по рахунку ТОВ «ДНДЗ ТРЕЙД», відповідно до якої позивачем (Департаментом патрульної поліції) перераховано на рахунок ТОВ «ДНДЗ ТРЕЙД» грошову суму 224 700 грн. на підставі акту виконаних робіт № 1604.
У зв'язку з цим завдані позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнові збитки підлягають відшкодуванню саме в розмірі 224 700 грн. 00 коп.
Позивач вважаючи, що у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу матеріальну шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 224 700 грн., звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до преамбули Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580) цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, тобто він є спеціальним нормативним актом, який регулює проходження служби в поліції.
Згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
За загальним правилом, під час вирішення справ даної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. При цьому загальні норми можуть застосовуватися субсидіарно, тобто, в тих випадках, коли спірні правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства або врегульовані не повністю.
Наведена правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у його постановах від 12.12.2018 року у справі №814/2563/16, від 30.01.2019 року у справі №806/2164/16, яка підлягає обов'язковому застосуванню адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, оскільки у Законі України «Про Національну поліцію» відсутня норма щодо матеріальної відповідальності поліцейських, відшкодування матеріальної шкоди заподіяної поліцейським при виконанні ним службових обов'язків, а тому суд приходить до висновку, що на поліцейського, як на працівника, поширюється трудове право, отже, при вирішенні даного спору слід керуватись загальними нормами, якими, в даному випадку, є положення Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), що врегульовують питання відшкодування шкоди, заподіяної працівником під час виконання ним службових обов'язків.
Так, згідно ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до ст.132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.
Випадки повної матеріальної відповідальності визначені статтею 134 КЗпП України, згідно якої відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:
1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;
5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;
7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;
8) службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;
9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.
З аналізу зазначених норм трудового законодавства видно, що працівник несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, при цьому, матеріальна відповідальність визначається у розмірі дійсної прямої шкоди, що не перевищує середнього заробітку працівника, а матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у ст.134 КЗпП України.
Як встановлено судом з матеріалів справи, 28 січня 2017 року о 18 год. 15 хв. у м. Дніпро на перехресті вул. Криворізькій та вул. Макарова водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_2 , виконуючи невідкладне службове завдання з увімкненими проблисковим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом, виїхав на перехрестя на забороняючий сигнал світлофору, не забезпечив безпеку дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який наближався до вказаного перехрестя з правої сторони на дозволений сигнал світлофору. При цьому водій ОСОБА_1 порушив пункт 3.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Внаслідок цього, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 340,00 грн., що підтверджується постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2017 року, яка набрала законної сили 03 липня 2017 року.
Таким чином, суд вважає доведеним факт заподіяння відповідачем ОСОБА_1 матеріальної шкоди Департаменту патрульної поліції.
Згідно висновку експертного дослідження 18 жовтня 2017 року № 19/12.2/249 вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 120 891,47 грн.
Разом із тим, згідно рахунку-фактури ТОВ «ДНДЗ ТРЕЙД» № 1604 вартість робіт та придбаних запчастин і матеріалів, необхідних для ремонту службового автомобіля Тойота Пріус, д.р.н. НОМЕР_1 , який було пошкоджено відповідачем у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, складає 224 700,00 грн.
Згідно з копією виписки по рахунку ТОВ «ДНДЗ ТРЕЙД», Департаментом патрульної поліції перераховано на рахунок ТОВ «ДНДЗ ТРЕЙД» грошову суму 224 700 грн. на підставі акту виконаних робіт № 1604.
Отже, матеріалами даної адміністративної справи підтверджені фактичні витрати позивача, пов'язані з відновленням пошкодженого транспортного засобу 224 700,00 грн.
При цьому, в даному випадку, з матеріалів справи судом не було встановлено наявність жодного з випадків, передбачених статтею 134 КЗпП України, які тягнуть за собою настання повної матеріальної відповідальності.
Таким чином, з відповідача має бути стягнута сума матеріальних збитків у розмірі, що не перевищує його середньомісячного заробітку, виходячи з вимог ст.132 КЗпП України.
Так, відповідно до довідки про доходи Департаменту патрульної поліції №2166 від 24.11.2027 року, сума середньомісячного заробітку ОСОБА_1 , на час виникнення спірних відносин, становила 8121,83 грн., виходячи із розрахунку: 24365,49 грн./3.
З урахуванням аналізу вказаних норм чинного законодавства та враховуючи, що середньомісячний заробіток відповідача, на час виникнення спірних правовідносин, складає 8121,83 грн., а також те, що відповідно до ст.132 КЗпП України відповідач може нести тільки обмежену матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду лише у розмірі 8121,83 грн.
У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність не відшкодування позивачеві, завданої ним матеріальної шкоди у розмірі 8121,83 грн. з урахуванням вимог ст.ст. 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України суду не надав.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди підлягають задоволенню лише у розмірі 8121,83 грн.
Щодо позовних вимог стосовно визнання протиправними дії ОСОБА_1 щодо завдання майнової шкоди Департаменту патрульної поліції, суд зазначає про таке.
Об'єктимвно протипрамвне діямння - протиправне соціально шкідливе діяння (вчинок або бездіяльність) особи, що не становить складу правопорушення, але здобуває негативне реагування держави у вигляді примусових заходів.
Правопорумшення - це неправомірне (протиправне) суспільно-шкідливе винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, за вчинення якого особа може бути притягнута до юридичної відповідальності. Правопорушення (delictum) за ступенем суспільної небезпеки поділяються на злочини і проступки.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несе юридичну відповідальність.
Таким чином, вище викладене дає підстави для висновку, що дії, за вчинення яких особа може нести юридичну відповідальність становлять склад правопорушення, що в свою чергу, виключає належність такого діяння до визначення «протиправні дії», оскільки чинним законодавством встановлена юридична відповідальність за такі дії.
Юридична відповідальність - різновид соціальної відповідальності, який закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов'язок правопорушника пізнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належать. Іншими словами, це застосування до винної особи примусових заходів за вчинене правопорушення.
Юридична відповідальність є, зокрема, таких видів: кримінальна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна, матеріальна, фінансова, тощо.
В межах правовідносин, що виникли в даній адміністративній справі, відповідач повинен нести юридичну відповідальність, а саме матеріальну.
З огляду на викладене, враховуючи, що в межах даної адміністративної справи суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дії ОСОБА_1 щодо завдання майнової шкоди Департаменту патрульної поліції.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються лише судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз - в інших випадках, зокрема, щодо відшкодування судових витрат по сплаті судового збору суб'єкта владних повноважень за рахунок відповідача взагалі не передбачено.
Виходячи з того, що у суду відсутні докази понесення позивачем - суб'єктом владних повноважень судових витрат, пов'язаних з викликом свідків чи проведенням експертиз, у адміністративного суду відсутні і будь-які обґрунтовані підстави для покладення судових витрат позивача по сплаті судового збору на відповідача, виходячи з вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 241-246, 250, 251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ОСОБА_1 щодо завдання майнової шкоди Департаменту патрульної поліції.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) майнову шкоду у розмірі 8121,83 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду складений 21 листопада 2022 року.
Суддя О.В. Серьогіна