14 листопада 2022 р. Справа № 160/17884/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України в якій просить суд:
визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України щодо не виконання Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2022 по справі 160/8418/21;
зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02:2022 по справі 160/8418/21.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали адміністративного позову, дослідивши зміст позовних вимог та підстави позову, суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі належить відмовити, з огляду на таке.
Із змісту позовних вимог випливає, що 01 вересня 2021 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято рішення по справі № 160/8418/21, яким відмовлено у задоволені моїх позовних вимог.
11 лютого 2022 року Третім апеляційним адміністративним судом прийнято постанову по справі № 160/8418/21, якою рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 по справі № 160/8418/21 скасовано та ухвалено нове судове рішення наступного змісту:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачеві у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019р., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів і грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.01.2019р., з 01.01.2020р., з 01.01.2021р., - з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати , встановленого законом на 01.01.2019р., на 0Ь01.2020р., на 01.01.2021р. та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019р., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.01.2019р., з 01.01.2020р., з 01.01.2021р., з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2019 р., 01.01.2020 р., 01.01.2021 р. та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти з урахуванням висновків суду.
Постанова набрала законної сили 11.02.2022 року.
Листом від 25.10.2022 року № 3.3-5801/ХЛ-22 Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України повідомило, що на виконання Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2022 по справі №160/8418/21 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області надано довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року за № 3/329 від 26.07.2022 року.
В даній довідці вказано грошове забезпечення із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2019 р. та тільки посадові оклади станом на 01.01.2020р. та 01.01.2021 р. виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р.
Позивач зазначив, що видача оновленої довідки у такій формі не є належним виконанням рішення суду, а тому звернувся до суду з відповідним позовом.
Слід зауважити, що розгляд поданого позову по суті буде передбачати надання правової оцінки порядку виконання відповідачем постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року у справі № 160/8418/21.
Натомість, частина перша статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (статті 382); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383); визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності органу виконавчої служби, приватного виконавця (стаття 287).
Слід звернути увагу, що зазначені вище положення Кодексу мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Контроль за правомірністю рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Проаналізувавши предмет позову, суддя дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового акта (постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року у справі № 160/8418/21).
Відтак, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту фактично є однією із форм контролю за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року у справі № 160/8418/21.
Отже, спір у справі є тотожним спору у справі № 160/8418/21, оскільки виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Проаналізувавши наведене, суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує наявність підстав для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він мав звертатись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідною заявою, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Вищевказані висновки суду узгоджуються з висновками постанови Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15.
За приписами пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
З огляду на те, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року у справі № 160/8418/21, набрала законної сили, є такою, що прийнята судом у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й в цьому адміністративному позові, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
За правилами частини п'ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя О.В. Єфанова