21 листопада 2022 року Справа № 160/14827/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
26.09.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради», в якій позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо виплати йому разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік не в повному обсязі; стягнути з відповідача на його користь суму недоплаченої грошової допомоги у розмірі 5190 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є учасником війни та має право на пільги, встановлені ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій, проте, позивач зазначає, що за 2022 рік ним отримано щорічну разову допомогу у розмірі меншому 3 мінімальних пенсій за віком. Позивач вважає, що при виплаті щорічної разової допомоги до 5 травня відповідачем не враховано рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, та вчинено протиправні дії, які призвели до порушення прав позивача та значного зменшення розміру виплати до 5 травня, передбаченої положеннями статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/14827/22 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.
Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради 11.10.2022 року отримав копію ухвали суду від 30.09.22 року, про що свідчить відповідний підпис представника відповідача у розписці, однак не скористався своїм правом та у встановлений судом строк, не подав письмового відзиву.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є учасником війни та має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 17.09.2019 року.
У червні 2022 року позивачеві було виплачено разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 612,00 грн.
17.07.2022 року позивач звернувся до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради з заявою в якій просив здійснити нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Листом Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради від 16.08.2022 року за № Л-721/01/2068-01-08 повідомив позивача, що порядок виплати грошової допомоги, зокрема, ветеранам війни у 2022 році та її розміри визначено постановою Кабінету міністрів України від 07.05.2022 №540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". Даною постановою Кабінетом Міністрів України було встановлено, що у 2022 році виплата разової грошової допомоги, проводиться до 5 травня Міністерством соціальної політики .Вищевказана допомога позивачу була виплачена у червні 2022 року в сумі 612,00 грн. Додатково повідомлено, що Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради діє на підставі статусу, затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради від 16.08.2019 року № 492-17/VII (зі змінами), в якому визначено завдання та функції закладу, серед яких відсутні повноваження щодо самостійного підвищення та перерахунку розмуру допомоги.
Вважаючи протиправними дії Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради щодо нарахування та виплати не у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги за 2022 рік, яка виплачується щорічно до 05 травня, у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон № 3551-XII).
Відповідно до частини 4 статті 14 Закону № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом "б" підпункту 3 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину п'яту статті 14 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 3 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.
У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам війни.
Так, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" 07.05.2022 року № 540 визначено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 612 гривень.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст.425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст.425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Отже, на час виплати позивачу у червні 2022 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 540.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам війни у 2022 році слід застосовувати не Постанову № 540, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" № 1928-IX від 02 грудня 2021 року встановлено у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2022 року - 1934 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам війни у 2022 році становить 5802 грн. (1934 грн х 3).
Отже, позивач маючи статус учасника війни, має право на компенсації та пільги, встановлені Законом України від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зокрема і на щорічну разову грошову допомогу учасникам війни у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, що складає 5802 грн. у 2022 році.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29 вересня 2020 року по справі №440/2722/20, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
При цьому, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до того, що відповідачем у таких справах є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, позивачами заявлено аналогічні вимоги, то статус позивача (учасник бойових дій чи особа з інвалідністю внаслідок війни) не є визначальним для вирішення спору та не свідчить про наявність значних розбіжностей у фактичних обставинах справ, що унеможливлювали б урахування висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 440/2722/20, у ході розгляду цієї справи.
Щодо суб'єкта владних повноважень, яким має бути здійснена виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.
Згідно із підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 р. за №112 Міністерство соціальної політики виплати організовує шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких встановлених розмірах.
Пунктом 2 вказаної Постанови установлено забезпечити подання до 23 березня 2020 року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Відповідно до наказу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації № ОД-11/0/209-18 від 25.01.2018 року "Про передачу функцій", передано до Дніпропетровського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат функції з нарахування та здійснення соціальних виплат за КПКВК.
Відповідно до наказу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації № ОД-65/0/209-19 від 22.03.2019 року "Про передачу функцій", передано до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради функції з нарахування та здійснення соціальних виплат за КПКВК.
За таких обставин, в даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику війни у червні 2022 року здійснював КЗ "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради.
В той же час, відповідачем не доведено правомірності своїх дій, які полягли у виплаті позивачеві разової грошової допомоги до 05 травня у 2022 році у меншому розмірі. У зв'язку із чим, суд вважає протиправними дії Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультаційної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради" щодо нарахування та виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі менше трьох мінімальних пенсій за віком.
Суд вважає за необхідне зазначити, що в п.3.1. Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Частиною 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах "Beyelerv. Italy" № 33202/96, "Oneryildizv. Turkey" № 48939/99, "Moskalv. Poland" № 10373/05).
Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі меншому трьох мінімальних пенсій за віком та про задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої грошової допомоги у розмірі 5190 грн., суд то суд вважає їх передчасними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки стягненню підлягають лише ті суми, які були нараховані, але не виплачені.
Наразі відповідач не здійснив донарахування позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у належному розмірі. При цьому нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам війни відноситься до дискреційних повноважень відповідача.
Водночас, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, та з урахуванням положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 42643875) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі меншому трьох мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
У задоволення іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська