21 листопада 2022 року Справа № 160/16399/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за №046350011072 від 30.09.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 за Списком №2, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» (шахта Тернівська) ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за період з 01.11.1995 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 12.10.2003 на посаді машиніста (кочегара) котельні (на вугіллі) у тому числі зайнятої видаленням золи на дільниці «котельня», з 13.10.2003 по 07.05.2008 на посаді машиніста котла (кочегара) дільниці «котельня», а також у котельному цеху філії «Павлоградське енергопідприємство» ВАТ «Павлоградвугілля» з 08.05.2008 по 23.10.2008 на посаді машиніста (кочегара) котельні (на вугіллі) у тому числі зайнятої видаленням золи на дільниці «котельня» та призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , з 22 вересня 2022 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-5/2018 (746/15) від 23 січня 2020 року №1-р/2020;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 992, 40 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії усіх документів, що покладені в основу прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідачам роз'яснено право подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази у 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження, дотримуючись вимог ст. 162 КАС України.
У наданому на адресу суду відзиві на позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просило у задоволенні позовних вимог останній відмовити в повному обсязі у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на виконання ухвали суду від 21.10.2022 надав копії матеріалів відмовної пенсійної справи позивача. Разом з цим, правом на надання відзиву у термін, що встановлений судом, не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Так, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач 22.09.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 046350011072 від 30.09.2022 позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовлено.
Обґрунтовуючи рішення пенсійний орган зазначив, що підставами для відмови є недосягнення пенсійного віку та відсутність необхідного пільгового стажу визначених п. 2 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону. Так, відповідно до змісту рішення, за наданими документами та даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, вік позивача на дату звернення склав 50 років 1 місяць 23 дні, страховий стаж 30 років 9 місяців 23. Зарахований пільговий стаж за Списком № 2 склав 1 рік 8 місяців 23 дні. До пільгового стажу зараховано періоди роботи згідно засвідчених належним чином документів про проведення атестації робочих місць.
У подальшому листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.10.2022 вказане рішення направлене на адресу позивача.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон № 1058-IV).
Так, ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788XII (далі Закон № 1788XII) визначено, що цим Законом призначаються трудові пенсії, зокрема пенсії за віком.
Підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені ст. 114 Закону № 1058-IV.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Також п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Разом з цим, аналогічні приписи містив і п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) в редакції Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII.
Натомість, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
У подальшому Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини вказаного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року.
Відповідно до положень статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Так, оскільки норми вищевказаних законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20 дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вказаних обставин у справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Застосування судом вищевказаних норм права створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Відповідно до встановлених судом обставин, на день звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії позивач досяг віку 50 років 1 місяць 23 дні, мав страховий стаж роботи 30 років 9 місяців 23 дні, у тому числі пільговий стаж роботи за Списком № 2 - 1 рік 8 місяців 11 днів, а тому відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) від 23 січня 2020 року, суд дійшов висновку, що він досяг встановленого законодавством віку з якого останній має право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Щодо незарахування до пільгового стажу спірних періодів, суд зазначає наступне.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області у прийнятому рішенні не зараховано до пільгового стажу періоди роботи за Списком № 2, у ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» (шахта Тернівська) ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за період з 01.11.1995 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 12.10.2003 на посаді машиніста (кочегара) котельні (на вугіллі) у тому числі зайнятої видаленням золи на дільниці «котельня», з 13.10.2003 по 07.05.2008 на посаді машиніста котла (кочегара) дільниці «котельня», а також у котельному цеху філії «Павлоградське енергопідприємство» ВАТ «Павлоградвугілля» з 08.05.2008 по 23.10.2008 на посаді машиніста (кочегара) котельні (на вугіллі), у тому числі зайнятої видаленням золи на дільниці «котельня».
У прийнятому рішенні №046350011072 від 30.09.2022 зазначено, що за результатами розгляду документів до пільгового стажу зараховано лише ті періоди, які підтверджено засвідченими належним чином документами про проведення атестації робочих місць.
Так, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України та ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Тобто, виключно у випадку непідтвердження записами трудової книжки пільгового стажу особи виникає необхідність подання додаткових документів, та/або, у випадку необхідності пошуку свідків чи звернення до даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до наданої копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 останній працював:
- 21.11.1989 - прийнято кухонним робітником їдальні № 11 ВРП виробничого об'єднання «Павлоградвугілля»;
- 01.03.1993 - звільнено з вказаної посади за ст. 36 КЗпП України з переведенням до Тернівського УЖКХ;
- 01.03.1993 - прийнято за переведеннямкухонним робітником 2 розряду до їдальні № 11 Тернівського УЖКХ виробничого об'єднання «Павлоградвугілля»;
- 21.09.1993 - звільнено по догляду за дитиною у віці до 14 років на підставі ст. 38 КЗпП України;
- 21.11.1994 - прийнято учнем гірника на поверхні Шахти «Тернівська» ВО «Павлоградвугілля»;
- 26.12.1994 - переведено учнем машиніста (обхідника) з золовидалення вказаного підприємства;
- 01.02.1995 - переведено зольщиком-машиністом (обхідником) з золовидалення 3 розряду вказаного підприємства;
- 01.11.1995 - переведено машиністом (кочегаром) котельні 3 розряду на поверхні вказаного підприємства;
- 13.10.2003 - переведено машиністом котла 4 розряду на поверхні (кочегаром) вказаного підприємства;
- 07.05.2008 - звільнено за переведенням до «Павлоградське енергопідприємство» (п.5 ст.36 КЗпП України);
- 08.05.2008 - прийнято машиністом (кочегаром) котельні 4 розряду за переведенням до ВСП Шахти «Тернівська» ВАТ «Павлоградвугілля»;
- 01.07.2008 - переведено машиністом (кочегаром) котельні 5 розряду за переведенням;
- 23.10.2008 - звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;
- 25.05.2009 - прийнято на посаду помічника оператора АЗС ТОВ «Нафтаторг»;
- 07.12.2010 - звільнено з посади за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України);
- 11.02.2011 - прийнято машиністом (кочегаром) 4 розряду на котельню КП «Тернівське ЖКП»;
- 15.10.2020 - переведено оператором теплового пункту 3 розряду;
- 01.10.2020 - присвоєно кваліфікацію оператор теплового пункту 4 розряду.
Так, записами трудової книжки підтверджується безперервний період роботи позивача з 01.11.1995 по 07.05.2008 машиністом (кочегаром) котельні 3 розряду на поверхні та машиністом котла 4 розряду на поверхні (кочегаром) Шахти «Тернівська» ВО «Павлоградвугілля» (перереєстрація організації: 18.09.1996 ДВАТ шахта «Тернівська» ДХК «Павлоградвугілля», 28.11.2003 філія ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» Шахта «Тернівська», 07.12.2005 ВСП Шахта «Тернівська» ВАТ «Павлоградвугілля», 22.04.2011 ВСП «Шахта «Тернівська» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», 17.09.2012 ВСП «Шахтоуправлінння Павлоградське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», 10.06.2016 ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»).
Також відповідно до записів трудової книжки з 08.05.2008 по 23.10.2008 підтверджується безперервний період роботи на Філії ВАТ «Павлоградвугілля» «Павлоградське енергопідприємство» на посадах машиніста (кочегара) котельні 4 та 5 розрядів.
Трудова книжка позивача містить відомості про періоди роботи позивача, місце роботи, печатку роботодавця, підписи уповноважених осіб, номери наказів, та вказані записи не викликають сумніву.
У постановах від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі № 550/927/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках:
- за відсутності трудової книжки як такої або
- необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Таким чином, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Відтак суд наголошує на тому, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці.
Разом з цим, відповідно до наданої позивачем копії довідки про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відсутніх записів у ній № 1-4/1802 від 02.09.2022, виданої ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», позивач працював повний робочий день у ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» (ш. «Тернівська») ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» позивач виконував роботи у такі періоди:
з 01.11.1995 по 15.01.2003 та з 16.01.2003 по 12.10.2003 за посадою машиніст (кочегар) котельної (на вугіллі) у тому числі занята видаленням золи на дільниці «котельня» (дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених Списком № 2 розділ XXXIII, позиція 23200000-13786. Постанова КМУ № 162 від 11.03.1994; розділ ХХХIII, позиція п. 33 Постанова КМУ № 36 від 16.01.2003);
з 13.10.2003 по 07.05.2008 за посадою машиніст котла (кочегар) дільниці «котельня» (дає право виходу на пенсію па пільгових умовах, передбачених Списком № 2 ХХХIII код КП п. 33 Постанова КМУ № 36 від 16.01.2003).
Дані професії, відповідно до довідки, доведені результатами атестації робочих місць: наказ № 967 від 06.10.1994, наказ № 94 от 21.01.2000, наказ № 197 від 28.01.2005, наказ № 92 від 20.01.2010, розпорядження № 194 від 21.01.2013, розпорядження № 1324 від 03.08.2015, наказ № 3067 від 03.08.2020, перерва в атестації з 21.01.05 до 27.01.05, продовження атестації № 003/07-1-27 від 27.02.07 на наказ про атестацію № 967 від 06.10.1994, з 07.10.1999 по 20.01.2000.
Відповідно до копії довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 594 від 23.08.2022, виданої Філією «Павлоградське енергопідприємство» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», позивач працював повний робочий день у Філії «Павлоградське енергопідприємство» ВАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у котельному цеху ВСП «Шахта «Тернівська» позивач виконував роботу у період з 08.05.2008 по 23.10.2008 за посадою машиніст (кочегар) котельні 3 р. (на вугіллі й сланці), у тому числі зайняті видаленням золи, що передбачена Списком № 2 розділ ХХХIII код КП п. 33 Постанова КМУ № 36 від 16.01.2003. Атестація робочих місць № 432 від 31.12.2004, розпорядження №1008 від 31.12.2009, розпорядження № 99 від 16.02.2015.
З огляду на викладене, суд зазначає, що спірні періоди з 01.11.1995 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 12.10.2003, з 13.10.2003 по 07.05.2008 та з 08.05.2008 по 23.10.2008 та атестація робочих місця підтверджуються наданими довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів.
Доказів, які спростовують факт роботи позивача на вказаному підприємстві у спірному періоді до суду не надано, відтак підстави не враховувати вказані періоди до пільгового трудового стажу відсутні.
Відповідно до Списку №2, який затверджений Постановою КМУ № 162 від 11.03.1994 (п. 23200000-13786 розділу XXXIII Списку № 2) та Постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 (п. 33 розділу XXXIII Списку № 2) машиністи (кочегари) котельних (на вугіллі й сланці), у тому числі зайняті на видаленні золи належать до посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Крім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до відзиву долучено розрахунок стажу (Форма РС-право), відповідно до якого, період роботи позивача з 08.05.2008 по 23.10.2008 на посаді машиніста (кочегара) котельні ( на вугіллі) у філії ««Павлоградське енергопідприємство» зараховано до пільгового стажу.
На підставі викладеного, суд не вбачає відмови пенсійного органу щодо незарахування стажу роботи позивача з 08.05.2008 по 23.10.2008 до пільгового стажу, а тому частина позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 період її роботи з 08.05.2008 по 23.10.2008 задоволенню не підлягає.
Отже, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, приписи законодавства, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV та з урахуванням пріоритетності записів трудової книжки, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці, підтверджують характер роботи позивача у спірні періоди з 01.11.1995 по 13.10.2003 та з 13.10.2003 по 07.05.2008, що надає право включення вищевказаних періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Зазначене обумовлює протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області про відмову у призначені пенсії № 046350011072 від 30.09.2022.
Щодо вимог зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, з урахуванням вищенаведених висновків суду, суд вважає за доцільне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи періоди з 01.11.1995 по 13.10.2003 та з 13.10.2003 по 04.05.2008 на посадах машиніста (кочегара) котельні 3 розряду на поверхні та машиніста котла 4 розряду на поверхні (кочегаром) згідно записів 9-14 у трудовій книжці НОМЕР_2 .
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за № 046350011072 від 30.09.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 26, код ЄДРПОУ: 21910427) зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) за Списком №2, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» (шахта Тернівська) ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за період з 01.11.1995 по 12.10.2003, з на посаді машиніста (кочегара) котельні (на вугіллі) у тому числі зайнятої видаленням золи на дільниці «котельня», з 13.10.2003 по 07.05.2003 на посаді машиніста котла (кочегара) дільниці «котельня» з 22 вересня 2022 року, відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-5/2018 (746/15) від 23 січня 2020 року №1-р/2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 26, код ЄДРПОУ: 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 22 вересня 2022 року, відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-5/2018 (746/15) від 23 січня 2020 року №1-р/2020 та висновків викладених у даному рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені
ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 21 листопада 2022 року.
Суддя Н.Є. Калугіна