Справа № 199/8634/22
(1-кп/199/691/22)
21.11.2022 року
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120220410300001426 від 13.08.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, -
Кримінальне провадження підсудне Амур-Нижньодніпровському районному суду м.Дніпропетровська відповідно до ч.1 ст. 32 КПК України.
Обвинувальний акт, пред'явлений ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.4 ст. 186 КК України відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої, частиною другою ст.284 КПК України, не встановлено.
В підготовчому судовому засіданні учасники судового розгляду вважали за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.
Клопотань про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування інших речей і документів, не надходило.
Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає за необхідне призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, який здійснювати суддею одноособово.
Всі питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.
При цьому, під час досудового розслідування відносно обвинувачених були обрані запобіжні заходи, а саме: відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою строком до 20.11.2022 року включно, відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді цілодобового домашнього арешту до 21.11.2022 року включно.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 165 КПК України, у зв'язку з неможливістю проведення підготовчого судового засідання до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, вказаний запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення відповідальності. Крім того, обвинуваченому відоме місце мешкання свідків та потерпілого, так як він знайомий з матеріалами кримінального провадження, а тому з метою уникнення кримінального покарання, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на них. Також, ОСОБА_6 на даний час ніде не працює та не навчається, немає джерела доходу, раніше судимий, що свідчить про можливість продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Також, прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_7 строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_7 , усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину, з метою уникнення відповідальності може умисно переховуватись від суду. Крім того, обвинуваченому відоме місце мешкання свідків та потерпілого, а тому він може незаконно впливати на них з метою зміни показань чи відмови від них. Також, ОСОБА_7 на даний час ніде не працює та не навчається, немає джерела доходу, раніше судимий, що свідчить про можливість продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечували. Так, захисник посилався на недоведеність прокурором зазначених ним ризиків, в тому числі зазначив, що тяжкість покарання за вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Ризики незаконного впливу на потерпілого та свідків прокурором не обґрунтовані. Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 має судимість не надано, оскільки покарання за вироком від 25.09.2021 року ним відбуте, а інші кримінальне провадження відносно нього ще не розглянуті. Обвинувачений просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він має постійне місце проживання, є військовослужбовцем.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, проте тільки в нічний час, щоб обвинувачений вдень мав намір працювати та матеріально забезпечувати себе та матір, з якою він зараз мешкає.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правпорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від семи до десяти років.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліках лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. 25.09.2021 року притягувався до кримінальної відповідальності Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді 180 годин громадських робіт, згідно довідки з Єдиної інформаційної системи МВС України відсутні відомості про зняття його з обліку в центрі пробації у зв'язку з відбуттям вказаного покарання. В той же час ОСОБА_6 з 08.11.2021 року по 01.12.2021 року перебував в розшуку в зв?язку з ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт, а 20.04.2022 року його справу передали до центру пробації за місцем проживання, що спростовує доводи сторони захисту про відбуття вказаного покарання. Крім того, Дніпровською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері 01.04.2022 року направлено до суду обвинувальний акт за його обвинуваченням за ч.4 ст. 407 КК України. Також, 30.08.2022 року направлено до суду обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.2 ст. 190 КК України, відомості про результати розгляду кримінальних проваджень відсутні. Також, стороною захисту надано контракт про проходження військової служби з ОСОБА_6 від 07.02.2020 року строком на 3 роки та витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.02.2020 року, однак жодних доказів на підтвердження відомостей про перебування обвинуваченого на військовій службі, як на час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, так і до затримання, суду не надано.
Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, характер та обставини його вчинення свідчать про те, що обвинувачений, усвідомлюючи можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України. Також, ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитані судом, з метою схилення до зміни показів та відмови від показів взагалі, що свідчить про ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.Також, ОСОБА_6 раніше притягався до кримінальної відповідальності і притягається на теперішній час в інших кримінальних провадженнях, що свідчить про ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Жодної обставини на підтвердження зменшення ризиків, встановлених при обранні запобіжного у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , судом не встановлено.
Вік та стан здоров'я ОСОБА_6 не перешкоджають триманню останнього під вартою.
При цьому, суд враховує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема ухилятися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення, ризики чого нікуди не зникли, є реальними та дійсними. А обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 при розгляді кримінального провадження.
За таких обставин, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Застава, визначена ОСОБА_6 при обранні запобіжного заходу, в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 52000 грн., відповідає обставинам кримінального правопорушення, майновому та сімейному стану обвинуваченого.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з одночасним визначенням розміру застави у вищевказаному розмірі.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правпорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від семи до десяти років.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, не одружений, не працевлаштований, на обліках лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. 28.12.2021 року притягався до кримінальної відповідальності Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 185 КК України до 100 годин громадських робіт, згідно довідки з Єдиної інформаційної системи МВС України відсутні відомості про зняття його з обліку в центрі пробації у зв'язку з відбуттям вказаного покарання. Крім того, Лівобережною окружною прокуратурою 29.05.2020 року направлено до суду обвинувальний акт за його обвинуваченням за ч.2 ст. 186 КК України. Також, 15.09.2020 року направлено до суду обвинувальний акт за його обвинуваченням за ч.4 ст. 187 КК України, відомості про результати розгляду кримінальних проваджень відсутні.
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2022 року відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Відомостей про те, що ОСОБА_7 під час дій вказаної ухвали не виконував покладені на нього обов'язки, матеріали справи не містять. При цьому, ОСОБА_7 прибував за першою вимогою до суду, тому суд приходить до висновку, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, в судовому засіданні не доведений.
При цьому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого правопорушення, ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитані судом, з метою схилення до зміни показів та відмови від показів взагалі, що свідчить про ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, ОСОБА_7 раніше притягався до кримінальної відповідальності і притягається на теперішній час в інших кримінальних провадженнях, не працевлаштований, легальних джерел доходів не має, що свідчить про ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Жодної обставини на підтвердження зменшення ризиків, встановлених при обранні запобіжного у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_7 , судом не встановлено.
За таких обставин, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів.
Керуючись ст.ст.177, 181, 183, 194, 314-316, 372, 376, 392 КПК України, -
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 год. 00 хв. 30.11.2022 року в приміщенні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, 9.
Судовий розгляд проводити суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового розгляду.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19.01.2023 року включно.
Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 52000 (п?ятдесят дві тисячі) гривень 00 коп.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду.
При внесенні визначеної судом суми застави обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , покласти такі обов'язки: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 3) прибувати за кожною вимогою суду.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 19.01.2023 року включно.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі, якщо він не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 19.01.2023 року включно, заборонивши останньому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків необхідної евакуації або з метою запобігти загрозі життю чи здоров'ю.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись із м. Дніпро без письмового дозволу суду, окрім випадків необхідної евакуації або з метою запобігти загрозі життю чи здоров'ю; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в його житло в будь-який час, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань виконання покладених на нього обов'язків.
У разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, зокрема тримання під вартою.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, для обвинувачених строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня вручення їм копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1