КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/5062/21
Провадження № 2/488/759/22 р.
Іменем України
16.11.2022 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,
при секретарі судового засідання - Варакута Є.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Чорноморського національного університету імені Петра Могили до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання,-
встановив:
Позивач - Чорноморський національний університет імені Петра Могили (ЧНУ ім. Петра Могили) звернувся до суду із даним позовом до відповідачки - ОСОБА_1 , в обґрунтування якого вказав, що 18.09.2017 р. між ним та відповідачкою був укладений договір № 944/17 (далі - договір). За умовами договору позивач взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів відповідачки здійснити надання їй освітньої послуги з отримання ступеня вищої освіти бакалавр денної форми навчання за спеціальністю «Фізична терапія.ерготерапія».
Відповідно до п. 5.2 Договору загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання протягом 2017-2021 н.р. становить 37 200,00 (тридцять сім тисяч двісті гривень 00 копійок) грн., у тому числі:
- 8 000,00 (вісім тисяч) гривень 00 копійок за перший рік навчання;
- 8 800,00 (вісім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок за другий рік навчання;
- 9 700,00 (дев'ять тисяч сімсот) гривень 00 копійок за третій рік навчання;
- 10 700,00 (десять тисяч сімсот) гривень 00 копійок за четвертий рік навчання.
Згідно з Наказом Університету № 670-С від 15.09.2017 року відповідачка була зарахована в якості одержувача освітніх послуг, однак, у зв'язку з академічною заборгованістю, відповідно до Наказу Університету № 342-С від 27.06.2018 року та на підставі умов п. 4.4 Договору, вона була відрахована з Університету з 30.06.2018 року.
В порушення умов договору, відповідач не виконала у повному обсязі свій обов'язок щодо оплати за надані освітні послуги, внаслідок чого сформувалася прострочена заборгованість в розмірі 5 500,00 грн.
13.05.2021 року відповідачці була направлена Претензія № 1/3-582-08 щодо погашення заборгованості за навчання в університеті, однак вона її проігнорувала, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду із даним позовом.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за навчання в Університеті у розмірі - 5 500 грн., та 2 270 грн. судового збору, сплаченого при подачі даного позову.
Ухвалою судді від 24.12.2021 р. було відкрито провадження у даній справі і її розгляд був призначений за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у позовній заяві просив слухати справу у його відсутність та задовольнити його вимоги у повному обсязі.
Відповідач у своєму відзиві заперечувала проти позову, просила застосувати позовну давність та відмовити у його задоволенні. У відзиві відповідач вказала, що за умовами укладеного між сторонами договору про надання освітніх послуг № 944/17 від 18.09.2017 р., плата за навчання повинна була вноситися шляхом перерахування на банківський рахунок або внесення готівкою до каси Університету щорічно у строк до 10 липня поточного року навчання. За перший рік навчання плата вноситься шляхом перерахування на банківський рахунок або внесенням готівки до каси Університету у день укладення та підписання договору. Можливе внесення плати за весь період навчання одноразово шляхом перерахування на банківський рахунок або внесенням готівкою до каси ЧНУ у день укладення та підписання договору. Інший порядок розрахунків (щомісяця, кожного семестру тощо) здійснюється з урахуванням додаткової угоди, узгодженої з ректором Університету і є невід'ємною частиною договору. Відповідач також вказала, що 31.08.2017 р. вона здійснила платіж у розмірі 2 500 грн., і позивач дізнався про своє порушене право 18.09.2017 р., а даний позов пред'явив до суду 24.12.2021 р., тобто з пропуском позовної давності.
Також відповідачка подала заяву про слухання справи у її відсутність.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, ознайомившись із доводами сторін та дослідивши надані сторонами письмові докази, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судовим розглядом встановлено, що 18.09.2017 р. між позивачем - Чорноморським національним університетом імені Петра Могили (ЧНУ ім. Петра Могили), з однієї сторони (як Виконавцем), та відповідачкою ОСОБА_1 з другої сторони (як Замовником, Одержувачем), був укладений договір з надання освітніх послуг № 944/17.
Згідно цього договору, Виконавець бере на себе зобов'язання за рахунок коштів Замовника здійснити надання Одержувачу освітньої послуги, заочної форми навчання, строком навчання з 18.09.2017 р. по 30.06.2021 р., зі ступенем вищої освіти «бакалавр», зі спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія» (розділ 1 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та порядку, встановленому цим договором.
Плата за надання освітньої послуги та порядок розрахунків врегульований розділом 5 договору, згідно якого за весь строк навчання протягом 2017-2021 н.р., його вартість становить - 37 200,00 (тридцять сім тисяч двісті гривень 00 копійок) грн., у тому числі:
- 8 000,00 (вісім тисяч) гривень 00 копійок за перший рік навчання;
- 8 800,00 (вісім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок за другий рік навчання;
- 9 700,00 (дев'ять тисяч сімсот) гривень 00 копійок за третій рік навчання;
- 10 700,00 (десять тисяч сімсот) гривень 00 копійок за четвертий рік навчання.
Замовник або Одержувач вносить плату за навчання шляхом перерахування на банківський рахунок або внесенням готівки до каси ЧНУ щорічно у строк до 10 липня поточного року навчання. За перший рік навчання плата вноситься шляхом перерахування на банківський рахунок або внесенням готівки до каси ЧНУ в день укладення й підписання договору. Можливе внесення плати за весь період навчання одноразово шляхом перерахування на банківський рахунок або внесенням готівки до каси ЧНУ у день укладення та підписання договору. Інший порядок розрахунків (щомісяця, кожного семестру тощо) здійснюється з урахуванням додаткової угоди, узгодженої з ректором Університету і є невід'ємною частиною договору (п. 5.2 договору).
У разі припинення дії договору до 01 вересня поточного року з ініціативи Замовника ЧНУ ім. Петра Могили повертає варіантну частину вартості контракту у розмірі 70 % річної вартості. У разі припинення дії договору з поважних причин (крім порушень режиму) протягом навчального року Замовнику повертається частина варіантної частки (70 %) вартості договору, пропорційна часу навчання (п.п. 5.4-5.5 договору).
Термін навчання Одержувача визначається згідно з датою наказу про зарахування та датою наказу про відрахування. Нарахування вартості навчання здійснюється відповідно до терміну навчання (п. 5.6. договору).
Зі змісту п.п. 6.1-6.2 договору вбачається, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та цим договором. У разі дострокового розірвання договору у зв'язку з порушенням Одержувачем договірних зобов'язань, кошти які не були сплачені за надання послуг стягуються примусово з Замовника і Одержувача послуг в солідарному порядку на підставі розрахунків бухгалтерії університету.
Судовим розглядом встановлено, що наказом № 670-с від 15.09.2017 р. відповідачка з 18.09.2017 р. була зарахована до Університету студенткою 1 курсу заочної форми навчання.
Наказом № 342-с від 27.06.2018 р. у зв'язку з академічною заборгованістю відповідачка була відрахована з Університету з 30.06.2018 р.
Із наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості вбачається, що із належних до оплати 8 000 грн. за перший рік навчання, відповідачкою було сплачено лише 2 500 грн., і залишок несплачених коштів становить 5 500 грн., які в силу укладеного між сторонами договору, мали бути сплачені нею у день підписання договору, тобто 18.09.2017 р. (п.5.3. договору).
Доказів того, що між сторонами була укладена додаткова угода щодо іншого порядку розрахунку, ніж зазначено п. 5.3 договору, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, із договорів та інших правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Аналізуючи викладене, доводи сторін та надані ними письмові докази, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачкою зобов'язань за договором з надання освітніх послуг № 944/17, в частині неналежної оплати навчання. За такого, право позивача є порушеним, і позовні вимоги є обґрунтованими.
Разом із цим, відповідачкою було направлено до суду заяву про застосування позовної давності, і з цього приводу суд вважає необхідним зазначити наступне.
Так, у Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 цього Кодексу).
Тобто позовна давність установлює строки захисту цивільних прав.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).
Згідно ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Визначення початку перебігу позовної давності міститься у статті 261 ЦК України, відповідно до частини першої якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Статтею 253 ЦПК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.
Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв'язку з відсутністю порушеного права із зазначенням спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову не відповідає вимогам закону.
Така позиція викладена, зокрема, у постановах ВП ВС від 07.11.2018 р. у справі № 575/476/16-ц провадження № 14-306цс18, та у постанові від 31.10.2018 р. у справі N 367/6105/16-ц провадження N 14-381цс18.
У даному випадку, на думку суду, позовні вимоги є цілком обґрунтованими, оскільки судовим розглядом встановлено факт невиконання відповідачкою своїх обов'язків за договором, тому суд з'ясовує перебіг позовної давності для даного спору.
При цьому судовим розглядом встановлено, та зазначено вище, що відповідачка повинна була сплатити за перший навчальний рік 8 000 грн. у день укладення договору, тобто 18.09.2017 р., однак сплатила лише 2 500 грн. Таким чином, на думку суду, в силу ст.ст. 253, ч. 5 ст. 261 ЦПК України, перебіг позовної давності у даному випадку почався з 19.09.2017 р., тобто з наступного дня після дати укладення договору та відповідно дати здійснення оплати за перший рік навчання.
Виходячи із такого, суд робить висновок, що позивач дійсно пропустив загальний строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, тривалістю у три роки, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
На підставі ст. 141 ЦПК України позивачу не відшкодовуються понесені ним судові витрати через те, що суд відмовив йому у задоволенні позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
Вирішив:
У задоволенні позовної заяви Чорноморського національного університету імені Петра Могили до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Чорноморський національний університет імені Петра Могили (ЧНУ ім. Петра Могили), місцезнаходження: 54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників 10, код ЄДРПОУ 23623471.
Відповідач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Л.І. Селіщева