Справа № 478/1066/22 Провадження № 3/478/664/2022
11 листопада 2022 року смт. Казанка
Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Х.В., за участю секретаря Луговської А.І., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Військової частини Міністерства оборони України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця - номера обслуги зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу Військової частини, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, -
25.10.2022 року відносно ОСОБА_1 помічником командира війської частини з правової роботи старшим лейтенантом юстиції Козачинською А.С. складено протокол серії А4279 № 043/22 про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення,було виявлено факт самовільного залишення місця тимчасової дислокації підрозділу старшим солдатом ОСОБА_1 , який, будучі військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , самовільно залишив місце служби - тимчасове місце дислокації підрозділів Військової частини та незаконно перебував поза його межами з 12.10.2022 року по 20.10.2022 року включно, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 127-11 КУпАП.
Про місце і час розгляду справи ОСОБА_1 сповіщений належним чином. Надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу про адміністративне правопорушення за його відсутності. З протоколом згоден, вину свою визнає. Будь-яких дій з його боку, спрямованих на визначення результату розгляду справи відносно нього, не вчинялось, тому в силу ч. 1 ст. 268 КУпАП справа розглядається за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 12.10.2022 року було виявлено факт самовільного залишення місця тимчасової дислокації підрозділу військової частини № НОМЕР_2 старшим солдатом ОСОБА_1 , який, будучі військовослужбовцем вказаної військової частини, який, виконуючі бойові завдання із стримування та відсічі збройної агресії проти України на території Миколаївської області, діючи умисно, протиправно, в умовах особливого періоду, всупереч інтересам служби, на порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 17. 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», без погодження з керівництвом підрозділу, самовільно залишив місце тимчасової дислокації підрозділу вказаної військової частини та незаконно перебував поза його межами в період часу з 12.10.2022 року по 20.10.2022 року включно, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 127-11 КУпАП.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Статтею ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Відповідно до ч. 3 ст. 172-11 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, вчинені в умовах особливого періоду тривалістю до 10 діб.
Диспозиція ч. 4 ст. 172-11КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за дії, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні особливий період настав з дня набрання чинності Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», продовжено його Указом Президента України від 14.01.2015 № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», та Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».
Згідно з вимогами ч. ч. 3, 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
З моменту оголошення мобілізації чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
У ст. 1 Закону України «Про оборону України» - особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, а відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 затвердженого Законом України № 2102 -IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; Указом Президента України №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб; Указом Президента України №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб; Указом Президента України №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб; Указом Президента України №574/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно з вимогами ст. 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (далі - Статут), який затверджений Законом України № 551-ХІV від 24 березня 1999 року, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Відповідно до вимог ст. 4 Статуту, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до вимог ст. 6 Статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності. Командир зобов'язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.
Враховуючи зазначене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період станом на 12.10.2022 року.
Вина старшого солдата ОСОБА_1 доведена протоколом про адміністративне правопорушення, серії А4279 № 043/22 від 25.10.2022 року. Протокол містить і відмітку про роз'яснення положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Протокол підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень. При цьому, як вбачається з тексту протоколу, ставлячи свій підпис, ОСОБА_1 погодився з тим, що зі змістом протоколу він ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені в нього дані правильні.
З письмових пояснень ОСОБА_1 , які маються в протоколі про адміністративне правопорушення, вбачається, що дійсно він самовільно залишив (покинув) розташування підрозділу. Свої дії мотивував тим що після бою, в якому він приймав участь, він не встиг відійти від пережитого а їх знову хотіли направити в бій а він був до цього морально не готовий.
Факт самовільного залишення місця тимчасової дислокації підрозділу військової частини військовослужбовцем ОСОБА_1 в умовах дії особливого періоду (військового стану) за обставин, вказаних у протоколі, підтверджується свідками зазначеними у протоколі: військовослужбовцями вказаної Військової частині ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Крім того, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11КУпАП, підтверджується:
- Рапортом заступника командира Військової частини з морально психологічного забезпечення к-на ОСОБА_2 від 12.10.2022 року поданого на ім'я командира Військової частини;
- витягом з Наказу командира Військової частини (з основної діяльності) № 636 від 22.10.2022 року «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військовослужбовців військової частини»;
та іншими матеріалами справи.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Згідно ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінка наданих суду доказів доводять наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
При визначенні виду адміністративного стягнення, суд враховує обставини правопорушення, відношення ОСОБА_1 до вчиненого, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, інші обставини в їх сукупності.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставинами, які пом'якшують відповідальність правопорушника, суд вважає щире каяття.
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, а саме соціальний аспект кваліфікації військового адміністративного правопорушення, суспільну небезпеку і шкоду від вчинення військовослужбовцями адміністративно - карних дій, завдання шкоди позитивному авторитету військовослужбовця і в цілому Збройним Силам України, його особу, ступінь вини, майновий стан, обставину, що пом'якшує відповідальність, суд приходить до переконання, що з метою попередження вчинення аналогічних правопорушень, до правопорушника за доцільне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, оскільки цей вид покарання в даному випадку буде необхідною мірою відповідальності та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП суд стягує з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 40-1, 276 - 280, 283 - 285 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 145 (ста сорока п'яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2465 (дві тисячі чотириста шісдесят п'ять) гривень.
Роз'яснити ОСОБА_1 :
- що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу;
- що згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати ним штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом, яким стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 496 грн. 20 коп.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Х.В.Іщенко