Справа № 471/716/22
Провадження №2/471/204/22
Номер рядка звіту 68
"21" листопада 2022 р.
Братський районний суд Миколаївської області
у складі:
головуючого судді - Гукової І.Б.,
за участю секретаря - Новік І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Братське цивільну справу за № 471/716/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
06.10.2022 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що 07.03.2012 року між сторонами було зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом тих років, що жили разом сторони намагались створити сім'ю, але це виявилось марним. Останнім часом між подружжям виникали непорозуміння та сварки. Всі ці обставини привели до того, що шлюбні відносини було припинено. Шлюб носить формальний порядок, тому позивач змушена звернутися до суду з даним позовом, оскільки через ДРАЦС шлюб розірвати не має можливості.
В судове засідання позивач не з'явилась, представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з'явилась, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти розірвання шлюбу.
Дослідивши матеріали справи суд встановив.
07.03.2012 року між сторонами було укладено шлюб, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Братського районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 7.
Від шлюбу мають повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя між подружжям не склалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин.
Спору відносно поділу майна подружжя між сторонами на час розгляду справи не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Стаття 55 СК України встановлює обов'язок дружини та чоловіка спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Крім того, за ст. 56 СК України, дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання, мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин.
Але кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин або до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Задовольняючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз", підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а сторони не мають наміру зберегти шлюб.
Та як слідує із позовної заяви, сторони шлюбні відносини фактично припинили, а тому у суду є підстави вважати, що вони про побудову сімейних відносин між собою на почуттях взаємної любові, поваги, дружби і взаємодопомоги не піклуються, шлюбні стосунки не підтримують, внаслідок чого їх шлюб носить формальний характер.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При цьому, за правилами ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом він припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, а документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 СК України).
Статтею 113 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За таких фактичних обставин, враховуючи відносини між позивачем та відповідачем, суд вважає, що подальше сумісне життя сторін, як подружжя, і збереження шлюбу суперечить їхнім же інтересам, а тому такий шлюб, згідно вимог ч. 3 ст. 105, ст. 110, ст. 112 СК України підлягає розірванню, а позов - задоволенню.
У відповідності з ч.1 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 50 відсотків від сплаченої суми, а саме 496, 20 грн., іншу частину судових витрат повернути позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб, що укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 07.03.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Братського районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 7- розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, понесені при сплаті судового збору в розмірі 50 відсотків від сплаченої суми 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету, судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду.
СуддяІ.Б. Гукова