Р І Ш Е Н Н Я№ 127/32627/21
09 листопада 2022 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,
секретар - Паук Н.В.,
за участі представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ткачук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_1 , за участі органу опіки і піклування Вінницької міської ради, про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом вселення, встановлення порядку користування квартирою,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом вселення, встановлення порядку користування квартирою.
Ухвалою суду від 17.12.2021 р. залучено до участі у справі орган опіки і піклування Вінницької міської ради. (а.с. 48)
Позов мотивовано тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 їх батька ОСОБА_5 відкрилася спадщина на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею - 45,2 кв. м, житловою - 28,4 кв. м. Вони є спадкоємцями першої черги, їм належить по 1/4 частці кожному квартири по АДРЕСА_1 . Інші 2/4 частки належать відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , які без згоди позивачів вже тривалий час користуються всією квартирою, грубо порушуючи права та інтереси співвласників, фактично позбавляючи їх своєї власності. ОСОБА_1 відмовляє ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у наданні їм доступу до квартири АДРЕСА_1 . З січня-лютого 2021 р. позивачі неодноразово намагались домовитись з відповідачкою щодо порядку користування квартирою, щодо їх вселення та надання ключів від вхідних дверей, але всі пропозиції відповідач відхиляє. Просять усунути перешкоди в користуванні власністю - квартирою шляхом вселення в квартиру АДРЕСА_1 , встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 і виділити в користування позивачів кімнату 16-2, відповідачам - кімнату 16-3, коридор 16-1, комору 16-4, кухню 16-5, санвузол 16-6, частину підвалу під сарай, площею 2,4 кв. м, залишити в спільному користуванні сторін. (а.с. 1-5)
В судове засідання представник позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Бедін С.М. не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність та позивачів, позов підтримує, просить його задоволити. (а.с. 107 зворот)
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ткачук В.В. позов не визнала, пояснила, що між сторонами виникають постійні конфлікти, можливість встановлення порядку користування квартирою не визначено експертним шляхом, площа квартири не дозволяє встановити порядок користування квартирою без порушення норм. Ключів від замка на вхідних дверях квартири у позивачів, дійсно, немає, ключі тільки у відповідача. Позивачі різного полу, віком понад 9 років, що не дає можливості оселити їх в одну кімнату. Просить відмовити в задоволенні позову.
Представник органу опіки і піклування Вінницької міської ради в судове засідання не з'явився, надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. (а.с. 110)
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що квартира по АДРЕСА_1 , загальною площею - 46,2 кв. м, житловою - 28,4 кв. м, належить сторонам в рівних частках - по 1/4 кожному (або 1/2 частка - позивачам, 1/2 частка - відповідачам).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Загороднюк О.С., зареєстрованого в реєстрі за №847, спадкоємцями майна (квартири АДРЕСА_1 , загальною площею - 45,2 кв.м, житловою - 28,4 кв.м, до якої відноситься частина підвалу, площею 2,4 кв.м) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є мати ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Свідоцтво про право на спадщину по 1/4 частці квартири видано ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 (а.с. 11)
Квартира по АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 (ј частка), ОСОБА_3 (ј частка), ОСОБА_4 (ј частка). (а.с. 12, 13, 14, 15)
З інформаційної довідки №287004090 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об”єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.11.2021 р. вбачається, що інша ј частка квартири АДРЕСА_1 , зареєстрована за відповідачем ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 10.07.2020 р. ОСОБА_6 подарувала свою 1/4 частку квартири ОСОБА_1 (а.с. 14-15)
На а.с. 108-109 - копія технічного паспорту квартири по АДРЕСА_1 , згідно якого квартира складається з двох кімнат 2, 3, площами 18,3 кв.м і 10,1 кв. м (16-2, 16-3), кухні 5 (16-5), площею 5,9 кв.м, коридору 1 (16-1), площею 6,8 кв. м, вбудованої шафи 4 (16-4), площею 0,3 кв.м, санвузла 6 (16-6), площею 3,1 кв. м, балкону, площею 1,7 кв м, частини підвалу, площею 2,4 кв.м. (а.с.108 зворот, 109 зворот)
На а.с. 19 - копія заяви позивача ОСОБА_2 від 01.09.2021 р. про усунення ОСОБА_1 перешкод у користуванні спільною частковою власністю, шляхом надання доступу до квартири по АДРЕСА_1 , а також передачі ключів з метою подальшого безперешкодного доступу до неї.
Судом встановлено, що позивачі не мають доступу до спірної квартири, квартирою по АДРЕСА_1 користуються відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , в позивачів немає ключів від замка вхідних дверей спірної квартири.
Для ОСОБА_2 , ОСОБА_3 існують перешкоди в користуванні спірною квартирою, співвласниками якої вони є, з боку відповідачів.
Відповідно до ст. 319 ч. 1, 2 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно ст. 356 ч. 1 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Ст. 358 ч. 3 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Пунктом 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз'яснено, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири; у протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Оскільки відповідачами чиняться перешкоди позивачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у користуванні квартирою, яка перебуває у спільній частковій власності сторін, суд дійшов висновку, що позов в частині усунення перешкод в користуванні квартирою по АДРЕСА_1 шляхом вселення позивачів підлягає задоволенню.
Суд, враховуючи те, що відповідачі, в тому числі і малолітня дитина, мешкали у квартирі, вважає, що необхідно встановити наступний порядок користування квартирою по АДРЕСА_1 :
- у користування співвласників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надати кімнату 3 (16-3), площею 10,1 кв. м, вбудовану шафу 4 (16-4), площею 0,3 кв. м,
- в користування співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_4 надати кімнату 2 (16-2), площею 18,3 кв. м, балкон, площею 1,7 кв м,
- коридор 1 (16-1), площею 6,8 кв. м, кухню 5 (16-5), площею 5,9 кв. м, санвузол 6 (16-6), площею 3,1 кв. м, частину підвалу, площею 2,4 кв. м залишити у спільному користуванні співвласників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , а в решті позову відмовити.
11.08.2021 р. між позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та адвокатом Бедіном С.М. укладено договори про надання правової допомоги. Зазначене підтверджується копіями договорів про надання правової допомоги адвокатом від 11.08.2021 р. (а.с. 24, 27)
Згідно копій квитанцій до прибуткового касового ордера №1.08/21, №2.08/21 від 11.08.2021 р. позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за договорами про надання правової допомоги від 11.08.2021 р. сплатила адвокату по 8000,00 грн витрат за правничу допомогу. (а.с. 26, 29)
На а.с. 25, 28 - копії актів приймання-передачі наданих юридичних послуг по договору про надання правової допомоги від 11.08.2021 р., згідно яких загальна вартість витрат на правничу допомогу (виконавець - адвокат Бедін С.М.) складає 16000,00 грн.
На а.с. 115-116 - клопотання представника відповідача ОСОБА_7 - адвоката Мишковської Т.М. про зменшення розміру витрат на правову допомогу, оскільки вартість наданих адвокатом послуг є завищеною та неспівмірною з кількістю витраченого часу. Крім того, зазначила, що стягнення витрат з відповідача у розмірі 16000,00 грн є надмірним тягарем для неї, оскільки вона виховує малолітню дитину.
Відповідно до ст. 133 ч. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України).
Згідно ст. 137 ч. 2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ст. 137 ч. 4, 5, 6 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підставі викладеного, враховуючи те, що справа, що розглядалась, не є складною, в справі - невелика кількість письмових доказів (справа в одному томі), представник відповідача подала клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу на користь позивачів, суд вважає заявлений розмір витрат сторони позивачів не співмірним із складністю справи та виконаній адвокатом роботі (наданим послугам), тому необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 2000,00 грн витрат на правничу допомогу, на користь ОСОБА_3 - 2000,00 грн витрат на правничу допомогу. В стягненні решти витрат на правничу допомогу потрібно відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 - 1816,00 грн судового збору і на користь відповідача ОСОБА_3 - 908,00 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 319, 368, 356, 358, 391, 386 ЦК України,
постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»,
ст.ст. 13, 89, 77-79, 133, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Усунути перешкоди в користуванні власністю - квартирою по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , вселити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в квартиру по АДРЕСА_1 .
Встановити порядок користування квартирою по АДРЕСА_1 наступним чином:
- в користування співвласників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 виділити кімнату 3 (16-3), площею 10,1 кв. м, вбудовану шафу 4 (16-4), площею 0,3 кв. м,
- в користування співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_4 виділити кімнату 2 (16-2), площею 18,3 кв. м, балкон, площею 1,7 кв м,
- коридор 1 (16-1), площею 6,8 кв. м, кухню 5 (16-5), площею 5,9 кв. м, санвузол 6 (16-6), площею 3,1 кв. м, частину підвалу, площею 2,4 кв. м залишити у спільному користуванні співвласників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 : на користь ОСОБА_2 - 1816,00 грн судового збору, 2000,00 грн витрат на правничу допомогу, на користь ОСОБА_3 - 908,00 грн судового збору, 2000,00 грн витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ;
позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_3 ;
відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 ;
орган опіки і піклування Вінницької міської ради, м. Вінниця, вул. Соборна, 59.
Повне рішення виготовлено 21.11.2022 р.
Суддя О.О.Венгрин