Справа № 127/24879/22
Провадження № 2-н/127/2610/22
18 листопада 2022 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши заяву Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води з урахуванням 3% річних,
КП ВМР «ВМТЕ» звернулось до суду з заявою про стягнення в порядку наказного провадження заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води з ОСОБА_1 , в сумі 53302,64 грн за період з 01.11.2019 по 31.08.2022 з урахуванням 3% річних.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що слід відмовити у видачі судового наказу, враховуючи наступне.
Згідно ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг; телекомунікаційних послуг; послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
На виконання вимоги ч. 5 ст. 165 ЦПК України, 11.11.2022 судом отримано довідку з Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, відповідно до інформації з якої боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
В той же час, як слідує із заяви про видачу судового наказу, оборотної відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 та наданого розрахунку заборгованості, заявником заявлено вимогу про стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, які були надані за адресою: АДРЕСА_2 .
Тобто, з наявних матеріалів убачається, що розрахунковий період по заявленим вимогам стягнення заборгованості за місцем надання послуг включає обставини проживання боржника ОСОБА_1 за такою адресою та користування нею послугами. В той же час остання має інше зареєстроване місце проживання, у зв'язку з чим не підтверджується безспірність такого стягнення та виникнення самого права грошової вимоги у заявленому розмірі за вказаною адресою до боржника.
При цьому, слід звернути увагу заявника на особливості розгляду заявлених вимог в порядку наказного провадження, які розглядаються в безспірному порядку та у разі неможливості підтвердження виникнення права вимоги законодавцем передбачені процесуальні наслідки, зокрема визначені ч.8 ст. 165 ЦПК України. Наразі наявність у боржника договірних відносин з надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, фактичне надання та споживання за цим договором відповідних послуг та неналежне виконання його умов однією із сторін, можуть бути предметом дослідження під час розгляду заявлених вимог в порядку спрощеного позовного провадження про стягнення заборгованості.
Подана ж заява про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води ґрунтується лише на загальних підставах.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Пунктом 8 частини 1 статті 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріалами заяви безспірно не підтверджується право вимоги до боржника, суддя дійшла висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити та роз'яснити заявнику його право звернутись з такими вимогами у порядку спрощеного позовного провадження.
Керуючись ч.8 ст. 165, ст. 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води з урахуванням 3% річних.
Роз'яснити заявникові його право звернутися до суду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: