Справа № 144/851/22
Провадження № 2/144/351/22
"21" листопада 2022 р. смт Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої - судді Довгалюк Л.В.,
з участю секретаря судового засідання Даценко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі по 2000 гривень для дитини відповідного віку щомісячно, до повноліття дітей, починаючи із дня звернення до суду з позовом.
Свої вимоги мотивує тим, що з 2011 року вона проживає у цивільному шлюбі з відповідачем.
За час спільного проживання у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач із ОСОБА_2 спільно не проживає з початку 2022 року, участі у вихованні, розвитку та утриманні дітей відповідач не приймає, повсякденним життям дітей не цікавиться, зустрічей із дітьми уникає.
На даний час діти проживають із матір'ю та перебувають на її утриманні.
Відповідач є фізично здоровий та працездатний, а тому спроможний та зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дітей.
Домовленості між сторонами про участь в утриманні дітей не досягнуто.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, покладається на розсуд суду, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих для суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином засобами поштового зв'язку, та через оголошення на веб-сайті судової влади України, що відповідає положенню ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Відзив на позов не подав, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.
Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду у справі № 727/5718/21 від 12.10.2022, відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про розгляд справи.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Процесуальне право учасників справи про розгляд справи за їх відсутності врегульовано ч. 3 ст. 211 ЦПК України.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою позивача провести заочний розгляд справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Встановлено, що відповідач є батьком трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження серії НОМЕР_1 , виданого 05.11.2013, НОМЕР_2 , виданого 02.10.2015, НОМЕР_3 , виданого 02.10.2017 (а.с. 6-8).
Діти проживають разом із матір'ю та перебувають на її утриманні. Домовленості між сторонами щодо участі батька в утриманні дітей не досягнуто.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 180 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Як визначено ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві.
Зміст глави 15 СК України вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
За змістом пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у відповідності до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум у 2022 році на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривень, з 1 грудня - 2833 гривень.
Оскільки у матеріалах справи відсутні докази незадовільного стану здоров'я або непрацездатності відповідача, відомості про перебування на його утриманні інших осіб, тяжкого матеріального становища тощо, у зв'язку із об'єктивною потребою малолітніх дітей у забезпеченні належного матеріального утримання для відповідного віку, суд вважає необхідним частково задовольнити позов про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі по 1500 гривень для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення ними повноліття, починаючи із дня звернення із позовом до суду.
Водночас суд зазначає, що позивач не позбавлена права звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дітей в разі зміни матеріального стану відповідача, а відповідач, в разі наявності підстав, має право звернулись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір, від сплати якого відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 180-183, 192 СК України, ст.ст. 2-5, 10-13, 76-82, 141, 211, 247, 264, 265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрашівка Теплицького району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 аліменти на утримання малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі по 1500 (одна тисяча п'ятстот) гривень на кожну дитину, щомісячно і до їх повноліття, починаючи від дня пред'явлення позову.
Рішення суду в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривень 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя