Справа № 134/1579/22
1-в/134/142/2022
Іменем України
16 листопада 2022 року смт. Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
представника виправного центру ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль в режимі відеоконференції клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Буцинівка Роздільнянського району Одеської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, до засудження не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким,
01 листопада 2022 року до Крижопільського районного суду Вінницької області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4 , про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 було засуджено вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 червня 2021 року за ч. 1 ст. 164 КК України та призначено покарання у виді 2 років обмеження волі.
Засуджений ОСОБА_4 з 31 січня 2022 року по 23 березня 2022 року відбував покарання в ДУ «Новобузький ВЦ (№ 103)», зарекомендував себе посередньо, порушень режиму утримання не допускав, заохочень не мав.
З 23 березня 2022 року по теперішній час засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)».
За час відбування покарання ОСОБА_4 характеризується посередньо, намагається дотримуватись вимог, які визначають порядок і умови відбування покарання, порушень режиму утримання не допускає, заходи заохочення не застосовувались. Підтримує стосунки з рідними шляхом телефонних розмов. Вину в скоєному визнає, розкаюється в скоєному діянні. На профілактичному обліку установи не перебуває.
Враховуючи вищевикладене, захисник просить розглянути питання щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, оскільки вважає, що засуджений ОСОБА_4 став на шлях виправлення.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 підтримав клопотання та просив його задовольнити, замінивши йому покарання у виді обмеження волі на виправні роботи. Вказує, що працює в майстерні установи, однак отримує малий дохід та не має можливості погашати заборгованість по аліментам. Окрім того, у нього є ще одна неповнолітня дитина на утриманні. У випадку заміни покарання він влаштується на роботу за місцем свого проживання.
Захисник засудженого - адвокат ОСОБА_6 направив до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, вважає його передчасним, оскільки з довідки про заробітну плату вбачається, що засуджений ОСОБА_4 фактично працював лише у вересні, інші докази на підтвердження виконання ним робіт відсутні. Наразі немає достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 став на шлях виправлення. Крім того, ОСОБА_4 не надав проект трудового договору та гарантійний лист, тому незрозуміло, де він має намір працювати, орган пробації не перевіряв можливість його відбування покарання у вигляді виправних робіт.
Представник виправного центру при розгляді клопотання поклався на розсуд суду, однак зазначив, що на засіданні комісії, яке відбулося 14 жовтня 2022 року, засудженому ОСОБА_4 було відмовлено в застосуванні ст. 82 КК України, як особі, що не довела свого виправлення.
Суд, заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого в їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини клопотання, об'єктивно оцінивши докази, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 82 КК України, особам, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням.
Частиною третьою цієї статті визначено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення. Оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці тощо.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше третини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 було засуджено вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 25 червня 2021 року за ч. 1 ст. 164 КК України до 2 років обмеження волі.
Засуджений ОСОБА_4 з 31 січня 2022 року по 23 березня 2022 року відбував покарання в ДУ «Новобузький ВЦ (№ 103)», зарекомендував себе посередньо, порушень режиму відбування покарання не допускав, заохочень не мав.
З 23 березня 2022 року і по теперішній час засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)».
По прибутті в установу, після перебування в окремому приміщенні для новоприбулих засуджених, був працевлаштований згідно цивільно-правового договору № 46-22 від 31 серпня 2022 року в майстерні установи, де працював по 03 жовтня 2022 року.
Згідно характеристики засуджений ОСОБА_4 за час відбування покарання характеризується посередньо, намагається дотримуватись вимог, які визначають порядок і умови відбування покарання, порушень режиму відбування покарання не допускає, заходи заохочення не застосовувалися. Соціально-корисної ініціативи не проявляє, участі в суспільному житті відділення не приймає. Уникає виконання робіт із самообслуговування, санітарний стан житлового приміщення підтримує в належному вигляді, дотримується належного зовнішнього вигляду. До майна установи та предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, ставиться відповідно, використовує їх за призначенням. Законні вимоги персоналу установи виконує. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний, на критику реагує пасивно, товариські відносини підтримує із засудженими різної спрямованості. Готовності до самокерованої соціально-правомірної поведінки не проявляє. Участь в заходах виховного характеру приймає, але під постійним впливом зі сторони адміністрації установи. За час відбування покарання порушень вимог пожежної безпеки не допускав. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Фізкультура і спорт» та «Підготовка до звільнення». Підтримує стосунки з рідними шляхом телефонних розмов. Вину в скоєному злочині визнає, розкаюється в скоєному діянні. На профілактичному обліку установи не перебуває. Має заборгованість за виконавчими листами на суму 139544,62 грн.
Згідно оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення з використанням підсистеми КАСАНДРА єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, у засудженого ОСОБА_4 встановлено низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення.
Під дію ст. 82 КК України засуджений ОСОБА_4 підпадав по відбуттю 1/3 строку покарання, а саме: 30 вересня 2022 року.
Рішенням комісії ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)» - протокол № 17 від 14 жовтня 2022 року - відмовлено в застосуванні ст. 82 КК України, як особі, що не довела свого виправлення.
З довідки про наявність стягнень та заохочень вбачається, що до засудженого ОСОБА_4 заходи стягнення та заохочення не застосовувались.
Як вбачається з довідки про доходи, за час відбування покарання в ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)» засудженому ОСОБА_4 за вересень 2022 року було нараховано 243,76 грн. заробітної плати.
Судом також встановлено, що засуджений ОСОБА_7 має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17 квітня 2019 року.
З 11 листопада 2022 року засуджений ОСОБА_7 працевлаштований згідно цивільно-правового договору № 70-22 від 10 листопада 2022 року в майстерні установи (деревообробній).
Згідно наданої квитанції засуджений ОСОБА_4 12.07.2022 року сплатив 1000 гривень в рахунок погашення заборгованості по аліментам.
Захисник засудженого - адвокат ОСОБА_6 в жовтні 2022 року звертався з аналогічним клопотанням до Роздільнянського районного суду Одеської області і ухвалою від 28 жовтня 2022 року було відмовлено в задоволенні клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_4 , зокрема через те, що клопотання подане з порушенням правил підсудності.
Станом на 16 листопада 2022 року засуджений ОСОБА_4 відбув 1/3 строку призначеного судом покарання, невідбута частина покарання становить 1 рік 1 місяць 15 днів.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Разом з тим, суд зауважує, що відбуття ОСОБА_4 необхідної частини покарання, його працевлаштування та поведінка, яка свідчить лише про виконання ним своїх обов'язків, передбачених ст. ст. 9, 107 КВК України, не є безумовними підставами для застосування положень ст. 82 КК України.
Засуджений ОСОБА_4 за час відбування покарання характеризується посередньо, заохочень не отримував, має борг за виконавчим листом.
Суд вважає, що дані про особу засудженого ОСОБА_4 не вказують на те, що його поведінка під час відбування покарання була зразковою та такою, що свідчила би про успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
Окрім того, суд не може перевірити обставини щодо можливості працевлаштування засудженого ОСОБА_4 , оскільки ним не надано проекту трудового договору та гарантійного листа, орган пробації не з'ясовував можливість його відбування покарання у вигляді виправних робіт.
З огляду на наявні в матеріалах провадження відомості, в тому числі дані про особу засудженого ОСОБА_4 , достатні підстави для застосування до останнього положень ст. 82 КК України на час розгляду клопотання відсутні, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. 82 КК України, ст. ст. 537-539 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4 , про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя: