Справа № 129/54/20
Провадження по справі № 2/129/76/2022
"09" листопада 2022 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
у складі головуючої О.В.Бондар,
без участі сторін в приміщенні суду м.Гайсина розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Карнауха Аркадія Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Кунківської сільської ради Гайсинського району вінницької області, Фермерського господарства «Олім-Агро Плюс» про визнання недійсними рішення сільської ради та договору оренди землі,
установив:
13.01.2020 р. адвокат Карнаух А.П. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кунківської сільської ради, Фермерського господарства «Олім-Агро Плюс», в якому просить визнати недійсними рішення 21 сесії 8 скликання Кунківської сільської ради № 14 від 14.03.2019 р. «Про надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Носовецького старостинського округу Кунківської сільської ради» та договір оренди земельної ділянки площею 20,4730 га, в тому числі 20,4730 га ріллі, укладений 1 квітня 2019 р. між Кунківською сільською радою Гайсинського району та Фермерським господарством «Олім-Агро Плюс», кадастровий номер 0520885200:02:003:0212. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначив такі обставини. Відповідно до розпорядження Гайсинської районної державної адміністрації № 379 від 31.12.2010 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду Носовецької сільської ради Гайсинського району площею 2,0 га; розпорядження видане на підставі рішення 44 сесії 5 скликання Носовецької сільської ради від 22.10.2010 р. «Про погодження надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду»; в 2017 р. ОСОБА_1 звернулася із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Носовецької сільської ради, однак отримала відмову у зв'язку із перебуванням земельної ділянки, право власності на яку позивач бажає оформити, в оренді у фермерського господарства «Олім-Агро Плюс» на підставі додаткової угоди №25 від 01.02.2017 до договору оренди землі від 01.10.2010, за якою земельна ділянка площею 22,9268 га (кадастровий номер 0520885200:02:003:0204), строк дії договору до 10.02.2019 р. Після спливу строку договору оренди ОСОБА_1 звернулася до Кунківської об'єднаної територіальної громади (правонаступник Носовецької сільської ради), із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га, однак отримала відмову у зв'язку із тим, що на підставі договору оренди землі б/н від 01.04.2019 земельна ділянка площею 20,4730 га перебуває в оренді у фермерського господарства «Олім-Агро Плюс» на підставі рішення 21 сесії 8 скликання Кунківської сільської ради № 14 від 14.03.2019 р. «Про надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Носовецького старостинського округу Кунківської сільської ради», прийнятого без проведення земельних торгів та не здійснено державної реєстрації зазначеного договору оренди землі. Позивачка вважає, що відповідачами порушено її право на отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, тому звернулася до суду із цим позовом.
Представник відповідача фермерського господарства «Олім-Агро Плюс» адвокат Гуравська В.Л. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому вимоги позову не визнала, вважала їх необґрунтованими і просила суд відмовити у задоволенні позову, з огляду на наступне: позивачем не доведено обставини, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надані позивачем письмові докази (їх ксерокопії) посвідчені не у відповідності до вимог п.5.26 ДСТУ, а частина копій взагалі не засвідчена; надані не в передбаченому законом; прийняте у 2010 р. розпорядження Гайсинської РДА втратило будь-яку юридичну силу та значущість для ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2013 р., коли функції та повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими за межами населеного пункту (до яких відноситься спірна земельна ділянка) передані до обласних управлінь Держгеокадастру, зазначене розпорядження не мало характеру правовстановлюючого документу щодо виникнення права ОСОБА_1 на конкретну, сформовану як об'єкт цивільних прав, земельну ділянку, а лише надавало дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність; крім того, позивачем не доведено та не обґрунтовано, яким чином оспорюваний договір оренди землі від 01.04.2019 р. порушує право ОСОБА_1 на отримання у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки в порядку, передбаченому ст.118 Земельного кодексу України, а бажана позивачем земельна ділянка перебуває у користуванні іншої особи, що виключає можливість її отримання у власність у порядку безоплатної приватизації землі до закінчення строку такого користування.
Ухвалою суду від 13.04.2021 р. закрито підготовче провадження в цій справі.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, в поданій в системі «Електронний суд» заяві ОСОБА_1 вимоги позову підтримала, справу просила розглядати у її та її представника відсутність.
Педставник відповідача Кунківської сільської ради Безбах В.В. в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві вимоги позову не визнав, справу просив розглядати у його відсутність.
Представник відповідача Фермерського господарства «Олім-Агро Плюс» адвокат Гуравська В.Ю. в поданій до суду заяві справу просить розглядати без участі представника відповідача, у задоволенні позовних вимог просить відмовити з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву.
З урахуванням позицій сторін та досліджених доказів, суд визнає за необхідне у задоволенні позову відмовити з таких міркувань.
Встановлено, що розпорядженням Гайсинської районної державної адміністрації № 379 від 31.12.2010 на підставі рішення 44 сесії 5 скликання Носовецької сільської ради від 22.10.2010 р. «Про погодження надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду» ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду Носовецької сільської ради Гайсинського району площею 2,0 га; листом від 29.12.2017 р. заступником начальника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Носовецької сільської ради у зв'язку із перебуванням земельної ділянки, право власності на яку позивач бажає оформити, в оренді іншої особи; 1.02.2010 р. між в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області Рябцуном С.В. та головою фермерського господарства «Олім-Агро Плюс» Салтаном М.П. укладено додаткову угоду №35 від 01.02.2017 до договору оренди землі від 01.10.2010, за якою земельна ділянка площею 22,9268 га (кадастровий номер 0520885200:02:003:0204) передається в оренду ФГ «Олім-Агро Плюс», строк дії договору до 10.02.2019 р. Рішенням 21 сесії 8 скликання Кунківської сільської ради № 14 від 14.03.2019 р. «Про надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Носовецького старостинського округу Кунківської сільської ради» надано в оренду ФГ «Олім-Агро Плюс» земельну ділянку із земель резервного фонду площею 20.4730 га терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кунківської сільської ради за межами селища Трубочка Носовецького старостинського округу. Відповідно до договору оренди землі б/н від 01.04.2019 земельна ділянка площею 20,4730 га на території Носовецького старостинського округу Кунківської сільської ради передана в оренду фермерському господарству «Олім-Агро Плюс» на підставі рішення 21 сесії 8 скликання Кунківської сільської ради № 14 від 14.03.2019 р. «Про надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення».
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
За змістом частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
Іншими словами, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним; збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.
Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі N 638/2304/17 (провадження N 61-2417сво19) зроблено висновок, що "недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим".
У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що спірний договір укладено без проведення земельних торгів, а також не проведно тйого державної реєстрації.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору оренди недійсним відповідно до закону.
Верховний Суд України неодноразово висловлював підхід, згідно якого відсутність однієї із істотних умов у договорі оренди землі, передбачених частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору), може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише у разі встановлення факту порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів особи, яка звертається із позовом. Зокрема: у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі N 6-88цс14 вказано, що: "відповідно до вимог статті З ЦПК України й статті 15 ЦК України в порядку цивільного судочинства підлягає захисту порушене право, а тому при розгляді справи про визнання недійсним договору оренди землі, з підстав відсутності у договорі передбаченої статтею 15 Закону України "Про оренду землі" такої істотної умови, як умова передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, суду слід з'ясувати чи дійсно порушено права орендодавця відсутністю такої умови, її істотність та в чому полягає порушення законних прав позивача"; у постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року у справі N 6-94цс14 зроблено висновок, що: "відсутність у договорі оренди землі, укладеному 05 грудня 2008 року, істотної умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, не може бути підставою для визнання спірного договору недійсним. Крім того, судом залишено поза увагою вимоги статті 3 ЦПК України та статті 15 ЦК України про те, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, і не встановлено, чи дійсно були порушені права позивача при укладенні договору у зв'язку з відсутністю в ньому зазначеної умови";
у постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі N 6-1512цс16 зазначено, що: "правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Отже, якщо відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивачів з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання їх прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав".
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE,N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Виготовлення технічної документації із землеустрою, на відміну від її затвердження, є стадією процесу отримання прав на земельну ділянку, розпорядженням Гайсинської районної державної адміністрації № 379 від 31.12.2010 на підставі рішення 44 сесії 5 скликання Носовецької сільської ради від 22.10.2010 р. «Про погодження надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду» ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду Носовецької сільської ради Гайсинського району площею 2,0 га, зазначене розпорядження та оспорювань ОСОБА_1 рішення не має характеру правовстановлюючого документу щодо виникнення права ОСОБА_1 на конкретну, сформовану як об'єкт цивільних прав, земельну ділянку, а лише надавало їй на той час дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на час звернення до суду ОСОБА_1 не є власником або законним користувачем конкретно сформованої і визначеної в натурі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду Носовецької сільської ради Гайсинського району площею 2,0 га.
Обраний позивачем спосіб захисту на його думку порушених прав ОСОБА_1 шляхом визнання недійсним Рішенням 21 сесії 8 скликання Кунківської сільської ради № 14 від 14.03.2019 р. «Про надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Носовецького старостинського округу Кунківської сільської ради» стосується власників або законних користувачів земельних ділянок, права яких щодо володіння, користування чи розпорядження належною їм земельною ділянкою виданим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування актом, і до встановлених судом правовідносин застосований бути не може з огляду на наведені судом вище мотиви, позивачем не доведено наявності у ОСОБА_1 правовстановлюючого документу щодо виникнення її права на конкретну, сформовану як об'єкт цивільних прав, земельну ділянку, а лише дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а тому у цій частині позовних вимог необхідно відмовити.
ОСОБА_1 не є стороною оспорюваного нею договору оренди земельної ділянки площею 20,4730 га, в тому числі 20,4730 га ріллі, укладеного 1 квітня 2019 р. між Кунківською сільською радою Гайсинського району та Фермерським господарством «Олім-Агро Плюс», позивач не є власником чи користувачем земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0520885200:02:003:0212 площею 20,4730 га, в тому числі 20,4730 га ріллі, що є предметом зазначеного договору оренди землі, крім того, позивачем не доведено та не обґрунтовано, яким чином оспорюваний договір оренди землі від 01.04.2019 р. порушує право ОСОБА_1 на отримання у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки, позивачем не наведено жодної із передбачених законом та наведених судом підстав для визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним, то суд визнає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 1 квітня 2019 р. між Кунківською сільською радою Гайсинського району та Фермерським господарством «Олім-Агро Плюс» - у зв'язку із їх безпідставністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 10-13, 19, 76, 82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Відмовити через безпідставність у задоволенні позовних вимог адвоката Карнауха Аркадія Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, Фермерського господарства «Олім-Агро Плюс» про визнання недійсними рішення 21 сесії 8 скликання Кунківської сільської ради № 14 від 14.03.2019 р. «Про надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Носовецького старостинського округу Кунківської сільської ради» та договору оренди земельної ділянки площею 20,4730 га, в тому числі 20,4730 га ріллі, укладений 1 квітня 2019 р. між Кунківською сільською радою Гайсинського району та Фермерським господарством «Олім-Агро Плюс», кадастровий номер 0520885200:02:003:0212).
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення; в разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено судом 18.11.2022 р.
Суддя: