вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" вересня 2022 р. Справа №910/3555/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Алданової С.О.
Андрієнка В.В.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Ільченко А.П.
від відповідача: Казьмірова І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 20.07.2022
у справі №910/3555/22 (суддя - Марченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"
до Національного технічного університету України "Київський
політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"
про стягнення 248 756,50 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (далі - ТОВ "Укр Газ Ресурс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (далі - НТУУ "КПІ") грошових коштів у розмірі 248 756,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Укр Газ Ресурс" посилається на те, що після закінчення строку договору постачання природного газу групі будинків (гуртожитків) для потреб побутових споживачів №ППЗ-2161 відповідач продовжив споживати природній газ та відібрав з мережі у жовтні 2021 року природній газ обсягом 5 522,50 м3 на суму 226 973,31 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення 18 611,79 грн. інфляційних втрат та 3 171,40 грн. трьох процентів річних, нарахованих за період з 22.11.2021 по 10.05.2021.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/3555/22 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не подано доказів наявності у суді спору щодо повернення майна, а тому стягнення вартості такого майна окремо без наявності спору стосовно повернення такого майна не вбачається за можливе.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Укр Газ Ресурс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/3555/22.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим внаслідок неповноти встановлення обставин, які мають значення для справи та неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В апеляційній скарзі позивач, зокрема зазначає, що на сьогоднішній день відповідач не має ліцензії на постачання природного газу, є державною установою - Вищим учбовим закладом, та не може здійснювати комерційну діяльність на ринку природного газу, внаслідок чого не має можливості повернути позивачеві безпідставно набуте майно в натурі.
Крім того, позивач вважає, що суд першої інстанції не застосував норму статті 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо обов'язку відповідача повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а у випадку неможливості такого повернення - відшкодовується вартість безпідставно набутого майна, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Укр Газ Ресурс" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Андрієнка В.В., Алданової С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/3555/22 за апеляційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 та призначено розгляд апеляційної скарги на 20.09.2022.
Роз'яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.
Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3555/22.
Відповідач у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022, в якому просить скаргу ТОВ "Укр Газ Ресурс" залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Так, відповідач у своєму відзиві зазначає, що пред'являючи позов про відшкодування вартості безпідставно набутого майна на підставі частини 2 статті 1213 ЦК України, скаржник не надав жодних доказів наявності між ним та відповідачем спору про повернення майна. Зокрема, у претензії від 22.11.20211 №96, листі від 15.12.2021 №120 позивачем висувалась вимога виключно про відшкодування вартості спожитого газу. Натомість, вимога про повернення безпідставно набутого майна скаржником жодного разу не висувалася.
12.09.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь ТОВ "Укр Газ Ресурс" на відзив на апеляційну скаргу, в якій останній просив відмовити НТУУ "КПІ" у розгляді відзиву у справі №910/3555/22 та визнати його таким, що поданий з порушенням ГПК України та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022, у зв'язку з тим, що всупереч частини 4 статті 263 ГПК України відповідачем не направлено позивачу всіх додатків долучених до відзиву, а саме копії довіреності на представника НТУУ "КПІ" від 30.12.2021 №42.
Відповідно до частини 4 статті 263 ГПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Колегією суддів встановлено, що відповідачем не направлено позивачу разом із відзивом копії довіреності від 30.12.2021. У той же час, наведена довіреність жодним чином не впливатиме на вирішення спору в даній справі, у зв'язку з чим відзив долучається до матеріалів справи.
Також, 12.09.2022 до суду надійшли додаткові пояснення ТОВ "Укр Газ Ресурс" на відповідь на відзив.
15.09.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява позивача щодо судових витрат у справі №910/3555/22.
19.09.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/3555/22 з Господарського суду міста Києва.
У судове засідання 20.09.2022 з'явилися представники сторін, які надали пояснення по суті спору.
Так, представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та винести інше, яким позов задовольнити.
В свою чергу представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У судовому засіданні 20.09.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 12.07.2021 між ТОВ "Укр Газ Ресурс" та НТУУ "КПІ" (балансоутримувач) укладено договір постачання природного газу групі будинків (гуртожитків) ля потреб побутових споживачів №ППЗ-2161, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити з 12.07.2021 по 31.08.2021 балансоутримувачу, як побутовому споживачу, визначений договором товар - природний газ, у власність, в обсягах і порядку, передбачених договором, а балансоутримувач зобов'язується прийняти газ та оплатити постачальнику його ціну у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до пункту 1.2 договору постачальник передає балансоутримувачу газ в обсягах 4860 м3, в тому числі за місяцями та за добу: липень - 0,103 тис. м3 (середньодобовий), 2,060 тис. м3 (місячний); серпень - 0,090 тис. м3 (середньодобовий), 2,800 тис. м3 (місячний).
Договір набирає чинності з дати його підписання та діє по 15.09.2021, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.1 договору).
Отже, строк дії договору закінчився - 15.09.2021.
Проте відповідач продовжив споживати природній газ та відібрав з мережі природній газ у жовтні 2021 року в кількості 5 522,5 м3.
Позивач претензією від 22.11.2021 №96 звернувся до відповідача з вимогою не пізніше 3 банківських днів з дня отримання даної претензії сплатити ТОВ "Укр Газ Ресурс" вартість спожитого природного газу за період з 01.10.2021 по 31.10.2021 у сумі 160 643,61 грн.
НТУУ "КПІ" листом від 25.11.2021 №Р/0600.01/0700.02/5382/2021 просило надати документальне підтвердження поставки позивачем газу у наведений період.
Адвокат позивача звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортного системи України" з адвокатським запитом від 25.11.2021 №101, в якому просив надати таку інформацію:
" 1) який обсяг природного газу спожито Споживачем НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО» ОБЛАСТІ», ідентифікаційний код юридичної особи - 02070921, ЕІС код 56XS000021YPL00B, у період із 01.10.2021 року по 31.10.2021 року (включно);
2) на якого Постачальника (із обов'язковим зазначенням ЕІС коду такого постачальника) проведено алокацію обсягів спожитого Споживачем НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО» ОБЛАСТІ», ідентифікаційний код юридичної особи - 02070921, ЕІС код 56XS000021YPL00B, у період із 01.10.2021 року по 31.10.2021 року (включно).".
Листом від 03.12.2021 №ТОВВИХ-21-13704 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортного системи України" повідомило адвоката про наступне:
- відповідно до абзаців 1, 2 і 4 пункту 1 глави 2 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС), з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG). Для кодування використовується ЕІС-код. Кожному суб'єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код;
- зазначене обумовлює відсутність в інформаційній платформі найменувань споживачів, у зв'язку з чим їх ідентифікація здійснюється виключно за присвоєними ЕІС-кодами;
- пунктом 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем;
- повідомляємо, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS000021YPL00B був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника Товариства (ЕІС-56X93000009170X) у період з 01.10.2021 по 30.10.2021; 31.10.2021 вказаний споживач був закріплений в Реєстрі споживачів іншого постачальника;
- з огляду на викладене, загальний обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS000021YPL00B у період з 01.10.2021 по 30.10.2021 становить 5 522,50 м3, який було внесено в алокацію постачальника ТОВ "Укр Газ Ресурс" (ЕІС-56X93000009170X).
Згідно з частинами 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було спожито у жовтні 2021 року природний газ без відповідного укладення договору про постачання природного газу у розмірі 5 522,50 м3.
Згідно з листом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 03.12.2021 №ТОВВИХ-21-13704 НТУУ "КПІ" у період з 01.10.2021 по 30.10.2021 був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника ТОВ "Укр Газ Ресурс" (ЕІС-56X93000009170X).
Оскільки у відповідача відсутня фізична можливість повернути безпідставно набуте майно, а саме 5 522,50 м3. природного газу в натурі, то ТОВ "Укр Газ Ресурс" просить застосувати норму частини 2 статті 1213 ЦК України та стягнути з Університету вартість безпідставно набутого майна.
Водночас, за положеннями частини 2 статті 1213 ЦК України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Доказів наявності у суді спору щодо повернення майна позивачем суду не подано, а тому стягнення вартості такого майна окремо без наявності спору стосовно повернення такого майна не вбачається за можливе.
Твердження апелянта, що в тексті позовної заяви позивачем присвячено цілий блок чому відповідач не має можливості повернути в натурі безпідставно набутий природній газ не беруться судом до уваги, оскільки не є доказом наявності спору про повернення майна, не зумовлює автоматичне застосування судом положень частини 2 статті 1213 ЦК України. Крім того, положення частини 2 статті 1213 ЦК України вказують на необхідність спершу доведення обставин неможливості повернення безпідставно набутого майна і встановлення неможливості такого повернення судом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 226 973,31 грн. відшкодування вартості безпідставно набутого майна.
Оскільки вимоги про стягнення з відповідача сум трьох процентів річних та інфляційних втрат є похідними від первісної вимоги, то вони також не підлягають задоволенню.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи, на які посилався апелянт під час розгляду даної справи, залишені Північним апеляційним господарським судом без задоволення, як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову у справі №927/124/22.
Згідно з частиною 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27.09.2001).
Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/3555/22 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим судове рішення має бути залишеними без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Укр Газ Ресурс" - без задоволення.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/3555/22, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 267-271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/3555/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 у справі №910/3555/22 залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс".
4. Матеріали справи №910/3555/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 05.10.2022.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді С.О. Алданова
В.В. Андрієнко