ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
15 листопада 2022 року м. ОдесаСправа № 916/600/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
секретар судового засідання - І.М. Станкова,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: О.М. Тарасов
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2022 (суддя В.С. Петров, м.Одеса, повний текст складено 18.08.2022)
у справі №916/600/22
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби Народів 40»
про визнання незаконним та скасування рішення правління об'єднання в частині,
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби Народів 40» (надалі також - ОСББ «Дружби Народів 40» або ОСББ) про визнання незаконним та скасування рішення зборів правління ОСББ «Дружби Народів 40», оформленого протоколом №б/н від 12.11.2021, в частині надання доручення голові правління звернутися до суду із зустрічною позовною заявою та зобов'язання власника нежитлового приміщення № 3 через суд привести загальнобудинкові стояки опалення та радіатори до первинного виду, тобто демонтувати зайві радіатори опалення та відсічні вентилі, та в частині надання голові правління повноважень вчиняти будь-які дії, які не протирічать законодавству України, для захисту спільних інтересів співвласників будинку.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування рішення зборів правління ОСББ «Дружби Народів 40» щодо надання доручення голові правління звернутися до суду мотивовані тим, що ні приписами Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ні статутом об'єднання правління ОСББ не наділено правом самостійно вирішувати питання щодо звернення ОСББ до суду. При цьому позивач звернув увагу на положення статті 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до приписів якої для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання, а реалізація прав об'єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об'єднання. З огляду на викладене, на переконання позивача, за відсутності відповідного рішення (доручення) загальних зборів об'єднання, правління ОСББ «Дружби Народів 40» не наділено правом на свій розсуд доручати голові правління вчиняти дії зі звернення до суду з позовом, відповідачем за яким є член об'єднання, а тому таке рішення правління є незаконним. Окрім цього, ОСОБА_1 наголосила, що інформація, яка доведена головою правління членам правління під час зборів правління, є недостовірною, а тому є підстави вважати, що голова правління діяв упереджено та недобросовісно.
Обґрунтовуючи вимоги про визнання незаконним та скасування рішення зборів правління ОСББ «Дружби Народів 40» щодо надання голові правління повноважень вчиняти будь які дії, які не протирічать законодавству України, ОСОБА_1 вказала, що пунктами 14, 16 розділу 3 статуту ОСББ «Дружби Народів 40» визначено вичерпний перелік повноважень правління та голови правління, однак ні законодавством, ні статутом ОСББ правління не наділено повноваженнями надавати додаткові повноваження окремим членам правління чи голові правління об'єднання, окрім вже визначених. З посиланням на частину першу статті 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до якої статут об'єднання визначає статутні органи об'єднання, їхні повноваження та порядок формування, позивач вказала, що визначення повноважень статутних органів протоколами зборів правління не відповідає положенням законодавства та статуту об'єднання. Таким чином, на думку позивача, за відсутності відповідного рішення загальних зборів об'єднання, правління ОСББ «Дружби Народів 40» не наділено правом самостійно надавати голові правління повноваження вчиняти будь які дії, які не протирічать законодавству України, оскільки голова правління не є окремим органом об'єднання, а входить до складу правління об'єднання, а тому правління не має права «вчиняти будь які дії», а має обмежені права приймати рішення лише з питань діяльності об'єднання, визначених статутом. Тобто, на думку позивача, прийняте правлінням рішення не входить до компетенції правління ОСББ, визначеної пунктом 14 розділу 3 статуту ОСББ «Дружби Народів 40».
Як зазначила ОСОБА_1 , оскаржуване рішення зборів правління ОСББ «Дружби Народів 40» у оспорюваних частинах порушує її право на участь в управлінні об'єднанням як власника приміщення №3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.08.2022 у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що:
-положеннями законодавства України та статуту ОСББ «Дружби Народів 40» не віднесено до виключної компетенції загальних зборів ОСББ право надавати голові правління ОСББ доручення;
-оскільки управління багатоквартирним будинком і керівництво поточною діяльністю здійснює об'єднання через збори правління, правління має право приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання за виключенням тих, які віднесено до виключної компетенції загальних зборів;
-є безпідставними твердження позивача про скасування оспорюваного рішення через передбачене частиною другою статті 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» положення стосовного того, що реалізація прав об'єднання здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об'єднання, адже в даному випадку на здійснення дій, які зазначені у рішенні зборів правління, керівник ОСББ наділений іншими нормами законодавства, а рішення зборів правління є додатковим заходом;
-для представництва інтересів ОСББ «Дружби Народів 40» (подання позовної заяви, зустрічної позовної заяви, відзиву та інших дій, передбачених процесуальним законодавством України) у судах будь-якої юрисдикції керівнику юридичної особи не потрібно отримувати розпорядження, доручення або іншого роду вказівки від будь яких органів управління юридичної особи, оскільки за нормами як цивільного, так і господарського судочинства, юридична особа, незалежно від порядку її створення, бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника;
-статутом ОСББ не передбачено обмежень повноважень голови правління (керівником ОСББ) щодо звернення до суду з певним позовом;
- ОСОБА_1 не доведено порушення її прав прийняттям оспорюваного рішення.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неврахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, просила рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2022 скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
-суд першої інстанції з власної ініціативи вирішив, що задоволення позовних вимог не призведе до відновлення прав ОСОБА_1 , про необхідність відновлення яких, окрім права на участь в управлінні об'єднанням, вона не заявляла; право особи щодо здійснення діяльності з управління юридичною особою підлягає судовому захисту та відновленню і не ставиться в залежність від того, чи порушують оскаржувані дії юридичної особи додатково ще якісь інші права цієї особи; в контексті наведеного, судом не враховано правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №695/2665/16-ц, в якій Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність реалізації можливості захисту «права конкретної особи щодо здійснення діяльності з управління юридичною особою», та аналогічні правові позиції, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 738/1772/17, від 03.04.2019 у справі № 759/11487/16-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18, від 18.12.2019 у справі №640/1029/18-ц, від 17.12.2019 року у справі №904/4887/18, та у постановах Касаційного господарського та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постановах від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19, від 03.03.2020 у справі № 922/756/19, від 05.03.2020 у справі № 918/703/18, від 04.08.2020 у справі № 902/495/19, від 24.06.2020 у справі №361/1059/17 та інших;
-суд дійшов помилкового висновку, що рішення правління в частині надання голові правління повноважень вчиняти будь-які дії, які не протирічать законодавству України, для захисту спільних інтересів співвласників будинку, не порушує права позивача, оскільки незаконне привласнення правлінням об'єднання права на управління об'єднанням з питань, що не входять до його компетенції, а є компетенцією загальних зборів, порушує право позивача на участь в управлінні об'єднанням, як учасником загальних зборів, шляхом участі у вирішенні питання щодо діяльності об'єднання на загальних зборах об'єднання, в тому числі шляхом участі у обговоренні, наданні пояснень, висловленні пропозицій чи заперечень; судом не враховані правові позиції Касаційного господарського суду Верховного Суду, викладені у постановах від 12.04.2018 у справі №914/1968/16, від 06.03.2018 у справі №907/167/17, від 27.03.2018 у справі №904/6983/17, від 25.04.2018 у справі №904/6965/17, відповідно до яких вплив акціонера (учасника, члена) на прийняття рішення юридичної особи не обмежується лише голосуванням;
-місцевий господарський суд, дійшовши висновку, що оспорюване рішення правління в частині надання голові правління повноважень, не врахував статтю 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до якої співвласник зобов'язаний виконувати рішення статутних органів, прийнятих у межах їхніх повноважень; надання повноважень голові правління неправомочними зборами правління безпосередньо впливає на позивача через обов'язок виконувати рішення голови правління, які він прийматиме, використовуючи надані оскаржуваним рішенням повноваження;
-суд, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про скасування рішення зборів правління в частині надання доручення голові правління звернутися до суду із позовною заявою, помилково вказав, що голова правління діє в порядку самопредставництва; відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.07.2020 у справі №9901/39/20, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно перевіряти наявність чітко визначеного права діяти без додаткового уповноваження, проте у даному випадку таке право у голови правління відсутнє відповідно до пункту 16 розділу ІІІ статуту ОСББ «Дружби Народів 40», тобто, при затвердженні статуту загальні збори не надали право голові правління діяти без доручення від імені об'єднання; відтак, суд помилково відхилив посилання позивача на частину другу статті 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до якої реалізація прав об'єднання здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об'єднання;
-суд, вказуючи, що оскаржуване рішення правління в частині надання доручення відноситься до поточної діяльності об'єднання, не зазначив мотивів, з яких він дійшов такого висновку; суд помилково розглядав оскаржуване рішення як «право надавати голові правління ОСББ доручення», не враховуючи, з якого саме питання діяльності об'єднання надається таке доручення, тобто не враховуючи, що рішення стосується права на володіння та користування спільним майном (системою загальнобудинкового теплопостачання);
-висновки суду стосовно того, що правління має право приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання за виключенням тих, які віднесено до виключної компетенції загальних зборів, є помилковими, такими, що суперечать статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», та такими, що є зайвим втручанням в питання діяльності об'єднання.
Позиція відповідача щодо апеляційної скарги
У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ «Дружби Народів 40» просило оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що:
-позивачем не доведено порушення її права на участь в управлінні об'єднанням, а посилання на судову практику Верховного Суду, що стосується садових кооперативів та акціонерних товариств, є спробою безпідставного трактування судової практики на свою користь;
-прийняття правлінням рішення про надання голові правління повноважень вчиняти будь-які дії, які не протирічать законодавству України, для захисту спільних інтересів співвласників будинку, жодним чином не порушують права скаржника на участь в управлінні об'єднанням та правління жодним чином не перевищило свої повноваження;
-нормами як цивільного, так і господарського судочинства передбачено дію керівника юридичної особи в порядку самопредставництва, що також не заборонено статутом ОСББ «Дружби Народів 40»;
-посилання позивача на частину другу статті 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» є помилковим, оскільки в ній йдеться про порушення власниками обов'язків по відношенню до об'єднання, тоді як у даному випадку співвласник ОСОБА_1 грубо порушила права, визначені статутом об'єднання, інших співвласників;
-оскільки статутом ОСББ «Дружби Народів 40» прямо не заборонено звертатися до суду та згідно із приписами статуту таке рішення не потребує попереднього погодження із загальними зборами ОСББ, то такі дії не суперечать ані законодавству України, ані статуту;
-прийняті правлінням рішення, які оскаржуються, відносяться до питань поточної діяльності;
-скасування рішення правління в оскаржуваній частині щодо надання доручення голові правління звернутися до суду надасть можливість скаржнику і надалі викрадати теплову енергію із загальнобудинкової системи опалення через самовільно встановлені зайві радіатори, та обмежувати, а то і зовсім припиняти, теплопостачання в 15 квартирах, які розташовані над приміщенням скаржника, завдяки самовільно встановленим відсічним вентилям;
-відповідно до положень статуту ОСББ «Дружби Народів 40» загальні збори (як вищий орган) делегують частину своїх повноважень з обмеженнями, які відносяться до виключної компетенції загальних зборів.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Одночасно із поданням апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2022 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів К.В. Богатиря, С.В. Таран.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2022 у справі №916/600/22. Відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Встановлено відповідачу строк до 20.10.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду. Зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2022 у справі №916/600/22. Запропоновано учасникам справи подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії, використовуючи засоби електронного зв'язку (підсистеми «Електронний суд», офіційної електронної пошти суду), а також скористатись своїм правом та надати до Південно-західного апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи без їх участі. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/600/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
07.10.2022 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №916/600/22.
17.10.2022 ОСОБА_1 в підсистемі «Електронний суд» сформовано клопотання (вх.№1503/22/Д1 від 18.10.2022), в якому апелянт просила розглянути справу без її участі.
19.10.2022 від ОСББ «Дружби Народів 40» на електронну пошту суду надійшли: відзив на апеляційну скаргу (вх.№1503/22/Д2 від 19.10.2022), заява (вх.№1503/22/Д3 від 19.10.2022) та клопотання про розгляд справи без представника (вх.№1503/22/Д4 від 19.10.2022).
Згідно із актом Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 наведені документи відповідача не містять кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується витягом із сайту перевірки Центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України.
Відповідно до частини восьмої статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Серед загальних вимог до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення у частині другій статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимогу про те, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини другої статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлені у частині четвертій цієї статті у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.
У зв'язку з тим, що надіслані відповідачем на електронну пошту суду документи, а саме: відзив на апеляційну скаргу (вх.№1503/22/Д2 від 19.10.2022), заява (вх.№1503/22/Д3 від 19.10.2022) та клопотання про розгляд справи без представника (вх.№1503/22/Д4 від 19.10.2022), не скріплені кваліфікованим електронним підписом, вказані документи ухвалою суду апеляційної інстанції від 20.10.2022 залишені без розгляду.
20.10.2022 від ОСББ «Дружби Народів 40» на електронну пошту суду надійшли: відзив на апеляційну скаргу (вх.№1503/22/Д5 від 20.10.2022), заява (вх.№1503/22/Д7 від 20.10.2022) та клопотання про розгляд справи без представника (вх.№1503/22/Д6 від 19.10.2022).
Колегія суддів, дослідивши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби Народів 40» за вх.№1503/22/Д7 від 20.10.2022, встановила, що відповідач у вказаній заяві звернув увагу колегії суддів на те, що клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі було сформовано в підсистемі «Електронний суд», якою ОСОБА_1 користується по іншим справам. Тобто, як зазначив відповідач, на електронну поштову адресу скаржника, зазначену при реєстрації у підсистемі «Електронний суд», 22.08.2022 надійшло поштове повідомлення від системи з посиланням на повне рішення суду у справі №916/600/22 від 18.08.2022, з яким скаржник ознайомився в особистому кабінеті «Електронний суд». Натомість апелянт у своїй заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження стверджує, що рішення суду отримано 06.09.2022 засобами поштового зв'язку. Відтак, на думку відповідача, скаржник мав можливість подати апеляційну скаргу у встановлені строки.
Оцінивши заяву відповідача за вх.№1503/22/Д7 від 20.10.2022, судова колегія дійшла висновку, що у ній викладено заперечення проти відкриття апеляційного провадження, тоді як згідно із вимогами частини другої статті 262 Господарського процесуального кодексу України такі заперечення учасники справи мають право подати до відкриття апеляційного провадження.
У відповідності до положень статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За наведених обставин заяву відповідача за вх.№1503/22/Д7 від 20.10.2022 ухвалою суду апеляційної інстанції від 20.10.2022 залишено без розгляду.
Окрім того, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 розгляд справи №916/600/22 призначено на 15.11.2022 о 10:00 год.
Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов'язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представника позивача.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Фактичні обставини справи
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності нежитлове приміщення, загальною площею 77,9 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 .
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби Народів 40» зареєстровано як юридична особа за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .
В матеріалах справи міститься копія вимоги від 05.08.2021, отримання якої позивачем підтверджується та з якої вбачається, що відповідач, пославшись на те, що встановивши додаткові 4 радіатори опалення без дозволу та погодження, ОСОБА_1 збільшила відбір теплової енергії із загальнобудинкової системи опалення, а встановивши неправильно відсічні вентилі ОСОБА_1 , регулюючи температуру в приміщенні, обмежувала в теплопостачанні усі 15 поверхів вище неї, вимагав демонтувати зайві радіатори опалення у кількості 4 штук, демонтувати відсічні вентилі із загальнобудинкових стояків опалення у кількості 4 штук, надати правлінню пропозицію про добровільне відшкодування завданих фінансових збитків усім співвласникам будинку.
06.11.2021 ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв'язку звернулася до голови правління ОСББ «Дружби Народів 40» Тарасова О.М. із заявою про виконання робіт на системі опалення від 04.11.2021, в якій повідомила про те, що 04.11.2021 за участю ОСОБА_2 та участю представників ТОВ «СОЛВОЛ-ЛІФТ», яке обслуговує внутрішньобудинкові мережі системи опалення, проведено огляд радіаторів опалення приміщення, та просила тимчасово перекрити подачу теплоносія по стояках опалення приміщення для виконання робіт з перенесення радіатора опалення з «перевантаженого» стояка опалення на незадіяний стояк опалення згідно досягнутих домовленостей. Також ОСОБА_1 зазначила, що з кожної кімнати приміщення також будуть демонтовані по п'ять секцій радіаторів опалення до отримання результатів теплотехнічного розрахунку. Для погодження часу виконання робіт ОСОБА_1 просила невідкладно з нею зв'язатися.
12.11.2021 відбулися збори правління ОСББ «Дружби Народів 40», на вирішення яких поставлені наступні питання порядку денного:
1)судовий позов власника нежитлового приміщення №3 ОСОБА_1 до ОСББ;
2)представництво та захист інтересів ОСББ в суді;
3)залучення юристів або адвокатів для надання кваліфікованої юридичної допомоги та представництва в суді.
З протоколу зборів правління ОСББ «Дружби Народів 40» від 12.11.2021 вбачається, що з першого питання порядку денного голова правління доповів, що власником нежитлового приміщення не були демонтовані зайві радіатори опалення та відсічні крани. Натомість власник приміщення звернувся до суду з позовом до ОСББ заборонити примусовий демонтаж радіаторів опалення та відсічних вентилів.
З другого питання порядку денного голова правління зазначив, що до ОСББ поштою надійшла судова повістка про виклик до суду у справі №486/1507/21 на 12:00 23.11.2021 та копія позовної заяви з додатками, у зв'язку з чим об'єднанню необхідно підготувати відзив на позовну заяву і забезпечити представництво у судовому засіданні.
З третього питання порядку денного голова правління повідомив, що у зв'язку з небажанням власника нежитлового приміщення №3 припинити крадіжку теплової енергії із загальнобудинкової системи опалення і припинити обмежувати верхні поверхи в централізованому постачанні теплової енергії, та активні протидії примусовому демонтажу у вигляді судового позову на заборону примусового демонтажу зайвих радіаторів опалення та відсічних вентилів, об'єднанню необхідно залучити юристів або адвокатів з надання кваліфікованої юридичної допомоги та представництва в суді.
За результатами голосування правлінням ОСББ «Дружби Народів 40» прийнято наступні рішення:
-по питанню №1: надати голові правління ОСББ доручення звернутися до суду з зустрічною позовною заявою та зобов'язати власника нежитлового приміщення №3 через суд привести загальні будинкові стояки опалення та радіатори до первинного виду, тобто демонтувати зайві радіатори опалення та відсічні вентилі;
-по питанню №2: надати голові правління доручення у встановлені законодавством України терміни написати та подати до суду відгук на позовну заяву у справі №486/1507/21; надати голові правління доручення представляти інтереси об'єднання у суді, надати голові правління повноваження вчиняти будь які дії, які не протирічать законодавству України для захисту спільних інтересів співвласників будинку;
-по питанню №3: надати голові правління доручення укласти договір про надання юридичної допомоги та представництво у суді з адвокатською фірмою «Баррістер».
Окрім того, як вбачається із відповіді на відзив, ОСОБА_1 звернулась до господарського суду із заявленим позовом, зокрема, з огляду на такі події: знеструмлення перерізанням кабелю у поверховому електрощиті 01.11.2021 належного позивачеві приміщення із заблокуванням доступу до його відновлення; отримання претензії ОСББ на суму 4502,64 грн. зі сплати внесків; відсутності зі сторони ОСББ будь якого реагування на письмове прохання позивача надати ключ від під'їзду будинку, у якому знаходяться поштові скриньки співвласників; неможливість взяти учать у загальних зборах об'єднання, зокрема, за допомогою додатку для дзвінків та повідомлень Viber.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач вказала про порушення її права на участь в управлінні об'єднанням як власника приміщення за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, буд. 40, приміщення 3, у зв'язку із тим, що за відсутності відповідного рішення (доручення) загальних зборів об'єднання, правління ОСББ «Дружби Народів 40» не наділено правом на свій розсуд доручати голові правління вчиняти дії зі звернення до суду з позовом, відповідачем за яких є член об'єднання, а також не наділено правом самостійно надавати голові правління повноваження вчиняти будь-які дії, які не протирічать законодавству України, оскільки голова правління не є окремим органом об'єднання, входить до складу правління об'єднання, а саме правління має обмежені права приймати рішення лише з питань діяльності об'єднання, визначених статутом.
Позиція суду апеляційної інстанції
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII.
Згідно із частинами першою, другою статті 4, частиною першою статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку). Відповідно до пункту п'ятого статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Частиною першою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно з частинами першою, четвертою та п'ятою статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
Частиною шостою статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає ОСББ як юридичну особу у формі непідприємницького товариства, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Відповідно до пункту 1 розділу І статуту, затвердженого рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Дружби Народів № 40, оформленого протоколом установчих зборів № 1 від 09.05.2016, ОСББ «Дружби Народів 40» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
У пункті 1 розділу ІІ статуту ОСББ «Дружби Народів 40» передбачено, що метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.
Завданням та предметом діяльності об'єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (пункт 3 розділу ІІ статуту ОСББ «Дружби Народів 40»).
Відповідно до пункту 4 розділу І статуту ОСББ «Дружби Народів 40» об'єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
ОСББ «Дружби Народів 40» є юридичною особою, зареєстрованою у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.05.2016, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.
Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 Цивільного кодексу України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 цього ж Кодексу).
Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 Цивільного кодексу України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі, вступаючи в правовідносини з третіми особами.
Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.
За приписами частини першої статті 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ статуту ОСББ ОСББ «Дружби Народів 40» органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об'єднання.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік (пункт 2 розділу ІІІ статуту ОСББ ОСББ «Дружби Народів 40»).
Згідно із пунктом 3 розділу ІІІ статуту ОСББ «Дружби Народів 40» до виключної компетенції загальних зборів належать:
-затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього;
-обрання членів правління об'єднання;
-питання про використання спільного майна;
-затвердження кошторису, балансу об'єднання га річної о звіту;
-попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 50000 грн., а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина;
-визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;
-прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд;
-визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління;
-визначення обмежень на користування спільним майном;
-обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку;
-прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об'єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь-якого іншого статутного органу об'єднання, зокрема, правління та ревізійної комісії (ревізора) об'єднання (пункт 11 статуту ОСББ ОСББ «Дружби Народів 40»).
Виконавчим органом об'єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об'єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених цим статутом (пункт 12 розділу ІІІ статуту ОСББ «Дружби Народів 40»).
У пункті 14 розділу ІІІ статуту ОСББ «Дружби Народів 40» визначено, що до компетенції правління належать:
-призначення та звільнення голови правління;
-припинення повноваженн окремих членів правління;
-підготовка кошторису, балансу об'єднання та річного звіту;
-підготовка та затвердження плану робіт на наступній місяць, підготовка та затвердження кошторису затрат на наступний місяць в межах затвердженого річного кошторису;
-здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно із законодавством;
-розробка і затвердження заходів щодо стягнення заборгованості;
-розпорядження коштами об'єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об'єднання кошторису;
-розробка проекту та укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням;
-попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму до 50000грн.;
-ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об'єднання;
-скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників;
-призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.
Усі рішення правління викладаються у протоколі засідання правління із зазначенням кожним з членів правління результату свого голосування («за» або «проти»), засвідченого власноручним підписом.
Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником ОСББ «Дружби Народів 40» є Тарасов Олександр Миколайович, обмеження у повноваженнях якого визначені статутом.
Згідно із пунктом 16 розділу ІІІ статуту ОСББ «Дружби Народів 40» на виконання своїх повноважень голова правління:
-веде засідання правління, якщо правління не доручило ведення засідання іншому члену правління;
-забезпечує виконання рішень загальних зборів та рішень правління;
-діє від імені об'єднання та укладає договори, погоджені правлінням об'єднання, і вчиняє інші правочини відповідно до письмово оформлених рішень правління;
-розпоряджається коштами об'єднання відповідно до затвердженого місячного кошторису в рамках річного кошторису та письмових рішень правління, має право першого підпису фінансових документів об єднання;
-наймає на роботу в об'єднання працівників та звільняє їх, застосовує до них заходи заохочення та накладає стягнення з письмового погодження правління, видає обов'язкові для працівників об'єднання накази у сфері трудових правовідносин;
-за письмовим рішенням правління видає довіреності на представництво інтересів об'єднання іншим особам;
-відкриває і закриває рахунки об'єднання в банківських установах та інших фінансових установах, підписує банківські та інші фінансові документи;
-відповідно до рішень правління здійснює інші дії, спрямовані на досягнення мети та завдань об'єднання.
Викладені вище норми законодавства України та положення статуту ОСББ «Дружби Народів 40» дають підстави для висновку, що правління ОСББ «Дружби Народів 40» має право приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання за виключенням тих, які віднесено до виключної компетенції загальних зборів. При цьому статутом ОСББ «Дружби Народів 40» не передбачено обмежень повноважень голови правління, який є керівником ОСББ, щодо звернення до суду з певним позовом.
Враховуючи викладене, а також те, що за нормами як цивільного, так і господарського судочинства, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника, є правильним висновок суду першої інстанції, що для представництва інтересів ОСББ «Дружби Народів 40» (подання позовної заяви, зустрічної позовної заяви, відзиву та інших дій, передбачених процесуальним законодавством України) у судах будь-якої юрисдикції керівнику ОСББ «Дружби Народів 40» не потрібно отримувати розпорядження, доручення або іншого роду вказівки від будь яких органів управління юридичної особи.
Окрім того, позивач у позовній заяві посилається на статтю 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до частини першої якої для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право:
робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання;
вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об'єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю;
вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;
звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів;
виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб.
Частиною другою статті 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що реалізація прав об'єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об'єднання.
Проте посилання позивача, як на підставу для скасування оспорюваних рішень зборів правління ОСББ «Дружби народів 40», на частину другу статті 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до якої реалізація прав об'єднання здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об'єднання, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки у такому порядку реалізуються права об'єднання, що визначені у частині першій цієї статті, тоді як у даному випадку право ОСББ «Дружби народів 40» на звернення у цивільній справі №486/1507/21 із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про демонтаж радіаторів опалення, які встановлено самовільно, приведення системи теплопостачання приміщення №3 до теплової потужності однотипних квартир, з наданням голові правління повноважень на вчинення будь-яких дій, які не протирічать законодавству України для захисту спільних інтересів співвласників будинку, не належить до тих прав об'єднання, передбачених частиною першою статті 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», реалізація яких має здійснюватися його правлінням за дорученням загальних зборів. На здійснення дій, які оспорюються позивачем, керівник ОСББ наділений іншими нормами цивільного законодавства, а також установчим документом, при цьому рішення зборів правління ОСББ «Дружби Народів 40», оформлені протоколом б/н від 12.11.2021, є лише додатковим заходом, який правління вирішило застосувати для підтвердження права голови правління діяти від імені такої юридичної особи у правовідносинах, які виникли між ОСББ «Дружби Народів 40» та ОСОБА_1 .
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що норми статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, частини першої статті 2, частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Тобто правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлене у заявлений спосіб.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та проведення зборів, тобто не тільки недотримання норм закону під час скликання і проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є, в тому числі, визнання рішення недійсним.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 686/8227/17.
Згідно із усталеною судовою практикою підставами для визнання недійсним певного рішення або частини рішення ОСББ можуть бути:
-порушення під час прийняття рішення процедури, передбаченої в ст. 6, 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статуті ОСББ;
-порушення прав співвласника, що визначені у статті 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (права брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації);
-інші підстави, які порушують норми законодавства про створення ОСББ та здійснення його діяльності, що діяли на момент проведення установчих зборів.
Водночас, як вірно зазначив суд першої інстанції, саме на позивача покладено обов'язок доводити в суді, що рішення не відповідає інтересам співвласників, порушує його права чи прийнято з порушенням передбаченої процедури.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Колегія суддів підтримує висновок суду попередньої інстанції, що позивач не довів, яким чином сприятиме відновленню прав ОСОБА_1 , як співвласника багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , у випадку їх порушення, саме скасування рішення зборів правління ОСББ «Дружби Народів 40», оформленого протоколом № б/н від 12.11.2021, в оспорюваній частині щодо надання доручення голові правління звернутися до суду із зустрічною позовною заявою про зобов'язання власника нежитлового приміщення № 3, тобто позивача, через суд привести загальнобудинкові стояки опалення та радіатори до первинного виду, а також в частині надання голові правління повноважень вчиняти будь-які дії, які не протирічать законодавству України для захисту спільних інтересів співвласників будинку.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не є релевантними для розгляду цієї справи.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника, суд апеляційної інстанції керується висновком Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених у оскаржуваному рішенні.
Висновки суду апеляційної інстанції
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника не спростовують висновків Господарського суду Одеської області, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає, а в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України,
Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2022 у справі № 915/600/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 21.11.2022.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран