79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"15" листопада 2022 р. Справа №914/3953/21
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Кравчук Н.М.
суддів Кордюк Г.Т.
Плотніцький Б.Д.
секретар судового засідання Гавриляк І.В.
розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації “Офіцери. Громадяни. Вільна Україна” б/н від 22.07.2022 (вх. № ЗАГС 01-05/1788/22 від 25.07.2022)
на рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2022 (суддя Крупник Р.В., повний текст складено 09.06.2022)
у справі № 914/3953/21
за позовом: Громадської організації “Офіцери. Громадяни. Вільна Україна”, м. Київ
до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Національної академії аграрних наук України, м. Київ
про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у включенні об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, зобов'язання повторно розглянути заяву
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: Жуган І.О. - представник
від третьої особи: не з'явилися
Громадська організація “Офіцери. Громадяни. Вільна Україна” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у включенні об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, зобов'язання повторно розглянути заяву.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.05.2022 у справі №914/3953/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Приймаючи вищевказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що державний орган приватизації, в даному випадку - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, за наявності вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти майном, у погодженні щодо включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, має законне право відмовити у включенні конкретного державного підприємства до переліку об'єктів, що підлягають приватизації. Відтак, оскаржувана позивачем відмова відповідача у включенні ДП «Дослідне господарство «Радехівське» до переліку об'єктів малої приватизації, яка викладена у формі листа № №11-04-04525 від 18.08.2021 є вмотивованою, оскільки містить підстави, визначені чинним законодавством для такої відмови.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ГО “Офіцери. Громадяни. Вільна Україна” звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнятим із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі. Зокрема, скаржник зазначає, що у разі надходження до органу приватизації заяви про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, останній зобов'язаний розглянути її та включити об'єкт до відповідного переліку, або за наявності підстав для відмови обґрунтовано відмовити у задоволенні заяви, зазначивши передбачені законом підстави, про що повідомити заявника. Як слідує з листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях у задоволенні заяви ГО "Офіцери. Громадяни. Вільна Україна" від 08.06.2021 про включення ДП «Дослідне господарство «Радехівське» до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, відмовлено з посиланням на лист НААН України № 10.3-3/255 від 15.06.2021, яким не було погоджено приватизації ДП «Дослідне господарство «Радехівське». Зазначений лист відповідача не містить вмотивованої відмови органу управління в розумінні приписів ст. 4 та ч. 9 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна”. Також, на думку скаржника, зазначені НААН України норми Законів не містять прямої заборони приватизації ЄМК ДП. Окрім того, посилаючись на неможливість передачі у приватну власність земельних ділянок ДП «Дослідне господарство «Радехівське» з огляду на приписи ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, третя особа не надає жодних доказів належності земель вказаного державного підприємства до земель, які передані у постійне користування НААНУ та використовуються для забезпечення діяльності НААН України, про що йдеться у пункті е) ч. 4 ст. 84 Земельного Кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2022 справу №914/3953/21 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді: Кордюк Г.Т. та Плотніцький Б.Д.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації “Офіцери. Громадяни. Вільна Україна” на рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2022 у справі №914/3953/21, розгляд справи призначено на 11.10.2022.
11.10.2022 судове засідання по розгляду апеляційної скарги Громадської організації “Офіцери. Громадяни. Вільна Україна” на рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2022 у справі №914/3953/21 не відбулось у зв'язку із довготривалою повітряною тривогою та з метою уникнення загрози та небезпеки для життя відвідувачів, суддів та працівників апарату суду, що існувала внаслідок ракетних ударів з боку Російської Федерації.
Ухвалою суду від 11.10.2022 розгляд справи №914/3953/21 призначено на 11.10.2022.
Скаржник участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
Національна академія аграрних наук України також участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечила, причин неявки не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.
В судовому засіданні представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях проти доводів апеляційної скарги заперечив з мотивів, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх. №ЗАГС 01-04/5376/22 від 27.09.2022), просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представника відповідача, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
08.06.2021 ГО “Офіцери. Громадяни. Вільна Україна” звернулася до Фонду державного майна України із заявою №ЗВ-21 2021 про включення об'єкта права державної власності - Державного підприємства “Дослідне господарство “Радехівське” інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України, яке знаходиться за адресою: Львівська обл., Радехівський р-н, с. Собанівка, вул. Широка 1А, до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (а.с. 8-9).
10.06.2021 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулося до НААН України із запитом №16-04-03262 про розгляд питання щодо приватизації об'єкта державної власності, у якому зазначило про надходження вказаної вище заяви ГО “Офіцери. Громадяни. Вільна Україна” та просило надати згоду на включення Державного підприємства до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, або вмотивовану відмову у встановлений законодавством термін (а.с. 10).
15.06.2021 НААН України листом №10.3-3/255 повідомила Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про непогодження приватизації об'єкта у зв'язку із необхідністю забезпечення продовольчої безпеки України і необхідністю сприяння розвитку вітчизняних наукових досліджень в галузі сільського господарства та здійснення наукового забезпечення галузей агропромислового розвитку України (а.с. 11).
01.07.2021 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях надіслало на адресу позивача лист №11-04-03630, у якому повідомило про відмову НААН України у включенні Державного підприємства до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації (а.с. 12), а 18.08.2021 - лист №11-04-04525 про відмову у включенні Державного підприємства до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації (а.с. 13).
Відтак, відмова Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях включити ДП “Дослідне господарство “Радехівське” до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, стала підставою для звернення ГО “Офіцери. Громадяни. Вільна Україна” до Господарського суду Львівської області з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у включенні об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, зобов'язання повторно розглянути заяву.
При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», ініціювати приватизацію об'єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб'єкти управління об'єктами державної і комунальної власності або покупці.
Згідно з частинами 7 та 8 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», заяви про включення об'єктів права державної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується, у порядку, який встановлюється Фондом державного майна України. Державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п'ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об'єкта), а також відповідний уповноважений орган управління.
У частині 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» наведені підстави, з яких орган приватизації, в даній справі - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, може відмовити у включенні до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
Відповідно до абзаців 3, 4 частини 7 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об'єкта до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об'єкта до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації. Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об'єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації.
Абзацом 4 статті 4 Закону України “Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу”, визначено, що Національні галузеві академії наук до яких належить Національна академія аграрних наук України, здійснюючи повноваження з управління об'єктами майнового комплексу національних галузей академії наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, ефективного їх використовують та розпоряджеаються цими об'єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.
Як зазначалося вище, листом від 15.06.2021 № 10.3-3/255 Національна аграрна академія наук України повідомила Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про непогодження приватизації Державного підприємства.
Зі змісту вищевказаного листа вбачається, що свою відмову Національна аграрна академія наук України, як орган уповноважений управляти Державним підприємством, мотивувала посиланням на Статут НААН України, згідно з яким визначено, що державні підприємства дослідні господарства мають особливу мету діяльності.; ч. 4 ст. 84 ЗК України передбачено неможливість передачі у приватну власність земельних ділянок, які використовуються для забезпечення діяльності державних галузевих академій наук; п. 7 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення” від 31.03.2021 №552-ІХ передбачено заборону продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності; п. 24 розділу Х “Перехідні положення” ЗК України щодо визначення категорій земель, які належать до комунальної власності.
З урахування вищенаведених норм національного законодавства, Національна аграрна академія наук України вказала, що:
- зазначене у зверненні Державне підприємство відповідно до Статуту є державним сільськогосподарським підприємством, що здійснює дослідну, господарську і комерційну діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку. Воно забезпечує науково-дослідним установам академії умови для проведення наукових досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок, їх апробації, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур;
- земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні господарства, в повному обсязі використовуються у сільськогосподарському виробництві та науковій діяльності для виконання статутних завдань.
Відтак, з огляду на вищенаведене, третя особа з метою забезпечення продовольчої безпеки України, що є складовою національної безпеки, сприяння розвитку вітчизняних наукових досліджень в галузі сільського господарства, здійснення наукового забезпечення галузей агропромислового розвитку України відмовила у погодженні приватизації Державного підприємства.
Відповідно до частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі: 1) коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації; 2) коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об'єкта; 3) вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації; 4) невключення Кабінетом Міністрів України за поданням ФДМУ до переліку об'єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.
Водночас, до правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення абзацу 3 частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», а саме: відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, у разі вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
Приписи частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» наводять підстави, з яких орган приватизації, в даній справі - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, може відмовити у включенні до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
Проте, вказана норма не передбачає, що орган приватизації має вмотивувати свою відмову або що лист органу приватизації має містити вмотивовану відмову органу управління в розумінні приписів статті 4 та частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна». Аналогічна позиція підтримана Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду при розгляді справи № 910/8291/21 (постанова від 07.09.2022), підстави та предмет позову, обраний спосіб захисту та відповідач в якій є аналогічними, що і у даній справі №911/1642/21.
У зв'язку із вищевикладеним, суд апеляційної інстанції зазначає, що державний орган приватизації, в даному випадку - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, за наявності вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти майном, у погодженні щодо включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, має законне право відмовити у включенні конкретного державного підприємства до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на неналежний спосіб захисту права, що обраний позивачем, оскільки задоволення позову в такому випадку не призводить до відновлення права про порушення якого заявляє позивач.
Згідно з позовною заявою, ГО «Офіцери. Громадяни. Вільна Україна» заявляє про зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях повторно розглянути заяву позивача від 08.06.2021 про включення ДП “Дослідне господарство “Радехівське” в перелік об'єктів малої приватизації.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Відтак, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18.
У даній справі суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях повторно розглянути заяву позивача жодним чином не вплине на його права або інтереси, оскільки сам факт повторного розгляду заяви може призвести до аналогічного результату про відмову в її задоволенні, що вже має місце.
Відтак, суд апеляційної інстанції зазначає, що обраний спосіб захисту в даній справі є неефективним та не призведе до реального поновлення порушеного права чи інтересу.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі, суд вважає, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.
Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст.46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи викладені в апеляційній скарзі та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись, ст. ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Громадської організації “Офіцери. Громадяни. Вільна Україна” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2022 у справі №914/3953/21 залишити без змін.
3. Судовий збір за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст складено 17.11.2022.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
Судді Г.Т. Кордюк
Б.Д. Плотніцький