Справа № 736/967/22 Головуючий у 1 інстанції Кутовий Ю. С.
Провадження № 33/4823/465/22
Категорія -
18 листопада 2022 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі: судді апеляційного суду Акуленко С.О., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 вересня 2022 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з нього на користь держави судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп.
Судом встановлено, 24 серпня 2022 року о 01-й год. 36 хв. в с. Жукля Корюківського району Чернігівської області, по вул. Центральній ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, нечітке мовлення), від проходження огляду в медичному закладі та застосування приладу «Драгер» у встановленому законом порядку відмовився, при цьому велась безперервна відеофіксація. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку про його вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки він не керував транспортним засобом, а тільки знаходився біля нього, під'їхали поліцейські та звинуватили його в керуванні та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, при цьому не стали чекати прибуття його адвоката і при складанні протоколу не демонстрували прилад «Драгер».
Апелянт також вказує, що наданий поліцейськими відеозапис не фіксує керування ним транспортним засобом, а томі суду не було надано достатніх та належних доказів його вини.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 вину не визнав та показав, що не керував транспортним засобом.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмови його від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що є порушенням вимог п 2.5 Правил дорожнього руху.
Обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно.
Ці обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції доказами, а саме, переглянутим відеозаписом встановлено, що водій ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів або у закладі охорони здоров'я фактично відмовився. Також, вказані обставини узгоджуються та підтверджуються доданими до протоколу направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння та рапортом поліцейського, відповідно до якого, надійшов виклик, що військові ЗСУ зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 в якого вбачалися явні ознаки алкогольного сп'яніння.
Вище вказаним доказам суд дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735.
Аналіз доказів у сукупності підтверджує, що ОСОБА_1 роз'яснено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також настання можливих наслідків у разі незгоди водія, які полягають у складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
Матеріали справи свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, під час проведення огляду водія та вимог ст. 266 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про те, що того дня він не керував транспортним засобом, спростовується наявними в матеріалах справи відеозаписами, які є достатнім для встановлення фактичних обставин події та прийняття законного, аргументованого рішення у цій справі з яких встановлено, що дійсно на місці його зупинки присутні військовослужбовці ЗСУ, які повідомили про обставини зупинки транспортного засобу під керуванням особи, яку було згодом встановлено, як ОСОБА_1 , останній, з початку спілкування, підтверджував факт керування транспортним засобом та намагався домовитися з працівниками поліції щоб не оформляти адміністративні матеріали та телефонував невідомим особам які, на його думку, могли посприяти в цьому. Наведене вказує на ухилення ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого законом порядку. Слід відзначити, що в супереч доводам апеляційної скарги на відеозаписі зафіксовано демонстрацію працівниками поліції приладу, за допомогою якого пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння. Крім того, ОСОБА_1 усвідомлюючи можливість понести відповідальність, в ході складання адміністративних матеріалів почав заперечувати факт керування ним транспортним засобом.
За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо критичної оцінки показань ОСОБА_1 про те, що він не керував автомобілем.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимоги закону щодо засвідчення факту відмови особи від проходження огляду на стан сп'яніння, тому твердження апелянта про зворотне не заслуговують на увагу.
Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Адміністративне стягнення накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається.
За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, і законних підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 вересня 2022 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяС. О. Акуленко