16 листопада 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 683/2325/21
Провадження № 22-ц/4820/1636/22
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Спірідонової Т.В., Ярмолюка О.І.,
секретаря: Шевчук Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 серпня 2022 року (суддя Завадська О.П.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру стягуваних аліментів,
У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру стягуваних аліментів.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначав, що з нього згідно виконавчого листа №2-1761 від 11.10.2006 Старокостянтинівського районного суду стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним повноліття, починаючи з 07.08.2006.
Указує, що підставою для звернення з позовною вимогою про зменшення розміру стягуваних аліментів є зміна його сімейного та матеріального стану. Він вдруге одружився, де має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина ОСОБА_6 не працює. Як військовослужбовець переїхав із сім'єю до нового місця служби, де вимушений винаймати житло, за оренду житла в середньому сплачує своїми коштами 6000-7000 грн.
У зв'язку з цим позивач просив суд зменшити розмір аліментів з 1/4 до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) на утримання його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним повноліття.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 серпня 2022 року позов задоволено.
Змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 вересня 2006 року у справі №2-1761 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) на 1/6 частину всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду мотивоване тим, що наявні підстави, передбачені ст. 192 СК України, для зменшення розміру аліментів на утримання сина позивача, оскільки встановлено, що позивач вдруге одружився, має малолітню дитину в іншому шлюбі, винаймає житло, є військовослужбовцем. Матеріальний та сімейний стан позивача змінилися.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування скарги зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження доньки ОСОБА_7 від шлюбу з ОСОБА_6 не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, стягуваних на сина ОСОБА_8 .
Як зазначає апелянт, ОСОБА_2 не надав суду доказів на підтвердження погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу.
В той же час батьки не повинні компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Також позивач, стверджуючи про свої витрати за найм житла, не надав про це відповідних доказів, а суд не врахував, що державою компенсуються військовослужбовцям витрати за оренду житла у випадку незабезпечення їх житловим приміщенням.
Встановивши обов'язок позивача сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) на користь відповідачки на утримання сина, місцевий суд належно не мотивував свій висновок про визначення розміру аліментів саме у розмірі 1/6 частки від доходів позивача, не врахував інтересів дітей, того факту, що донька ОСОБА_9 проживає разом з батьком, який її забезпечує не в розмірі 1/6 частини свого заробітку, а в значно більшому розмірі. Водночас, батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток своїх дітей. Найкращі інтереси дитини є предметом їхнього основного піклування.
Відзиву на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 до Хмельницького апеляційного суду не надходило.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток.
Згідно з частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. п. 3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на нормах матеріального права.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 вересня 2006 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_10 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини, починаючи з 07 серпня 2006 року щомісячно та до досягнення дитиною повноліття (а. с. 60-зворот).
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що в нього змінився сімейний та матеріальний стан, в нього народилась дитина в другому шлюбі, яку він зобов'язаний утримувати, а також дружину, яка не працює, його сім'я вимушена винаймати житло, а тому він не спроможний виплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_8 у визначеному судом розмірі.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Калинівського районного управління юстиції Вінницької області 20.06.2009 ОСОБА_2 зареєстрував шлюб із ОСОБА_11 (а. с. 8).
Від шлюбу у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дочка ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , видане 11.12.2009 виконавчим комітетом Павлівської сільської ради Калинівського району Вінницької області) (а. с. 9).
За довідкою №71/2/364 від 04.08.2021 року ОСОБА_2 працював у військовій частині НОМЕР_3 , посада військовослужбовець, його нарахована заробітна платі за період з січень-липень 2021 року склала 123 671,15 грн. (а. с. 10).
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів на утримання податків за четвертий квартал 2020 року та перший квартал 2021 року відсутня інформація про доходи дружини позивача ОСОБА_6 (а. с. 14).
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частини першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визначає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріального утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на тримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Позивач зазначає, що в нього змінився сімейний та матеріальний стан, внаслідок того, що народилась дитина в другому шлюбі, яку він зобов'язаний утримувати, а також дружину, яка не працює, його сім'я вимушена винаймати житло, а тому він не спроможний виплачувати аліменти у присудженому судом розмірі, що є підставою для зменшення розміру аліментів.
Однак позивачем не доведено та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо погіршення майнового стану позивача, у тому числі щодо обов'язку утримання дитини від іншого шлюбу, утримання дружини, оренди житла позивачем. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Разом із тим, розмір аліментів, що стягуються за рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 вересня 2006 року, відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні дитину від іншого шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та суперечитиме її інтересам. Те що, дружина позивача ОСОБА_6 не працює, не є обов'язком позивача, при тому що доньці виповнилося вже майже 13 років, утримувати її. Відсутні в матеріалах справи і докази щодо витрат позивача на оренду житла.
Суд першої інстанції, зменшивши розмір аліментів з 1/4 частини до 1/6 частини, належним чином не вмотивував свій висновок про визначення розміру аліментів позивачу саме у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу), не провівши належну оцінку матеріального стану останнього, а також інтересів дитини - ОСОБА_4 .
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно зі статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Беручи до уваги, що ОСОБА_2 не довів підстави позову про зменшення розміру аліментів, визначених рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 вересня 2006 року, колегія суддів вважає, що за таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі судом першої інстанції були неправильно застосовані норми матеріального закону, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв'язку із цим з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1362 грн. на відшкодування судового збору, сплаченого нею за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру стягуваних аліментів відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , НВ №441763, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1362 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 листопада 2022 року.
Судді Т.О. Янчук
Т.В. Спірідонова
О.І. Ярмолюк