Номер провадження: 11-кп/813/2041/22
Справа № 517/331/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
15.11.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції між Одеським апеляційним судом та ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» клопотання засудженого ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вирокуФрунзівського районного суду Одеської області від 30.06.2022 року у кримінальному провадженні №12022162390000188 від 10.05.2022 року, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Загір'я Фрунзівського району Одеської області, громадянина України, українця, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз:
-18.12.2018 року Красноокнянським районним судом Одеської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць; 13.05.2021 року звільнений умовно-достроково на підставі ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області від 05.05.2021 року, невідбутий строк покарання 1 (один) рік 2 (два) місяці 29 (двадцять дев'ять) днів,
визнаного винуватим та засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
Оскарженим вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднане невідбуте покарання за вироком Красноокнянського районного суду Одеської області від 18.12.2018 року та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахується з моменту його затримання з метою звернення вироку до виконання.
Вироком суду вирішено долю речових доказів у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість вироку внаслідок невірної кваліфікації його дій та призначення занадто суворого покарання. Апелянт просить змінити вирок суду та призначити йому покарання із застосуванням положень ст.75 КК України.
Крім того, в апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції.
Судовий розгляд клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку в суді апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК України, проведено за відсутності захисника ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_9 , які будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, клопотань про відкладення судового засідання не заявляли.
В судовому засіданні апеляційного суду засуджений ОСОБА_7 вважав можливим здійснювати розгляд клопотання без участі його захисника.
Заслухавши суддю-доповідача; засудженого ОСОБА_7 , який просив задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання засудженого; дослідивши матеріали кримінального провадження, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Частина 1 статті 117 КПК передбачає, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Частина перша ст. 24 КПК передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Статтею 395 КПК передбачено, що апеляційна скарга на вирок суду, подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
При розгляді зазначеного кримінального провадження за клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження сторони захисту, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд також застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
В рішенні ЄСПЛ від 29.10.2010 року у справі «Устименко проти України» Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
У цьому ж рішенні ЄСПЛ зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №137/785/17, під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, в судовому засіданні місцевого суду 30.06.2022 року, під час оголошення вироку обвинувачений ОСОБА_7 був присутнім, який відповідно до особистої розписки отримав копію вироку суду безпосередньо після його проголошення (а.п. 77).
Водночас, захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 під час судового розгляду в суді першої інстанції, від самого початку, був забезпечений участю захисника ОСОБА_8 , який також отримав копію вироку після його проголошення 30.06.2022 року (а.п. 77).
Апеляційний суд звертає увагу, що строк на апеляційне оскарження вироку суду спливав 30.07.2022 року, однак з урахуванням того, що останній день оскарження припадав на вихідний день, останнім днем строку подання апеляційної скарги в даному випадку був наступний за ним робочий день, а саме 01.08.2022 року.
Проте, обвинуваченим ОСОБА_7 апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції подана через канцелярію ДУ «Одеський слідчий ізолятор» лише 16.09.2022 року, тобто майже через півтора місяця після спливу строку на оскарження вироку.
Будь-яких переконливих доводів щодо поважності пропуску строку на оскарження вироку суду першої інстанції у визначені законом строки, крім загального прохання про поновлення строку на апеляційне оскарження в клопотанні не наведено та засудженим ОСОБА_7 в судовому засіданні апеляційного суду не надано.
З огляду на наведене, колегія суддів визнає необґрунтованими доводи засудженого ОСОБА_7 про існування поважних причин пропуску строку, оскільки він отримав копію вироку безпосередньо після його проголошення, та вочевидь не був позбавлений подати апеляційну скаргу на вирок суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, в тому числі й зважаючи на зміст апеляційної скарги, на думку колегії суддів, не вимагала від останнього значного часу для її складення.
Інших доказів, які свідчать про існування поважних причин пропуску строку та які могли бути підставою для його поновлення, матеріали провадження не містять.
За таких обставин, колегія суддів визнає доводи клопотання засудженого ОСОБА_7 стосовно неможливості подання апеляційної скарги у передбачений процесуальним законом строк такими, що не свідчать про існування поважних причин пропуску цього строку.
Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що об'єктивно непереборних обставин, які унеможливлювали подачу засудженим ОСОБА_7 апеляційної скарги у передбачений процесуальним законом строк немає, колегія суддів вважає, що обвинувачений не скористався своїм правом на оскарження судового рішення в порядку, встановленому процесуальним законом.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження, а суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи наведені обставини у всій сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання засудженого ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вирокузадоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ст.ст. 117, 376, 399, 405, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Фрунзівського районного суду Одеської області від 30.06.2022 року, яким ОСОБА_7 засуджений за ч.4 ст.185 КК України.
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - повернути апелянту.
Копію ухвали та апеляційну скаргу надіслати на адресу ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» для вручення засудженому ОСОБА_7 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, в той же строк, з моменту її отримання.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4