Справа № 466/1657/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1016/22 Доповідач: ОСОБА_2
17 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючої судді ОСОБА_2 ,
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 31 жовтня 2022 року про продовження строку тримання під вартою без визначення розміру застави ОСОБА_7 ,-
даною ухвалою, задоволено клопотання прокурора Відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури - ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Продовжено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 17 листопада 2022 - до 15 січня 2023 року без альтернативи внесення застави - включно.
Строк дії ухвали щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить шістдесят днів 17.11.2022 по 15.01.2023 - включно.
На дану ухвалу захисник-адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, у відповідності до якої застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не враховано те, що ОСОБА_7 є інвалідом третьої групи, що він страждає на туберкульоз та СНІД, а також те, що він проживає з матір'ю, яка є особою похилого віку та те, що він вже тривалий час (понад) один рік утримується в СІЗО.
Вказує про те, що прокурором не доведено існування ризиків, фактично існує тільки один ризик, а саме те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Однак враховуючи стан здоров'я ОСОБА_7 та те, що інші обвинувачені знаходяться або в місцях позбавлення волі, або переховуються від суду, цей ризик є не настільки вагомим, щоб вважати, що цілі кримінального процесу не будуть досягнуті без застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін кримінального провадження про розгляд апеляційної скарги за їх участі, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги без участі сторін.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання, колегія суддів приходить до наступного.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема, право на доступ до правосуддя (п.14 ч.1 ст.7 КК України).
Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, передбачено ст. 422-1 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_7 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Встановлено, що на розгляді у Шевченківському районному суді м. Львова перебуває кримінальне провадження №12021140000000662 від 05.07.2021 про обвинувачення ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, задовольняючи клопотання прокурора та продовживши обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, вірно врахував, що обвинувачений ОСОБА_7 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, та, у випадку доведення винуватості, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, також те, що разом із суворістю можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винним може схилити його також і до переховування від суду.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню.
Так, на переконання колегії суддів, обраний судом запобіжний захід у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумності, є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, апеляційним судом не отримано відомостей щодо комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст. 177 КПК України.
На думку колегії суддів ризики, встановлені стороною обвинувачення та судом, існують та виправдовують тримання під вартою ОСОБА_7 .
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
На переконання колегії суддів, підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, а апелянтом не підтверджено, що більш м'які запобіжні заходи зможуть запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
З матеріалів провадження вбачається, що при розгляді клопотання суддя врахував передбачені КПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_7 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала суду є законною й обґрунтованою, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог обвинуваченого не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів
постановила:
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Львова від 31 жовтня 2022 року про продовження строку тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4