Справа № 466/4374/22 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.
Провадження № 22-ц/811/2008/22 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
08 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Колич Х.Б.
з участю: ОСОБА_1 та його представника -
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та його представника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 29 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зобов'язання до вчинення дій,
У червні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду із даним позовом.
Одночасно із заявленими позовними вимогами позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив суд постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки за кадастровими номерами: 4610137500:09:002:0157 площею 0,0445 га, 4610137500:09:002:0158 площею 0,0191 га, 4610137500:09:002:0159 площею 0,014 га, 4610137500:09:002:0160 площею 0,014 га, 4610137500:09:002:0161 площею 0,0139 га, 4610137500:09:002:0162 площею 0,0138 га, 4610137500:09:002:0163 площею 0,0182 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви покликається на те, що ним заявлено позов до ОСОБА_1 виконати обов'язок, визначений у попередньому договорі купівлі-продажу, а саме укласти основний договір купівлі-продажу на умовах, визначених попереднім договором купівлі-продажу. Спірними є сім земельних ділянок, які за умовами попереднього договору утворились з двох: кадастровий номер яких 4610137500:09:002:0092 площею 0,1000 га, що за адресою: АДРЕСА_1 та належить відповідачу на праві приватної власності та ділянку за кадастровим номером 4610137500:09:002:0093 площею 0,0375 га, що за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник зазначив, що вказані ділянки, на виконання умов договору поділені на земельні ділянки за наступними кадастровими номерами: 4610137500:09:002:0157 площею 0,0445 га, 4610137500:09:002:0158 площею 0,0191 га, 4610137500:09:002:0159 площею 0,014 га, 4610137500:09:002:0160 площею 0,014 га, 4610137500:09:002:0161 площею 0,0139 га, 4610137500:09:002:0162 площею 0,0138 га, 4610137500:09:002:0163 площею 0,0182 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Саме власником цих семи земельних ділянок він мав би стати за умов належного виконання відповідачем умов попереднього договору купівлі-продажу та укладення відповідачем та заявником основного Договору купівлі-продажу. Зазначив, що вказані земельні ділянки є предметом спору та основні позовні вимоги стосуються саме укладення договору купівлі-продажу щодо них, відтак просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту, щоб уникнути ускладнення та унеможливлення виконання рішення суду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 29 червня 2022 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зобов'язання до вчинення дій - задоволено.
Накладено арешт на земельні ділянки за кадастровими номерами: 4610137500:09:002:0157 площею 0,0445 га, 4610137500:09:002:0158 площею 0,0191 га, 4610137500:09:002:0159 площею 0,014 га, 4610137500:09:002:0160 площею 0,014 га, 4610137500:09:002:0161 площею 0,0139 га, 4610137500:09:002:0162 площею 0,0138 га, 4610137500:09:002:0163 площею 0,0182 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалу суду в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову судом лише зазначено про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не наведено достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову саме шляхом накладення арешту на майно відповідача по справі, а тому судом не зазначено, а позивачем не доведено наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні даного позову та не надано доказів щодо того, що відповідач намагається відчужити належне йому майно. Вказує на те, що даний захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами у даній справі. Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_2 просили апеляційну скаргу задовольнити, покликаючись на доводи, викладені у скарзі.
ОСОБА_3 та його представник - ОСОБА_4 просили ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам повністю відповідає.
Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних (несумлінних ) дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (частини сьома та восьма статті 158 ЦПК України).
За змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
Види забезпечення позову наведено у статті 150 ЦПК України. Згідно із положеннями пунктів 1, 2 та 4 частини першої цієї статті Кодексу позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до відповідача про виконання обов'язку, визначеному у попередньому договорі купівлі-продажу, а саме укласти основний договір купівлі-продажу на умовах, визначених попереднім договорі купівлі-продажу.
Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_5 на праві приватної власності належать земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 4610137500:09:002:0157 площею 0,0445 га, 4610137500:09:002:0158 площею 0,0191 га, 4610137500:09:002:0159 площею 0,014 га, 4610137500:09:002:0160 площею 0,014 га, 4610137500:09:002:0161 площею 0,0139 га, 4610137500:09:002:0162 площею 0,0138 га, 4610137500:09:002:0163 площею 0,0182 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скару залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 29 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 18.11.2022
Головуючий
Судді