Справа № 299/1679/21
Іменем України
02 листопада 2022 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів МАЦУНИЧА М.В., ГОТРИ Т.Ю.
за участю секретаря ТЕРПАЙ С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 299/1679/21 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Виноградівського районного суду від 17 червня 2021 року, головуюча суддя Бак М.Д., -
встановив:
17.03.2021 Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» пред'явило до ОСОБА_3 позов про стягнення боргу.
Ухвалою Виноградівського районного суду від 17.06.2021 позов був залишений без розгляду з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Приймаючи таке процесуальне рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивач був належно повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, а його клопотання про розгляд справи без участі представника позивача було залишене без розгляду, про що він був обізнаний, тому повторна неявка до суду представника позивача тягне залишення позову без розгляду.
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» оскаржив ухвалу Виноградівського районного суду від 17.06.2021 як постановлену з порушенням судом норм процесуального права. Зазначає, що позов залишено без розгляду внаслідок повторної неявки в судове засідання представника належно повідомленого про нього позивача. Однак, передбачених процесуальним законом підстав для цього в суду не було.
Так, позивач належним чином клопотав про розгляд справи за відсутності його представника, що суд першої інстанції залишив поза увагою. Окрім цього, суд не зазначив, які саме обставини перешкоджають розгляду справи за відсутності представника позивача, оскільки в справі є всі необхідні для її вирішення докази.
Внаслідок безпідставних дій суду позивач був позбавлений права на судовий захист.
Сторона просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 12.01.2022 провадження в справі було зупинено до залучення до участі в справі правонаступника (правонаступників) ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 20.07.2022 залучено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до участі в справі як правонаступників ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача ОСОБА_5 , яка апеляцію підтримала, розглянувши справу за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи апеляції, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.
З матеріалів справи вбачається, що позов про стягнення боргу АТ КБ «ПриватБанк» пред'явило до ОСОБА_3 17.03.2021 (а.с. 2-6, 69).
Ухвалою судді Виноградівського районного суду від 26.03.2021 заяву було залишено без руху, оскільки в ній був відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які повивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи (а.с. 71-72). На інші недоліки заяви в ухвалі не вказувалося.
У пункті 3 прохальної частини позовної заяви позивач зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача АТ КБ «ПриватБанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом (а.с. 5).
До позовної заяви банк додав окреме клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 67).
Тобто, позивач цілком ясно дав суду згоду на розгляд справи без участі його представника та просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Оскільки вказаний в ухвалі від 26.03.2021 недолік позовної був виправлений, ухвалою судді Виноградівського районного суду від 21.04.2021 провадження в справі було відкрито (а.с. 80-82). Крім того, цією ухвалою клопотання позивача були вирішені таким чином:
клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено частково, з урахуванням предмета доказування, характеру доказів, для повного та всебічного встановлення обставин справу вирішено розглядати в порядку такого провадження з повідомленням сторін;
клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, викладене в позовній заяві, залишено без розгляду на підставі ст. 183 ч. 4 ЦПК України через недодержання вимог частин 1 і 2 статті 183 цього Кодексу щодо подання клопотання (заяви) в письмовій формі, як слід розуміти - неподання клопотання окремим документом.
Ухвалою про відкриття провадження в справі не приймалося процесуальне рішення про виклик сторін (зокрема, представника позивача) у судове засідання та/або про обов'язкову явку представника позивача в судове засідання.
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» отримав копію ухвали про відкриття провадження в справі, був належно повідомлений про розгляд справи, призначений на 21.05.2021, представник позивача в судове засідання не з'явився, розгляд справи був відкладений на 17.06.2021 (а.с. 86, 88-89).
У судове засідання, призначене на 17.06.2021, представник позивача не з'явився, про це засідання банк був належно повідомлений (а.с. 91, 93). У цьому засіданні позов було залишено без розгляду.
Із таким вирішенням процесуального питання погодитись неможливо.
Відповідно до норм ЦПК України:
завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави;
суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі;
основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права, пропорційність (ст. 2 ч.ч. 1, 2, ч. 3 п.п. 1, 6);
кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ч. 1);
суд при розгляді справи керується принципом верховенства права; суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 10 ч.ч. 1, 2);
суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (ст. 12 ч. 5 п.п. 1, 3, 4);
головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи (ст. 214 ч. 2).
За змістом ст. 2, ст. 3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст. 12 ч. 5, ст.ст. 43, 49, ст. 185 ч. 1 ЦПК України, суд (суддя) зобов'язаний забезпечити учасникам процесу, зокрема - позивачу, можливість здійснення процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, дії, вимоги і процесуальні рішення суду (судді) повинні бути ясними і зрозумілими для учасника процесу, суд (суддя) повинен діяти у зрозумілий для сторін спосіб, передбачений процесуальним законом, зокрема, повинен чітко вказати на конкретні недоліки заяви, що саме і уможливлює їх виправлення, сторона повинна мати можливість належно виконати конкретні та обґрунтовані вимоги суду (судді). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, тобто, мають бути зазначені конкретні підстави, що потягли залишення заяви без руху.
Позивач у контексті обґрунтування позову, викладу обставин справи, посилання на докази, доведення до суду та учасників справи своєї процесуальної позиції щодо участі в справі свого представника, розгляду справи без участі позивача, на підставі наявних доказів і матеріалів і т.ін. не може бути позбавлений права і можливості сформулювати безпосередньо в тексті позовної заяви клопотання про, зокрема, розгляд справи без участі в судовому засіданні його представника. Заявлення в такий спосіб у позовній заяві, яка містить необхідні реквізити та надсилається учасникам процесу, клопотання не суперечить вимогам цивільного процесуального закону та завданню цивільного судочинства, узгоджується з вимогами ст. 175 ч. 6 ЦПК України.
Заявлення процесуального клопотання в тексті позовної заяви не є недоліком цієї заяви, що, власне, підтверджується і ухвалою про залишення заяви без руху, де на такий недолік жодним чином не вказується. Тобто, суддя суду першої інстанції не вбачала в такому заявленні клопотання жодної процесуальної проблеми. Попри це в подальшому суддя залишила клопотання без розгляду як подане з порушенням процесуальної форми. Такі дії вочевидь не можна вважати коректними і такими, що відповідають вимогам, зокрема, ст. 12 ч. 5 п. 4 ЦПК України, вони по суті порушують процесуальні права сторони та вводять її в оману, коли заздалегідь передбачаючи, що залишить клопотання без розгляду через недодержання процесуальної форми, суддя, залишаючи без руху позовну заяву, в якій викладене це клопотання, не повідомляє про це сторону та не дає їй можливості заявити клопотання в іншій формі, тоді як за таких обставин суддя зобов'язаний процесуальним порядком повідомити сторону, якщо попередню форму клопотання вважає неправильною. Такі дії головуючого в процесі неприпустимі.
Учасники процесу, зокрема, позивач, вправі також подавати заяви з процесуальних питань окремими документами і в такому разі застосовуються положення § 2 Глави І Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України.
Тож суд необґрунтовано, з надуманих підстав залишив клопотання позивача без розгляду, чим порушив його процесуальні права.
За приписами ст. 128 ЦПК України:
суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою (ч. 1);
суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою (ч. 2);
судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик (ч. 3);
судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями (ч. 4).
Стаття 223 ЦПК України встановлює правила, за якими, зокрема:
неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1);
суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні, зокрема, з таких підстав:
неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання (ч. 2 п. 1);
перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (ч. 2 п. 2);
якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення (ч. 2 п. 5);
якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою (ч. 3);
у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4);
у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5);
про відкладення розгляду справи постановляється ухвала (ч. 9).
Згідно зі статтею 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (ч. 1 п. 3).
Отже, цивільним процесуальним законом можливість залишення позову без розгляду внаслідок повторної неявки позивача в судове засідання пов'язується передусім із належним повідомленням позивача про час і місце розгляду справи та неподанням ним заяви про розгляд справи за його відсутності, що є обов'язковими умовами законності відповідного судового рішення. При цьому, у разі надходження від позивача заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення в судове засідання розгляд справи по суті може мати місце лише якщо остання обставина не перешкоджає розгляду справи.
За встановлених обставин щодо руху справи суд першої інстанції мав підстави для залишення позову без розгляду лише в разі, коли б неявка представника позивача в судове засідання перешкоджала розгляду справи. При цьому, в разі наявності такої перешкоди для судового розгляду суду належало навести в ухвалі відповідну конкретну мотивацію. Тим часом, в ухвалі суду про залишення позову без розгляду відсутнє будь-яке конкретне обґрунтування стосовно того, які саме обставини перешкоджають судовому розгляду та підлягають з'ясуванню лише за участю представника позивача.
Понад те, в разі необхідності з'ясування певних обставин та усунення перешкод у судовому розгляді суд, виконуючи завдання цивільного судочинства, повинен був обговорити питання про обов'язкову явку представника до суду, про виклик його в судове засідання, про повідомлення позивача щодо обставин, які підлягають додатковій перевірці, з'ясуванню, якщо наявні в справі докази і матеріали з певних причин є недостатніми, неповними, суперечливими, тощо. Жодної з таких дій суд першої інстанції не вчинив. Зрештою, з урахуванням результату вчинених процесуальних дій суд не був позбавлений можливості обговорити питання вирішення справи на підставі наявних доказів і матеріалів.
Відтак для застосування положень ст. 257 ч. 1 п. 3 ЦПК України суд першої інстанції належних процесуальних підстав не мав. Наведені вище обставини виключають законність залишення позову без розгляду. Суд першої інстанції за сукупністю своїх процесуальних дій залишив позов без розгляду з істотним порушенням норм процесуального права, безпідставно, передчасно, ухилившись по суті від розгляду справи. Доводи апеляції про порушення права позивача на доступ до правосуддя обґрунтовані.
Виходячи з викладеного, на підставі ст. 379 ч. 1 п. 4 ЦПК України апеляцію слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції, яка без законних підстав перешкоджає провадженню в справі, скасувати, справу для продовження розгляду направити до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 6, ст. 379 ч. 1 п. 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити, ухвалу Виноградівського районного суду від 17 червня 2021 року скасувати, справу для продовження розгляду направити до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складене 18 листопада 2022 року.
Судді