Справа №278/322/22 Головуючий у 1-й інст. Рожкова О.С.
Категорія 39 Доповідач Миніч Т. І.
21 листопада 2022 року суддя Житомирського апеляційного суду Миніч Т.І. розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення почеркознавчої експертизи
у цивільній справі №278/322/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,-
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 21 вересня 2022 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 71 664 (сімдесят одну тисячу шістсот шістдесят чотири) гривні в рахунок погашення боргу за розпискою від 08.11.2021.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок судового збору.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, 07 листопада 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про призначення по справі почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 18 листопада 2022 року у даній справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 21 вересня 2022 року.
Відповідно до ст. 365 ЦПК України по справі проведена підготовка до її розгляду в апеляційному суді.
Розглянувши заявлене клопотання, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦПК України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Стаття 81 ЦПК України надає право сторонам та іншим учасникам справи подавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: висновками експертів ( ч. 1 і п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України).
У відповідності до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумнів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Як вбачається із змісту поданого представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву від 30.08.22 (а.с.37-38) просив відмовити ОСОБА_3 в позові за безпідставністю. В обгрунтування відзиву на позовну заяву зазначав, що ніяких грошей ОСОБА_1 у позивача не отримував, а в самій розписці є розбіжності, зокрема, розписка підписана не ОСОБА_1 , бо зразок його підпису є в паспорті громадянина України.
Будь-яких клопотань про призначення експертизи відповідачем не заявлялося.
Відповідно до ч.3 ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у своєму клопотанні не навів об'єктивних причин, які перешкодили подати вказане клопотання у встановлений законом строк, оскільки на момент подачі відзиву на позовну заяву вказана розписка викликала у нього сумніви щодо підпису відповідача. Однак, він не подав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи до суду першої інстанції.
Тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи на стадії апеляційного розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 83, 365, 367, 381 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про проведення почеркознавчої експертизи відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: