Справа № 495/949/22
№ провадження 2-п/495/45/2022
Ухвала
іменем україни
16 листопада 2022 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Шевчук Ю.В.,
при секретарі - Бучка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білгород-Дністровський заяву адвоката Стрезєва А.І., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 вересня 2022 року по справі №495/949/22 за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Адвокат Стрезєв А.І., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 звернувся 01.11.2022 року до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 28 вересня 2022 року по справі №495/949/22 за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свою заяву заявник обґрунтовує тим, що дану справу було розглянуто без виклику та повідомлення сторін про час та місце розгляду справи. Так, в заочному рішенні вказано, що відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, причини неявки суду невідомі. Вся поштова кореспонденція напрявлялалсь відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як відповідач мешкає по АДРЕСА_1 , що підтверджується також адресною довідкою, що міститься в матеріалах справи. Відповідач ОСОБА_1 призваний до ЗСУ у зв'язку із воєнним станом та не має постійного зв'язку, а для належного захисту його прав, необхідно було ознайомитись з матеріалами справи та узгодити з відповідачем ОСОБА_1 подальші дії та умови співпраці зі мною, як з його адвокатом. Таким чином, з урахуванням обмеження відповідача у праві на надання відзиву, розгляд справи і ухвалення рішення відбулось без належного повідомлення відповідача, а також без дослідження та оцінки поданих ним доказів.
Отже, адвокат Стрезєв А.І. вважає, що заочне рішення ухвалено без врахування думки, доказів та доводів відповідача, які спростовують заявлені у позовній заяві вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення, її доводи та заперечення, у їх сукупності, вважає, що вимоги заявника про скасування заочного рішення не обґрунтовані, обставини, викладені в заяві не підтверджуються наявними в матеріалами справи, та встановленими в ході судового засідання доказами.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 вересня 2022 року було позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04114, м.Київ, вул.Автозаводська, буд.54/19) заборгованість у розмірі 34675,16 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04114, м.Київ, вул.Автозаводська, буд.54/19) сплачений судовий збір у сумі 2481,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що судом на судові засідання, на адресу відповідача ОСОБА_1 , надсилались завчасно судові повідомлення відповідно до положень ст.ст. 128-130 ЦПК України, які містяться в матеріалах справи.
Окрім того інформація про розгляд даної справи було опублікована на офіційному сайті суду та рішення по даній справі було опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що є у відкритому доступі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся судом про час і місце судового розгляду справи за зареєстрованою адресою, а саме: АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку, про що свідчать поштові повідомлення, які містяться в матеріалах справи.
Проте, в судові засідання, відповідач та його представник не з'являлися, доказів поважності неявки суду не надали.
Пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРвизначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Із практики Європейського Суду з прав людини слідує, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Також, відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Європейський суд з прав людини у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Разом з тим, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Відповідно до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом..
Відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За приписами ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Положення ст.285 ЦПК України регламентують необхідність зазначення у заяві про перегляд заочного рішення, зокрема, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Заява про перегляд заочного рішення обґрунтована з посиланням на незгоду із судовим рішенням, дана заява не містить доказів в розумінні ст.76 ЦПК України та посилання на них.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, в тому числі щодо України, констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п.46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви адвоката Стрезєва А.І., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 вересня 2022 року по справі №495/949/22 за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відсутні.
Суд вважає необхідним зазначити, що до заяви про перегляд заочного рішення адвокатом Стрезєвим А.І. взагалі не додано ніяких доказів, які не були досліджені судом під час ухвалення рішення по даній справі.
На підставі вищевикладеного та, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_2 , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 вересня 2022 року по справі №495/949/22 за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 17.11.2022 року.
Суддя: