Справа № 495/1241/22
Номер провадження 2/495/1394/2022
16 листопада 2022 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Шевчук Ю.В.,
за участю секретаря - Бучка В.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровський заяву адвоката Сиротенко В'ячеслава Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання подання позовної заяви зловживанням процесуальними правами та повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , треті особи: Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора Одеської області, Служба у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні,-
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , треті особи: Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора Одеської області, Служба у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні.
19 вересня 2022 року на адресу суду від адвоката Сиротенко В.С., який діє в інтересах відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_2 надійшла заява про визнання подання позовної заяви зловживанням процесуальними правами. Свою заяву сторона захисту відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що позивачка ОСОБА_3 неодноразово, а саме у грудні 2019 року, у травні 2021 року зверталась до суду з аналогічною позовною заявою, з тими ж самими сторонами та предметом розгляду якої було однакове спірне майно - житловий будинок АДРЕСА_1 , автомобілі «Рено-Трафік», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіль «Рено-Кенго», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , два мопеда. Позовні заяви по зазначеним вище справам були залишені без розгляду за заявою позивачки ОСОБА_3 .. Це вже третє звернення позивачки до суду з аналогічною позовною заявою. На думку адвоката Сиротенко В.С., який діє в інтересах відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , дії позивачки ОСОБА_3 є зловживанням процесуальними правами, оскільки дії позивачки спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи та метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, тому сторона захисту відповідачів просить повернути зазначену вище позовну заяву позивачці ОСОБА_3 ..
В судове засідання позивачка ОСОБА_3 не з'явилась, проте адвокат Гасанов К.І., який діє в її інтересах, в судовому засіданні проти задоволення клопотання сторони захисту відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_2 заперечував у повному обсязі та пояснив, що позивачка ОСОБА_3 намагалася примиритися з відповідачами, тому нею були подані до суду заяви про залишення позовних вимог без розгляду по зазначених вище справах. Окрім того, представник позивачки ОСОБА_3 зазначив, що відмова від позову не суперечить закону і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, а саме по собі звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивачки, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивачки, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень.
В судове засідання відповідач ОСОБА_5 не з'явився, проте адвокат Сиротенко В.С., який діє в інтересах відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_2 своє клопотання підтримав та зазначив, що ніяких дій щодо примирення між сторонами позивачка ОСОБА_3 не здійснювала, окрім того, станом на теперішній час вона проживає у спірному будинку, який був отриманий померлим ОСОБА_6 у спадок після його діда та у зв'язку з постійним зверненням позивачки ОСОБА_3 до суду з аналогічними позовними заявами, відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_2 не можуть оформити спадщину після їх померлого сина ОСОБА_6 ..
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 підтримала думку свого адвоката.
В судове засідання представник третьої особи - Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори Одеської області, не з'явився, проте надав на адресу суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності у зв'язку з великою завантаженістю в роботі.
В судове засідання представник третьої особи - Служби у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області не з'явився, проте надав на адресу суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності, просить задовольнити позовні вимоги позивачки.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін та надавши правову оцінку доводам поданого до суду клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа №495/10652/19 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа: Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.04.2021 року зазначену вище позовну заяву за заявою позивачки ОСОБА_3 було залишено без розгляду.
Окрім того, в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа №495/3319/21 за позовною заявою ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах сина ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , треті особи: Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора Одеської області, Служба у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.02.2022 року зазначену вище позовну заяву за заявою позивачки ОСОБА_3 було залишено без розгляду.
23 лютого 2022 року позивачка ОСОБА_3 втретє звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , треті особи: Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора Одеської області, Служба у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні.
У зв'язку з тим, що починаючи з 2019 року в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувають зазначені вище справи, відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_2 не мають змоги оформити спадщину після смерті свого сина - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , несуть вже протягом більш ніж трьох років судові витрати, пов'язані з розглядом зазначених вище справ, натомість позивачка ОСОБА_3 вже неодноразово надавала до суду заяву про залишення позовних вимог без розгляду та зверталась повторно до суду з аналогічною позовною заявою.
В силу ст. 21 Конституції України, усі люди є рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини та громадянина захищаються судом.
Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Не дивлячись на те, що завдання правильного і своєчасного розгляду і вирішення цивільної справи ставиться не перед сторонами процесу, а перед органом судової влади, вказана обставина жодною мірою не виправдовує поведінку осіб, що беруть участь в справі, направлене на те, що умисне перешкодило досягнення органом судової влади вказаних завдань.
Особи, що беруть участь в справі, не мають прямого юридичного обов'язку сприяти суду в правильному і своєчасному розгляді і вирішенні цивільної справи, проте зобов'язані утримуватися від дій, здатних перешкоджати досягненню названих завдань.
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами визнана однією з засад (принципів) цивільного судочинства. Роль суду у реалізації принципу змагальності сторін полягає, зокрема, у запобіганні зловживанню учасниками судового процесу їх правами.
Добросовісне здійснення цивільних процесуальних прав потребує від осіб, котрі беруть участь у справі, такої реалізації прав, яка відповідала б їхньому призначенню та здійснювалась у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом, не завдавала б шкоди правам інших учасників цивільного процесу.
Критеріями добросовісної поведінки учасників процесуальних правовідносин є здійснення прав і обов'язків у відповідності до норм процесуального законодавства; усвідомлення сутності процесуальних правовідносин як відносин, що виникли з метою здійснення правосуддя у цивільній справі; в) відмова від реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків з метою зловживання ними.
Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов'язків.
Проблеми, пов'язані із недобросовісним виконання своїх процесуальних обов'язків та зловживанням процесуальним правом, можуть ущемити право кожного на судовий розгляд протягом розумного строку, що захищається гарантіями статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до приписів п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
В силу приписів ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
Також у рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово підкреслювалось, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом ("Кресс проти Франції", п. 72; "Ф.С.Б. проти Італії", рішення від 28.08.1991, п. 33; "Т. проти Італії", рішення від 12.10.1992, п. 26; "Кайя проти Австрії", п. 28 від 08.06.2006; "Надточий проти України", рішення від 15.05.2008, п. 26).
Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 07.02.2020 року (справа № 390/116/18-ц, провадження № 61-6481ск19), як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У справах «Осман проти Сполученого королівства», «Креуз проти Польщі» та у справі «Пономарьов проти України» (п. п. 40, 41, 42 рішення від 03.04.2008 та ін.) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
Обов'язком заінтересованої сторони, яким беззаперечно є позивач, який звернувся до суду з позовом, є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії»).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Згідно ч.2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі
Відповідно до ч.3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до обґрунтованого висновку, що дії ОСОБА_3 щодо неодноразової подачі до суду аналогічних позовних заяв протягом більш ніж трьох років направлені не на захист своїх законних прав та інтересів та інтересів її неповнолітньої дитини, а містять ознаки зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи та виключення можливості оформити відповідачам спадщину у нотаріальному порядку, що є неприпустимим з огляду на завдання цивільного судочинства, а тому позовна заява ОСОБА_3 , яка діє в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , треті особи: Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора Одеської області, Служба у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні підлягає поверненню позивачці.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 12, 44, 13, 81, 247, 258, 260, 447-453 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-
Клопотання адвоката Сиротенко В'ячеслава Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання подання позовної заяви зловживанням процесуальними правами та повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , треті особи: Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора Одеської області, Служба у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_3 , яка діє в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , треті особи: Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора Одеської області, Служба у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні - повернути.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повний текст ухвали складено та проголошено 21 листопада 2022 року о 15 годині 00 хвилин.
Суддя: