Справа № 372/1805/19
Провадження № 2-29/22
22 вересня 2022 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
Головуючого судді Потабенко Л.В.,
при секретарі Буртовій А.Є.,
за участю представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Мельник Марина Володимирівна про визнання житлового будинку та земельної ділянки особистою приватною власністю чоловіка, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник Марини Володимирівни, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності,
У травні 2019 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання житлового будинку та земельної ділянки особистою приватною власністю чоловіка. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що протягом 1990-1991 року ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 отримали відповідно до рішення колгоспу ім. Гагаріна який згодом був реорганізований в орган місцевого самоврядування Копачівську сільську раду земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (в подальшому вулиця була перейменована на Дубинська буд. 6) для будівництва та ведення господарства. На вказаній земельній ділянці був розташований старий цегляний будинок, який в подальшому був перебудований зазначеною родиною на новий будинок. 10.03.1994 року шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 був розірваний, але вони фактично проживали однією родиною до 2004 року. В 2003 році до даного будинку було підключено електропостачання. 28.02.2007 року рішенням виконкому Копачівської сільської ради було прийнято рішення про приватизацію ОСОБА_8 житлового будинку за вказаною адресою, загальна площа 158 кв. м, житловою площею 48 кв. м. 16.03.2007 року ОСОБА_8 уклав шлюб з ОСОБА_9 , яка взяла собі прізвище чоловіка. 07.05.2007 року ОСОБА_8 отримав свідоцтво про право власності на вказаний будинок. 24.10.2012 року ОСОБА_8 на підставі рішення Копачівської сільської ради 33 сесія 5 скликання №93 від 20.05.2010 року отримав два державні акти про право власності на дві земельні ділянки площею 0,2500 га, та площею 0,2065 га, які знаходяться поруч і фактично становлять одне подвір'я. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер. Після смерті ОСОБА_8 заяву про прийняття спадщини було подано позивачем, відповідачем, молодшим сином померлого, та матір'ю померлого ОСОБА_10 . Позивач як спадкоємець першої черги після смерті свого батька вважає, що вказаний житловий будинок разом з земельною ділянкою на якій він розташований, є особистою приватною власністю спадкоємця, оскільки даний будинок був побудованим та введеним в експлуатацію до дати укладення шлюбу з відповідачем ОСОБА_5 , а тому позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати особистою приватною власністю ОСОБА_8 , який перебував у шлюбі з ОСОБА_5 з 16.03.2007 року та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , з усіма прибудовами, та дві земельні ділянки площею 0,2500 га, та площею 0,2065 га..
01 серпня 2019 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження по справі за загальними правилами позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
13.09.2019 року від представника відповідачки ОСОБА_5 - адвоката Антонова Є.Г. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив щодо задоволення позовних вимог. Крім того він зазначив, що визнання за померлим права власності на об'єкти нерухомого майна суперечить вимогам ЦПК України, а також позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що саме в період з 1990 року по 1991 рік позивачем та членами його сім'ї було отримано земельну ділянку на якій знаходився будинок.
13.09.2019 року відповідачка ОСОБА_5 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , третя особа Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник Марина Володимирівна про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності обґрунтувавши тим, що ОСОБА_5 починаючи з травня 2002 року по 15 березня 2007 року проживала з ОСОБА_8 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а починаючи з 16.03.2007 року по 15 березня 2019 року у зареєстрованому шлюбі. 15.03.2019 року ОСОБА_8 загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В зимовий період з листопада 2002 року по кінець 2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_8 проживали за адресою: АДРЕСА_2 , в літній період в АДРЕСА_1 у літньому вагончику. З початку 2011 року постійно почали проживати в АДРЕСА_1 .Станом на травень 2002 року на спірній земельній ділянці було збудовано коробку будинку з дахом, а також встановленні вікна та вхідні двері, тобто будинок не був придатний для проживання в ньому, а тому в літній період ОСОБА_8 разом з позивачкою проживали у літньому будиночку. До 2005 року жодного будівництва на земельній ділянці не здійснювалось, оскільки не вистачало коштів. Починаючи з жовтня 2004 року, ОСОБА_8 влаштувався на роботу до СП “Універсал-Сервіс”, що дозволило відкладати гроші на будівництво спірного будинку. З 2005 року, за спільні кошти позивачки з померлим ОСОБА_8 , а також спільними зусиллями розпочалась добудова спірного будинку з надвірними спорудами та облаштування присадибної ділянки. Крім того, за час спільного проживання ОСОБА_8 та позивачка вели спільне господарство: розводили курей, свиней, кролів, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов'язки подружжя, тобто проживали однією сім'єю, як чоловік та жінка. Тому просила суд в уточненій позовній заяві встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з померлим із 01.01.2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнати за відповідачкою право власності на частку у спільному майні подружжя, на Ѕ частину житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_3 , загальною площею 158,0 кв.м., житлова площа 48,0 кв.м. Визнати за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель площею 0,2500 га, кадастровий номер 3223184201:01:004:0085.
25.10.2019 року судом постановлено ухвалу про прийняття зустрічної позовної заяви.
23.06.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
Представник позивача та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, також просили відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог.
Представник відповідача та відповідач зустрічні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, з підстав викладених у зустрічній позовній заяві, в задоволенні первісних позовних вимог просив відмовити з підстав вказаних у відзиві.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши представників сторін, та сторони, допитавши свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що в задоволенні первісного позову необхідно відмовити, а зустрічні вимоги задовольнити, з наступних підстав.
В судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_11 , яка суду показала, що з померлим ОСОБА_8 знайома ще з 1996 року, він у неї купував продукти як приїздив до свого будинку в с. Копачів У 2001 чи 2002 році познайомилась з відповідачкою, коли вони разом приїздили в с. Копачів на літній час, оскільки вони на той час проживали разом в м. Києві. Спочатку була стара хата, яка згодом згоріла і покійний побудував врем'янку. Після 2007-2008 років коли дружина пішла на пенсію, вони почали робити капітальний ремонт будинку в с. Копачів, а також вели спільне господарство. На той час новий будинок вже існував, але ремонту в ньому не було, він не був придатний для проживання. ОСОБА_8 та ОСОБА_5 придбали автомобіль. ОСОБА_8 та ОСОБА_5 побудували баню а потім сарай. Розводили худобу на продаж, за рахунок чого будувалися. До них приїздили гостювати їх діти. ОСОБА_8 розповідав що попередній шлюб розірвав в 1996 році, його першу дружину та дітей не бачила. Будівництво будинку велося з 2005 року по 2008 рік. ОСОБА_7 у дворі в с. Копачів жодного разу не бачила. Сторони вели спільне сімейне господарство, мали спільний бюджет.
Свідок ОСОБА_12 суду показав, що з померлим ОСОБА_8 вона знайома, оскільки працювала двірником в будинку в АДРЕСА_4 , де останній проживав разом з ОСОБА_5 . На той час коли вона працювала двірником то знала всіх хто проживав в будинку, вперше померлого ОСОБА_8 вона побачила приблизно в 2002 році оскільки в її обов'язки входило вручати проживаючим квитанції. Також пояснила що приблизно в 2004 році в неї був конфлікт з померлим, оскільки останній паркував автомобіль під під'їздом, і це дуже заважало їй прибирати. Покійний проживав з відповідачкою в квартирі до 2008 року, в подальшому ними було вивезено всі речі з квартири, оскільки вони переїхали проживати в село.
Свідок ОСОБА_13 , суду показав, що з померлим ОСОБА_8 були товаришами. В 2009 році він до нього звертався за допомогою щодо встановлення в будинку міжкімнатних дверей, а також через деякий час він допомагав померлому перевозити речі до будинку в с. Копачів Обухівського району. Його дружину ОСОБА_5 бачив, оскільки та приходила до них на роботу, також був випадок, що вони святкували день народження на робочому місці. Надав пояснення що дружину померлого бачив неодноразово на базі де вони працювали починаючи з 2004 року, оскільки остання часто приходила на робоче місце де тоді працював ОСОБА_8 ..
Свідок ОСОБА_14 суду показала, що є близькою подругою відповідачки ОСОБА_5 і тому їй відомо про всі обставини справи. Вперше з померлим вона познайомилася в 2002 році. В будинку в с. Копачів вона була неодноразово, оскільки тісно спілкувалася з родиною. Коли вперше потрапила до будинку то в ньому був відсутній ремонт, а була лише зведена коробка, на той час її подруга з чоловіком проживали в літній кухні, але в 2008 році коли відповідачка пішла на пенсію та переїхала постійно проживати в с. Копачів, почали здійснювати поточний ремонт будинку, оскільки на той час мали грошові кошти з продажу господарства. Також надала пояснення з приводу того, що в 2010 році коли родина переїздила до с. Копачів, то всі речі та меблі з квартири було перевезено до будинку. Дітей покійного в с. Копачів не бачила, він говорив, що допомагають діти відповідачки.
Свідок ОСОБА_15 суду показав, що ОСОБА_8 побудував будинок зі своєю першою дружиною, приблизно в 2000 році. При будівництві будинку він брав в нього воду, оскільки в останнього не було свого колодязя. Також у 2000 році був побудований погріб. Спочатку ОСОБА_8 проживав з першою дружиною а потім з другою. При будівництві будинку допомагали сини померлого.
Свідок ОСОБА_16 суду показав, що будівництво будинку розпочалося з 1995 року, коли померлий проживав з першою дружиною, та тривало до 2001 року. Друга дружина з'явилася в 2001 році. Баня була побудована в 2000 році, а погріб в 1997 році. ОСОБА_8 тримав велике домогосподарство.
Також судом встановлено, що 30.04.1983 р. відділом РАЦС Ворошиловградської області між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було зареєстровано шлюб.
Від шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мали спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14.02.1994 року шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було розірвано.
Рішенням виконавчого комітету Копачівської сільської ради народних депутатів №14 від 04.06.1996 року ОСОБА_8 було надано в безстрокове користування для забудови земельну ділянку в АДРЕСА_1 площею 0.25 га для будівництва житлового будинку, що підтверджується вказаним рішенням, та актом про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку.
В 1997 році був виготовлений будівельний паспорт на забудову земельної ділянки.
Рішенням Копачівської сільської ради 33 сесії 5 скликання № 93 від 20.05.2010 року ОСОБА_8 було надано у приватну власність дві земельні ділянки кадастровий номер: 3223184201:01:004:0084, цільове призначення - « Для ведення особистого селянського господарства», площею 0,2065 га, та земельну ділянку, кадастровий номер: 3223184201:01:004:0085, цільове призначення « Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», площею 0,25 га.
24.10.2012 року ОСОБА_8 отримав державні акти на право власності на вищевказані земельні ділянки, земельну ділянку, кадастровий номер: 3223184201:01:004:0084, цільове призначення - « Для ведення особистого селянського господарства», площею 0,2065 га згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку № 041830 від 24.10.2012 року, земельної ділянки, кадастровий номер: 3223184201:01:004:0085, цільове призначення « Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», площею 0,25 га, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку № 041831 від 24.10.2012 року, будинку АДРЕСА_5 ..
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.05.2007 року ОСОБА_8 належить будинок АДРЕСА_6 , на підставі рішення Виконкому Копачівської сільської ради від 28.02.2007 року № 48.
ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 16.03.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
Згідно акту державної прийомки в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 31.01.2007 року зазначається, що будівництво домоволодіння розпочалося в 1997 році, а закінчилося в 2007 році, за адресою АДРЕСА_1 .
Як вбачається з технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 22.01.2007 року в 1998 році були побудовані літня кухня, погріб, а в 1999 році колодязь. В 2000 році були побудовані вбиральня та літній душ. В 2006 році житловий будинок, баня, яма вигрібна.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Також судом встановлено, що ОСОБА_8 з 2004 року по 2019 рік працював керівником служби сторожевої охорони, що підтверджується копією трудової книжки.
ОСОБА_5 з 2001 року по 2008 рік працювала спеціалістом в Державній інспекції з захисту рослин Київської області, що підтверджується копією трудової книжки.
Відповідно до довідок Головного УПФУ в м. Києві з січня 2008 року ОСОБА_5 отримувала пенсію за віком.
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.03.2010 року ОСОБА_5 продала земельну ділянку, яка була розташована в с. Почуйки, Пепельнянського району, Житомирської області.
30.06.2004 року ОСОБА_9 придбала транспортний засіб ЗАЗ 110217 2004 року випуску, що підтверджується довідкою Регіонального сервісного центру в м. Києві від 02.07.2019 року. Право керувати вказаним автомобілем мав ОСОБА_8 , що підтверджується довідкою Регіонального сервісного центру в м. Києві від 10.06.2019 року.
Згідно наданих довідок Копачівської сільради та Обухівської районного центру первинної медико-санітарної допомоги ОСОБА_5 зверталася за медичною допомогою в с. Копачів починаючи з 2002 року по 2019 рік.
Відповідно до довідки ТОВ «Гасоль-2012» від 27.06.2019, вказується, що з червня по липень 2009 року даним товариством проводились ремонтні роботи. В приміщеннях житлового будинку АДРЕСА_1 .
Згідно договору застави від 22.08.2013 року ОСОБА_8 отримав кредит в сумі 61458 грн. 50 коп. в ПАТ «Креді Агріколь Банк».
Також ОСОБА_5 надані відповідні фотографії на підтвердження факту сумісного проживання разом, спільного відпочинку, ведення спільного господарства.
Відповідно до висновків відділу Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 12.04.2019 року, 13.05.2019 року вказується про наявність конфлікту щодо спірного спадкового будинку, який виник між сторонами після смерті ОСОБА_8 ..
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 129 Конституції України, закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з пунктом 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, та задовільняючи зустрічні позовні вимоги, суд виходить з того, що з наведених позивачем за зустрічним позовом обставин, та наданих доказів судом встановлено, що в період з 01 січня 2004 року по 15 березня 2007 року ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 фактично проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Дана обставина підтверджується також показами свідків, які в судовому засіданні повідомили, що ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 починаючи з травня 2002 року по 15 березня 2007 року проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а починаючи з 16.03.2007 року по 15 березня 2019 року - у зареєстрованому шлюбі. В зимовий період з листопада 2002 року по кінець 2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_8 проживали за адресою: АДРЕСА_2 , в літній період - в АДРЕСА_1 у літньому вагончику. Після завершення будівництва будинку в 2010 році вони почали постійно проживати в АДРЕСА_1 .
Також судом встановлено, що, що станом на травень 2002 року на земельній ділянці було збудовано каркас спірного будинку з дахом, а також встановленні вікна та вхідні двері, тобто будинок не був придатний для проживання в ньому, а тому в літній період ОСОБА_8 та ОСОБА_5 разом проживали у літньому будиночку. До 2004 року жодного будівництва на земельній ділянці не здійснювалось.
Крім того, факт проживання однією сім'ю ОСОБА_8 з ОСОБА_5 підтверджується тим, що в серпні 2002 року, ОСОБА_5 зверталась за медичною допомогою до ФАП села Копачів, що підтверджується листом фельдшера ФАП с. Копачів ОСОБА_17 . Вказана обставина є доказом того, що в цей період вона проживала в с. Копачів Обухівського району Київської області.
Також з матеріалів справи слідує, що 30.06.2004 року ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 купили автомобіль ЗАЗ 110217, д.н.з. НОМЕР_1 , який був зареєстрований на відповідачку. В особливих відмітках свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 від 30.06.2004 року, виданого на вказаний автомобіль, було зазначено, що ОСОБА_8 має право керувати вказаним автомобілем, що підтверджується листом Регіонального сервісного центру в м. Києві від 10.06.2019 року за №31/26-350Аз.
Також судом встановлено, що право власності на спірний будинок зареєстровано за ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 07.05.2007 року.
16.03.2007 року ОСОБА_8 уклав шлюб з відповідачем у справі.
Відповідно до ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Статтею 74 СК України визначено, що, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Отже, норма статті 74 СК України поширюється на правовідносини між чоловіком та жінкою, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, і для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідні докази того, що сторони не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, докази ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім'ї.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 138/2515/15-ц, для визначення осіб, як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК України).
Аналогічна норма закріплена також в ч. 3 ст. 368 ЦК України, відповідно до якої майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Судом встановлено, що спірний житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_3 , загальною площею 158.0 кв.м.. житлова площа 48.0 кв.м., зареєстровано за ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 07.05.2007 року, а земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель площею 0,2500 га. кадастровий номер 3223184201:01:004:0085, зареєстрована за ОСОБА_8 24.10.2012 році, тобто вказані обставини свідчать про те, що спірне майно було набуте сторонами за час спільного проживання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зважаючи на ті обставини, що спірне майно було набуте ОСОБА_8 та ОСОБА_5 за час спільного проживання, тому воно є спільною сумісною власністю даного подружжя, а позивач за зустрічним позовом має право на 1/2 його частку.
Що ж стосується первісного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , про визнання житлового будинку та земельної ділянки особистою приватною власністю чоловіка, то суд вважає що в його задоволенні необхідно відмовити виходячи з наступного.
Згідно ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 57СК України установлено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:майно, набуте ними до шлюбу; майно, набуте ними за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно набуте ними за час шлюбу, але за кошти, які належали їм особисто; житло, набуте ними за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. При тому, що не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на нього майно зареєстровано лише за одним з подружжя.
За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов'язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов'язаний довести обставини, що її спростовують. (зазначена правова позиція висловлена Верховним Судому справах №6-843цс17від 24.05.2017 та №372/504/17від 21.11.2018).
Згідно вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України, обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Право власності на спірний будинок зареєстровано за ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 07.05.2007 року.
16.03.2007 року ОСОБА_8 уклав шлюб з відповідачем у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Положення ч. 2 ст. 331 ЦК України слід розуміти у системному зв'язку із положенням ст. 182 ЦК України щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає винятків. Як правило, всі об'єкти нерухомого майна, зважаючи на свою специфіку, після завершення будівництва підлягають прийняттю до експлуатації та державній реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Отже, моментом виникнення права власності на новостворене нерухоме майно є державна реєстрація.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними (частина перша статті 70 СК України).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Частка в спільній сумісній власності того з подружжя, хто пережив спадкодавця, не входить до складу спадщини і не включається до спадкового майна після смерті іншого з подружжя.
Також з матеріалів справи вбачається, що рішенням 33 сесії 5-го скликання Копачівської сільської ради №93 від 20.05.2010 року ОСОБА_8 надано у власність земельні ділянки в АДРЕСА_1 , на території Копачівської сільської ради площею 0,4565га, в тому числі: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель площею 0,2500 га; для ведення особистого селянського господарства площею - 0,2065 га.
На підставі зазначеного рішення Копачівської сільської ради, ОСОБА_8 отримав державні акти на право власності на земельні ділянки №041831, № 041830.
Таким чином, ОСОБА_8 під час перебування у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_5 безоплатно, внаслідок приватизації набув право власності на вказані земельні ділянки.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7, земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.
Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що в задоволенні первісного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , про визнання житлового будинку та земельної ділянки особистою приватною власністю чоловіка, необхідно відмовити повністю, в зв'язку з його недоведеністю.
Керуючись ст. ст. 3, 12, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України суд,-
В задоволенні первісного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Мельник Марина Володимирівна про визнання житлового будинку та земельної ділянки особистою приватною власністю чоловіка - відмовити повністю.
Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник Марини Володимирівни, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності - задовольнити повністю.
Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_5 (до реєстрації шлюбу ОСОБА_18 ), разом із ОСОБА_8 з 01 січня 2004 року по 15 березня 2007 року.
Визнати за ОСОБА_5 , право власності на частку у спільному майні подружжя, на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_3 , загальною площею 158.0 кв.м.. житлова площа 48.0 кв.м.
Визнати за ОСОБА_5 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель площею 0,2500 га. кадастровий номер 3223184201:01:004:0085.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.
Суддя: Л.В.Потабенко