Рішення від 21.10.2022 по справі 295/4954/22

Справа №295/4954/22

Категорія 68

2/295/1637/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21.10.2022 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі

головуючого судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Хробуста А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому зазначив, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 .

В обґрунтування вимог вказано, що від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Сімейне життя сторін не склалося, сторони мають різні погляди на життя, почуття взаєморозуміння та взаємоповаги відсутні. Протягом останніх тринадцяти років сторони спільно не проживають та спільного господарства не ведуть, з того ж часу сім'я фактично розпалася. Позивач вказує, що спільне проживання та збереження шлюбу не можливе та суперечить інтересам сторін.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 20.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Позивач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у якій вказав, що позов підтримує та просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судові засідання не з'являлась, щодо дати, часу та місця розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом направлення судової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, водночас, кореспонденція повернулася на адресу суду не врученою. Відповідача по справі додатково повідомлено шляхом оголошення на офіційному сайті «Судова влада».

Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненаданняучасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачем відзиву на позовну заяву суду не подано.

Згідно з ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з урахуванням наявності усіх умов, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст.211, 280 ЦПК України суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення, про що винесено відповідну протокольну ухвалу суду.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

12.02.1989 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем, про що складено відповідний актовий запис за №266.

Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

Подружні відносини подружжя припинило, спільне господарство не ведеться, подальше збереження шлюбу позивач вважає не можливим.

Позивач скористався своїм правом та звернувся до суду з позовом у даній справі, наполягає на розірванні шлюбу.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає, що вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

У відповідності до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин третьої, четвертої статті 56 Сімейного кодексу України, кожен має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно із частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Такі положення національного законодавства України відповідають ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ст.110, 112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим. Суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.

З огляду на викладене, враховуючи доводи ОСОБА_1 , наведені у позові, враховуючи, що заперечень відповідача стосовно позову до суду не надійшло, суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, відтак, розірвання шлюбу буде відповідати інтересам позивача, а збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, тому позов необхідно задовольнити.

Згідно з ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

У відповідності до абз.2 ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Судові витрати, згідно зі ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням задоволення заявленого позову.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, частиною 3 статті 105, статтями 110-112 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12.02.1989 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), актовий запис за №266 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Житомирського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: Т.А. Воробйова

Попередній документ
107401707
Наступний документ
107401711
Інформація про рішення:
№ рішення: 107401710
№ справи: 295/4954/22
Дата рішення: 21.10.2022
Дата публікації: 22.11.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Богунський районний суд м. Житомира
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу
Розклад засідань:
21.10.2022 11:00 Богунський районний суд м. Житомира
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВОРОБЙОВА Т А
суддя-доповідач:
ВОРОБЙОВА Т А
відповідач:
Гуменюк Світлана Миколаївна
позивач:
Гуменюк Леонід Миколайович