489/7759/18 17.11.2022
нп 1-кп/490/965/2018
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 489/7759/18
17 листопада 2022 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
під час проведення у режимі відеоконференції судового засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018150040003050 від 01.08.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
09.11.2022 року на електронну пошту Центрального районного суду м.Миколаєва надійшли клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 та продовження запобіжних заходів у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .. В обґрунтування поданих клопотань прокурор зазначив, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися, а обрання іншого, менш суворого запобіжного заходу, не забезпечить належної поведінки обвинувачених щодо виконання ними своїх процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні та не дасть можливості запобігти ризикам. Зокрема, запобігання спробам з боку обвинувачених переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення (ризик відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ), незаконно впливати на інших обвинувачених (ризики відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), знищити, сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (ризики відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ).
В судовому засіданні прокурор вказані клопотання про продовження запобіжних заходів підтримав та просив їх задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечував та просив суд змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або заставу, оскільки зазначені у клопотанні прокурора ризики нічим не підтверджені.
Обвинувачений ОСОБА_3 проти задоволення клопотання прокурора заперечував та підтримав думку свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 проти задоволення клопотання прокурора заперечував та просив змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник - адвокат ОСОБА_9 проти задоволення клопотання прокурора заперечували та просили суд змінити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до наступного.
Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року №757/2022 строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року продовжено строком на 90 діб.
Згідно пункту 5 роз'яснень, викладених у листі Верховного Суду від 03.03.2022 року №1/0/2-22 "Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану", у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою ст.35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
Оскільки суддя ОСОБА_10 , який входить до складу колегії суддів, зайнятий як слідчий суддя у розгляді іншої невідкладної судової справи, беручи до уваги, що до закінчення строків запобіжних заходів відносно обвинувачених у вигляді тримання під вартою та цілодобового домашнього арешту неможливо розглянути клопотання про продовження або зміну вказаних запобіжних заходів визначеним колегіальним складом суду, суд приходить до висновку про необхідність вирішення питання щодо строків застосування запобіжних заходів головуючим по справі одноособово.
Так, під час проведення досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04.08.2018 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 20.09.2022 року до 18 листопада 2022 року включно.
Відповідно ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.
Водночас, ст.17 Закону України від 23.08.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").
На думку суду, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обставинами, що підтверджують наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, є те, що один із інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_3 злочинів вчинено за попередньою змовою групою осіб, у випадку доведеності винуватості йому може загрожувати покарання у виді довічного позбавлення волі, дані про його особу, зокрема його віку та стану здоров'я, а головне - посягання на суспільні відносини, що охороняють життя та здоров'я особи, які відповідно до ст.3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю.
Також, суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім цього, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та бере до уваги доводи захисника, однак не вважає беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу на більш м'який у вигляді цілодобового домашнього арешту.
При цьому, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останнього судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 , опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких обвинувачуються ОСОБА_3 і щодо яких останньому органами досудового розслідування пред'явлене обвинувачення. Є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватими у інкримінованих злочинах, зможе вплинути на інших обвинувачених, ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування), знищити або сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки частина майна, яка була викрадена у потерпілої ОСОБА_11 , а саме мобільний телефон та золота сережка, так і не були знайдені під час проведення досудового розслідування.
Разом з тим, суд приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_3 до затримання офіційно не працював, тобто не мав постійного та стабільного джерела прибутку, на час затримання був неодружений (одружився під час застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою), що вказує на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, а також стан його здоров'я (відсутність даних щодо неможливості перебування в умовах ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" за станом здоров'я).
Зокрема, про відсутність міцних соціальних зв'язків свідчить і та обставина, що обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні 20.09.2022 року відмовився (не зміг) назвати повні прізвище ім'я, по батькові своєї дружини, з якою уклав шлюб під час перебування в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор".
Відтак, суд, керуючись ст.ст.179, 194 КПК України, а також з урахуванням положень п.2 ч.4 ст.183 КПК України, вважає за необхідне залишити без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовживши його строк, а в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або заставу, слід відмовити.
Доводи захисника ОСОБА_7 в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора суд відхиляє, оскільки вони не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, необхідних для продовження тримання під вартою, та зводяться лише до незгоди з клопотанням прокурора.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді цілодобових домашніх арештів відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, приходить до наступного.
Під час проведення досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04.08.2018 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 03.08.2020 року змінений на цілодобовий домашній арешт за адресою його проживання: АДРЕСА_1 , та з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 3, 4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 20.09.2022 року строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено до 18 листопада 2022 року включно.
Крім того, під час проведення досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04.08.2018 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 28.09.2018 року змінений на цілодобовий домашній арешт за адресою її проживання: АДРЕСА_2 , та з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2, 3, 9 ч.5 ст.194 КПК України. Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 20.09.2022 року строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за теперішнім місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_3 , з носінням електронного засобу контролю відносно ОСОБА_5 продовжено до 18 листопада 2022 року включно.
Згідно з вимогами ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Відповідно до ч.6 цієї ж статті строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
При цьому, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні обвинуваченої ОСОБА_5 та зміни відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжних заходів у виді цілодобового домашнього арешту, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно останніх судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зможуть перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження, а саме те, що останні можуть знищити або сховати будь-які з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки до теперішнього часу не встановлено місцезнаходження частини викраденого майна потерпілої.
Разом з тим, суд приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема те, що: ОСОБА_5 малолітніх дітей на утриманні не має, не працює, що вказує на відсутність у обвинуваченої міцних соціальних зв'язків; ОСОБА_4 неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має. Наведене також свідчить про можливе переховування цих осіб від суду.
Клопотання захисників, які підтримали обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , про зміну запобіжних заходів приймаються судом до уваги виключно як характеризуюча обвинувачених обставина, але з врахуванням наявних ризиків та суспільного інтересу не враховуються, як безумовна підстава для зміни раніше обраних запобіжних заходів.
За сукупності таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраних щодо обвинувачених запобіжних заходів у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку.
Відповідно, доводи захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про наявність обставин та підстав для зміни обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжних заходів у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт, є необґрунтованими та безпідставними і задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.177, 178, 181, 183, 194, 197, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 15 січня 2023 року включно.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешту або заставу - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 15 січня 2023 року включно, з забороною обвинуваченому цілодобово полишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та покладенням обов'язків, визначених ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 03.08.2020 року.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 15 січня 2023 року включно, з забороною обвинуваченій цілодобово полишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , та покладенням обов'язків, визначених ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 28.09.2018 року.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт - відмовити.
Ухвалу в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1