18 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 300/4435/21 пров. № А/857/13307/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року (судді Кафарського В.В., ухвалену у письмовому провадженні в м. Івано-Франківськ) у справі №300/4435/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій,-
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у якому просив визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо непроведення з 01 грудня 2019 року пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, зменшення розміру грошового забезпечення з 82 % до 70 % з 01 січня 2016 року, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 грудня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданою Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України в Івано-Франківській області» від 17 червня 2021 року № 982 з виплатою заборгованості однією сумою без обмеження пенсії максимальним розміром, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років у розмірі 82% суми грошового забезпечення з 01 січня 2016 року з виплатою заборгованості однією сумою без обмеження пенсії максимальним розміром.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 300/4435/21, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 , здійсненого під час її перерахунку з 01 січня 2016 року, з 82% до 70% сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року, а з 20 грудня 2016 року без обмеження пенсії максимальним розміром, та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в проведенні позивачу перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 17 червня 2021 року № 982 та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 17 червня 2021 року № 982. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі 300/4435/21 у частині позовних вимог за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2019 року скасовано та залишено позов ОСОБА_1 у цій частині без розгляду. У решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року залишено без змін.
17.08.2022 представник Щадей Н.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала заяву про заміну стягувача у виконавчих листах в адміністративній справі №300/4435/21 на його правонаступника, у зв'язку із смертю її чоловіка ОСОБА_1 . Відтак суми неодержаної пенсії ОСОБА_1 підлягає виплаті їй відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України і на підставі статті 379 КАС України просить замінити стягувача ОСОБА_1 на його правонаступника ОСОБА_2 .
Оскаржуваною ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року заяву задоволено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу. В якій просить ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали допущено порушення норм процесуального та матеріального права. Вказує, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до набрання законної сили рішенням суду у справі №300/4435/21, а спірні правовідносини стосувались особистих прав позивача на перерахунок пенсії. Зазначає, що оскільки право на перерахунок пенсії, яке просить відновити заявниця, було наявне у померлого, проте такий перерахунок пенсії не був зроблений спадкодавцю за життя, тому положення статті 1227 ЦК України в цьому випадку застосованими бути не можуть, оскільки відповідні суми коштів спадкодавцеві (позивачу) не належали на час його смерті.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 №300/4435/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до їх вчинення - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 , здійсненого під час її перерахунку з 01.01.2016, з 82% до 70% сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, а з 20.12.2016 без обмеження пенсії максимальним розміром, та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 17.06.2021 №982. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 17.06.2021 №982. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі 300/4435/21 у частині позовних вимог за період з 01.01.2016 по 30.11.2019 скасовано та залишено позов ОСОБА_1 у цій частині без розгляду. У решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 залишено без змін. Вказане судове рішення набрало законної сили 09.05.2022.
Стягувачу ОСОБА_1 за заявою від 24.11.2021 видано виконавчі листи №300/4435/21 24.05.2022. Стягувачем у виконавчих листах зазначено ОСОБА_1 .
Втім, судом з'ясовано, що до набрання законної сили цим рішенням позивач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 21.02.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №491 (а. с. 130).
В зв'язку з викладеним, до суду звернулась ОСОБА_2 із заявою про заміну стягувача в виконавчих листах №300/4435/21 від 24.05.2022 та 13.06.2022 померлого на неї.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Суд відзначає, що правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Воно може бути універсальним або частковим. За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше.
Особливості розгляду заяви про заміну сторони в процедурі виконання судового рішення визначенні статтею 379 КАС України.
Вирішуючи заяву, суд враховує, що згідно частини 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина 4 статті 379 КАС України).
Тобто, процесуальним законодавством врегульовано не лише питання заміни сторони у виконавчому провадженні, а й у виконавчому листі у випадку, якщо виконавче провадження не відкрито. При цьому підстави та порядок заміни сторони виконавчого провадження та сторони у виконавчому листі є тотожні.
Таким чином, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що заміна стягувача у виконавчому листі допускається у випадку коли виконавчий лист виданий на виконання рішення суду, а заміна сторони виконавчого провадження застосовується у випадку коли уже відкрито виконавче провадження.
За приписами частини 5 статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від право попередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження являє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону. При цьому, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.
Закон України «Про виконавче провадження» не пов'язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, надає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац 2 частини 4 статті 4 Закону№1404-VIII).
Крім того, слід наголосити, що за змістом частини 1 статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №2а/0612/649/11, від 03.05.2018 у справі №2-а-1864/10, від 13.12.2018 у справі №2-а-1710/11, від 29.01.2020 у справі №815/1303/17, від 14.06.2021 у справі №2-а-1411/11.
Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (статті 1296,1298 ЦК України).
Зі змісту наданої довідки приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Луцик С. Ф. від 09.08.2022 за №27/02-14 вбачається, що після смерті ОСОБА_1 заведена спадкова справа №9/2022, а спадкоємцями за законом є його дружина ОСОБА_2 та діти спадкодавця - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які відмовилися від прийняття спадщини, а відтак, єдиним спадкоємцем за законом є ОСОБА_2 (а. с. 160).
Згідно зі статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (частина 1). У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини (частина 3).
Отже, ЦК України не визначено строку, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Норми статті 52 Закону №1058-IV теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю, а лише визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов'язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 у справі №2-а-1710/11, від 14.02.2019 у справі №2-а-2727/11/2209, від 07.03.2019 у справі №617/7748/12, від 08.08.2019 у справі №127/2-а-11792/11, від 05.08.2020 по справі № 673/393/19.
Відтак, позивачу у справі ОСОБА_1 судовим рішенням, яке набрало законної сили 09.05.2022, було визнано протиправним зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 , здійсненого під час її перерахунку, та присуджено здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 01.12.2019, яку на момент смерті останнього не було виплачено відповідачем у справі - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Доводи апелянта щодо неможливості спадкування сум перерахованої пенсії є необґрунтованими, адже норми статей 1218, 1227 ЦК України, статті 52 Закону №1058-IV не містять жодних застережень з приводу виду пенсій, які підлягають включенню до складу спадщини.
З приводу тверджень відповідача про відсутність будь-яких законних підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі судового рішення особі, яка померла, суд зазначає, що пенсійний орган дійшов хибного розуміння понять перерахунку пенсії та виконання судового рішення.
Також, слід звернути увагу, що судом при вирішенні спору було надано правову оцінку публічно-правового спору, який виник з 01.12.2019, а не в період, як вважає відповідач, з часу набрання рішенням законної сили - з 09.05.2022.
Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчих листах в адміністративній справі №300/4435/21, відповідно суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків ухвали суду, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 254, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі №300/4435/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
Р.Й Коваль